Рішення

від 06.09.2012 по справі 5006/34/30/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

5006/34/30/2012                                 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ                                     83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46                                                              Р І Ш Е Н Н Я                                                                іменем України 06.09.12 р.                                                                                Справа № 5006/34/30/2012                                Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю. при секретарі судового засідання  Кулік О.О., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрум – ЛТД» м. Харків до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба», с. Рубці, Краснолиманський район, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 127151,05 грн.                  Представники  сторін: від позивача:  не з'явився         від відповідача: не з'явився                                                                                                               СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центрум – ЛТД» м. Харків звернулось до господарського суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба», с. Рубці, Краснолиманський район, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 127151,05 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору купівлі – продажу №1-00000643 від 23.05.2011р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо прийняття та оплати отриманого товару, однак у встановлений строк товар не оплатив, у результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі  127151,05 грн., з яких: 10297,20грн.-сума основного боргу, 108454,69грн.-пеня, 8399,16грн.-штраф. Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 7, 20, 173, 174, 180, 193, 216, 217, 218, 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 610, 611, 624, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 61, 66, 67, 82 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.07.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Сторони зобов`язані надати документи та виконати певні дії. Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні, що відбулося 02.08.2012р. розгляд справи було відкладено у зв`язку з ненаданням відповідачем витребуваних судом документів. Представник позивача та відповідача у дане судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач у позовній заяві просив суд накласти арешт на майно та на грошові кошти відповідача. Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Згідно Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване, підтверджене доказами припущення, що майно (в тому числі  грошові  суми,  цінні  папери  тощо), яке  є у  відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Крім того, позивачем не визначено, на які саме банківські рахунки та майно відповідача має накладатись арешт, що унеможливлює вжиття таких заходів. Відтак, заява щодо забезпечення позову в даній справі шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою. Представник відповідача через канцелярію суду надав заперечення на позовну заяву, в якій просить суд зменшити розмір пені та відмовити в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 8399,16 грн. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд В С Т А Н О В И В: 23.05.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центрум – ЛТД» м. Харків (Продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба», с. Рубці, Краснолиманський район, Донецька область (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №1-00000643 від 23.05.2011р. Відповідно до п.1.1. договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору сільськогосподарську продукцію «Rost-концентрат» у кількості 700 літрів на суму 27997,20грн. Згідно з пунктом 2.2 Договору, приймання товару за якістю здійснюється Покупцем. Факт передачи підтверджується видатковою накладною, належним чином оформленою. У випадку невиконання умов даного пункту Покупцем, претензії по якості товару не приймаються. Пунктом 2.5 Договору встановлено, що після підписання товаросупроводжувальних документів (видаткової накладної) уповноваженими представниками сторін, претензії по кількості не приймаються. Відповідно до пункту 3.2 Договору, строки поставки товару: до 27 травня 2011 року. Згідно з пунктом 3.3 Договору, датою поставки товару вважається дата, вказана у видатковій накладній. Пунктом 3.4 Договору встановлено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту його передачі. Факт передачі підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної. Відповідно до пункту 4.1 Договору, загальна вартість товару з урахуванням ПДВ складає – 27997,20 грн., еквівалентна 3499,65 доларам США виходячи з офіційного Курсу долара встановленого НБУ на дату укладання договору – 8.00 грн./1 (долар США). Згідно з пунктом 4.2 Договору, перший розрахунок Покупець виконує до 27 травня 2011 року у розмірі 8000,00 грн. (з урахуванням ПДВ), від загальної суми поставленого товару. Остаточний розрахунок Покупець здійснює у період до 20 липня 2011 року – включно. Пунктом 4.4 Договору встановлено, що оплата, яка здійснена у вказаний дійсним Договором строк, вважається своєчасною. При проведенні оплати після строку, обумовленого п.4.2  цього Договору, оплата вважається простроченою. В порушення вищезазначених умов договору, відповідачем був здійснений перший платіж 02.06.2011р. в сумі 8000,00 грн. про що свідчить виписка банківських розрахунків від 02.06.2011р. (а.