Рішення

від 23.07.2012 по справі 5006/46/21/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.07.12 р. Справа № 5006/46/21/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Донецької філії

до 1) Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс",

2) Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Донецької обласної дирекції

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кудренко Анатолій Миколайович

про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 2 167,74грн.

За участю представників:

від позивача Петрова Т.Ю. - представник

від відповідача-1 Батозська Я.О. - представник

від відповідача-2 не з'явились

від третьої особи не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Донецької філії про стягнення з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 2 167,74 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.06.2012 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Кудренка Анатолія Миколайовича, а також залучено до участі у справі в якості другого відповідача Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Донецької обласної дирекції.

18.06.2012 до господарського суду Донецької області надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" суму, сплачену за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 350,00 грн. та суму, сплачену за довідку ДАІ, у розмірі 83,00 грн., а також стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 1 734,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів від 25.07.2007 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля "Chevrolet", державний номер АН 1437 СН, а тому відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Також позивач на підставі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача-1 вартість проведення автотоварознавчого дослідження та вартість довідки ДАІ.

Представник відповідача-1 проти позовних вимог заперечує та вважає, що вимоги в частині стягнення вартості проведення автотоварознавчого дослідження та вартості довідки ДАІ є незаконними, оскільки відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України право зворотної вимоги (регресу) до винної особи переходить лише в межах виплаченого відшкодування.

Представники відповідача-2 у судові засідання не з'явились.

03.07.2012 до суду надійшли заперечення відповідача-2 проти позову, в яких останній зазначає, що відповідач-1 не звертався до нього із заявою про настання страхової події.

Також відповідачем-2 подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Представниками сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд

В С Т А Н О В И В:

За договором добровільного страхування наземного транспорту від 25.07.2007 (поліс №19G-0156687), укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (позивач, страховик), та Казієвим Антоном Володимировичем (страхувальник) страховик зобов'язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля "Chevrolet Aveo", державний номер АН 1437 СН.

04.06.2009 о 18 год. 36 хв. по пл. Привокзальній в м. Донецьку сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Chevrolet Aveo", державний номер АН1437СН, під керуванням водія Казієва А.В. та автомобіля "МАЗ 203067", державний номер АН 0088 АА під керуванням водія Кудренка А.М., внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

09.06.2009 Казієв А.В. звернувся до позивача із заявою про страховий випадок та про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до Акту автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 1578/09-09 автомобіля "Chevrolet Aveo", державний номер АН 1437 СН, складеного 21.07.2009 експертом центру незалежних експертиз м. Донецька, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля "Chevrolet Aveo", державний номер АН 1437 СН, складає 2 975,86 грн.

Згідно складеного страхувальником страхового акту № 81435 від 10.11.2009 страхове відшкодування за вищевказаним страховим випадком здійснюється у розмірі 1 734,74 грн.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Платіжним дорученням № 652 від 07.04.2010 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 1 734,74 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Куйбишевського районного суду міста Донецька від 02.07.2009, особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 04.06.2009 у м.Донецьку по пл. Привокзальній, визнано водія транспортного засобу "МАЗ 203067", державний номер АН 0088 АА Кудренка Анатолія Миколайовича та притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

В судовому засіданні 03.07.2012 Кудренко Анатолій Миколайович (третя особа) розповів про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 04.06.2009, та підтвердив свою вину у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "МАЗ 203067", державний номер АН0088АА, водіями, які перебувають із страхувальником у трудових правовідносинах була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Донецької обласної дирекції на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1853/236-23-09 (поліс ВС/5644620) строком з 10.04.2009 по 09.04.2010.

Відповідно до довідки № 03/367 від 11.06.2012, наданої Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради "Донелектроавтотранс", Кудренко А.М., який керував транспортним засобом "МАЗ 203067", державний номер АН 0088 АА на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, працював на вказаному підприємстві водієм міського пасажирського автобусу.

Таким чином, відповідач-2 є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Chevrolet Aveo", державний номер АН 1437 СН, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/5644620), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору від 25.07.2007, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс №ВС/5644620) передбачено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну становить 35 000 грн., франшиза - нульова.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв на адреси відповідачів заяви про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 2 167,74 грн.

Відповідачі регресну вимогу позивача не задовольнили, кошти не перерахували.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд приймає до уваги те, що ні водій, який керував транспортним засобом "МАЗ 203067", державний номер АН 0088 АА, ні страхувальник - Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донелектроавтотранс", не повідомили відповідача-2 про настання дорожньо-транспортної пригоди, однак в даному випадку зазначене не звільняє страховика, яким застраховано цивільно-правову відповідальність, що настає внаслідок заподіяння шкоди під час ДТП, за участю забезпеченого транспортного засобу згідно полісу № ВС/5644620, від виплати страхового відшкодування по полісу на користь потерпілого (його страховика при відшкодуванні шкоди) у зв'язку з наступним.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль "Chevrolet Aveo", державний номер АН 1437 СН.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування".

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування. В свою чергу статтею 32 зазначеного Закону визначені випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) і серед зазначених випадків відсутній названий відповідачем випадок щодо неповідомлення його страхувальником про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент вчинення ДТП) учасники ДТП зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання ДТП.

Вказана норма не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум коштів у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Підпунктом 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону.

Тобто зазначена стаття передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не відсутність цього права.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України від 30.01.2012 (справа № 23/106).

Таким чином, відповідач-2 обставин, викладених позивачем, належними засобами доказування не спростував.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-2 на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 1 734,74 грн., сплаченої ним згідно з платіжним дорученням № 652 від 07.04.2010, є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" суми, сплаченої за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 350,00 грн. та суми, сплаченої за довідку ДАІ, у розмірі 83,00 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено право страховка за договором майнового страхування на відшкодування коштів в межах фактичних витрат.

Однак, положення наведених статей передбачають, що для страховика, який виплатив страхове відшкодування право вимоги на відшкодування збитку з особи відповідальної за заподіяний збиток, обмежене розміром виплаченого страхового відшкодування, а не вказують на необхідність включення до обсягу стягуваної в порядку регресу суми всіх понесених збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, у листі Верховного Суду України "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011, зазначено, що у порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику, при суброгації до страховика переходить лише частина вимоги страхувальника до заподіювача шкоди, яка дорівнює розміру страхового відшкодування. У порядку суброгації страховик не має права вимагати відшкодування вартості експертизи у зв'язку з тим, що такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, яка відповідальна за спричинену шкоду. Те ж саме в даному випадку відноситься й до витрат на отримання довідки ДАІ.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" суми, сплаченої за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 350,00 грн. та суми, сплаченої за довідку ДАІ, у розмірі 83,00 грн., задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) в особі Донецької обласної дирекції (83086, м. Донецьк, вул. Кобозева, 12, ідентифікаційний код 33546329 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) в особі Донецької філії (83086, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 55-в, ідентифікаційний код 24812547) 1 734 (одну тисячу сімсот тридцять чотири) грн. 74 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 288 (одну тисячу двісті вісімдесят вісім) грн. 08коп. судового збору.

3. В інший частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 23.07.2012.

Суддя Сажнева М.В.