с. 16). Також відповідачем було здійснено платіж з порушенням строків кінцевого розрахунку та не в повному обсязі на суму 9700,00 грн., про що свідчить виписка банківського розрахунку від 29.07.2011р. на суму 9700,00 грн. (а.с.17). Відповідно до пункту 9.1 Договору, договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2011р., а у відношенні виконання зобов'язань, до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі. Договір № 1-00000643 від 23.05.2011р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором купівлі – продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України. Згідно з частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.   Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Згідно з ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що  одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України). Позивач свої обов'язки за договором виконав, передав у власність відповідача товар на суму 27997,20грн., що підтверджується видатковою накладною №1-00000664 від 26.05.2011р.(а.с.13) підписаною обома сторонами та скріпленою печатками підприємств на підставі рахунку- фактури №1-00000423 від 23.05.2011р. (а.с.12). Відповідачем вартість товару була сплачена частково на суму 17700,00грн. з порушення строків оплати товару, про що свідчать виписки банківських розрахунків від 02.06.2011р. на суму 8000,00грн. та від 29.07.2011р. на суму 9700,00грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 10297,20 грн. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Оскільки відповідач  не   виконав   зобов`язання   щодо  оплати  товару   на  суму  10 297,20 грн. в установлений договором строк, тому позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 108454,69грн. Відповідно до п.5.5. договору, при здійсненні покупцем оплати після строку, вказаного у п.4.2. даного договору, покупець зобов'язаний оплатити пеню у розмірі 3% за кожний день прострочки. Пеня нараховується з дня, коли товар повинен бути оплачений і до дня його фактичної оплати на суму простроченого платежу за кожний день прострочки. Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до ч.1 ст.258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Згідно з п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про стягнення неустойки ( штрафу, пені) Нарахування пені здійснюється з врахуванням граничного строку та розміру пені, що передбачено ст. 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. З  урахуванням вимог п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, п.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 872,28грн.: 1) за період з 21.07.2011р. по 29.07.2011р. (сума боргу 19997,20грн.) – 76,43грн.; 2) з 30.07.2011р. +182 дні ( сума боргу 10297,20грн.) – 795,85грн. Також, однією з позовних вимог є стягнення з відповідача штрафу у розмірі               8399,16 грн.       Відповідно пункту 5.1 Договору, у випадку якщо Покупець не виконую оплату в строки вказані в Договорі, він несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу у розмірі 30% від вартості товару. Згідно з пунктом 5.2 Договору, покупець зобов'язан відшкодувати Покупцю збитки, заподіяні неналежним виконанням зобов'язань за Договором. Пунктом 5.3 Договору встановлено, що сплата штрафу та відшкодування збитків не звільняє Покупця від обов'язку виконання зобов'язань за Договором у повному обсязі. Враховуючи умови п.5.1. договору та беручи до уваги, що відповідачем несвоєчасно було оплачено поставлений товар та не в повному обсязі, то в частині стягнення штрафу у розмірі 8399,16грн., позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог- - у розмірі 1609,50грн.       На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-                                                                                                                                      В И Р І Ш И В:         Позов задовольнити частково.   Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» с.Рубці, Краснолиманський район, Донецька область (84411, Донецька область, Краснолиманський район, с.Рубці, вул.Центральна, 18, ЄДРПОУ 30833286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрум-ЛТД» м.Харків ( 61099, м.Харків, вул.Рибалко,40, ЄДРПОУ 36371490) основний борг в сумі 10297,20грн., пеню у розмірі 872,28грн., штраф у розмірі 8399,16грн., судовий збір у розмірі 1609,50грн.       Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 107582,41грн.       Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.        Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Суддя                                                                                                           Філімонова О.Ю.                                                                                                                     Дата складання та підписання повного тексту рішення 11.09.2012р.            Суддя                                                               Філімонова О.Ю.                                                                                                                                                           Надруковано 4 примірника: 1-до справи 2-позивачу 1-відповідачу