Рішення

від 20.09.2012 по справі 5020-865/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року справа № 5020-865/2012

За позовом "International Trade Services GmbH" ("Інтернешнл Трейд Сервісез ГмбХ")

(Хандельскай 94-96, Мілленіум Тауер, 21 поверх, А-1200, Відень, Австрія,номер у судовому реєстрі FN 119481 h), (вул. Жуковського, 33, оф. 601, м. Одеса, 65045)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпласт"

(вул. Хрустальова, б. 6, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний номер 33712974)

про стягнення 330 521,63 доларів США, що еквівалентно 2 641 859, 39 грн.

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач ("International Trade Services GmbH") - Семенова М.В., представник, довіреність № б/н від 22.08.2012;

Відповідач (ТОВ "СтройПласт") - Мокін О.І., представник, довіреність № 265 від 27.01.2012

Суть спору:

Компанія "Інтернешнл Трейд Сервісез ГмбХ" звернулася до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпласт" про стягнення 330 521,63 доларів США, що еквівалентно 2 641 859, 39 грн.

Позов обґрунтований порушенням з боку відповідача умов договору про реструктуризацію та погашення заборгованості.

Ухвалою від 22.06.2012 позовна заява прийнята до розгляду судом.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошувались перерви.

У судовому засідання 20.09.2012 представник позивача виклав зміст позовних вимог, просив позов задовольнити з підстав, вказаних в ньому.

Представник відповідача у порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позовну заяву, вказавши, що наявне не співпадання між розміром внесених відповідачем платежів та платежів вказаних та зарахованих позивачем, а саме: за даними позивача розмір платежів від 27.07.2010, 31.08.2010 та 29.06.2011 становив відповідно: 9509,60 доларів, 9970,20 доларів та 4972,20 доларів, в той час як за банківськими документами відповідача внесені платежі складають, відповідно: 9537,40 доларів, 10000 доларі та 5000 доларів. З огляду на таке заявлені позивачем вимоги не підтверджені документально на суму 85,4 долара США.

Також відповідачем вказано на порушення позивачем вимог діючого законодавства, враховуючи те, що ціна позову вказана останнім в іноземній валюті.

Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2009 між "Інтернешнл Трейд Сервісез ГмбХ" (кредитор) та ТОВ "Стройпласт" (боржник) був укладений договір про реструктуризацію заборгованості (Договір, арк.с. 12-17), за змістом якого сторони домовились про реструктуризацію заборгованості боржника перед кредитором, а саме, Боржник визнає загальний борг перед кредитором у розмірі 386100,00 доларів США (основна сума заборгованості) та 41333,74 доларів США (проценти за прострочені платежі) та зобов'язується погасити Загальний борг не пізніше ніж 31.08.2011.

Відповідно до п.п. 3, 4 Сторони погодили графік платежів щодо сплати загального боргу згідно з додатком №1, що є невід'ємною частиною договору. Боржник, згідно із зазначеним графіком зобов'язався погасити загальний борг у повному обсязі, визначеному у п. 1 цього Договору не пізніше 31.08.2011.

За невиконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідачем було частково виконано грошове зобов'язання, визначене Договором, а саме сплачено на користь позивача грошову суму 96967,71 доларів США , наступними платежами: 10.06.2010-15000 доларів; 23.07.2010 -9537,40 доларів, 31.08.2010 -10000 доларів, 08.09.2010 -15000 доларів, 26.10.2010 -10000 доларів, 24.11.2010 -5430,31 доларів, 18.01.2011 -10000 доларів, 31.03.2011 -5000 доларів, 23.06.2011 5000 доларів, 05.08.2011 -7000 доларів, 14.09.2011 -5000 доларів. Означене підтверджується представленими доказами по справі -даними банку про рух грошових коштів.

Враховуючи означене, заборгованість відповідача складає 330466,03 доларів США. (386100,00 доларів -96967,71 доларів + 41333,74 доларів (проценти, передбачені договором).

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №380 від 02.04.2012, у якій позивач просив відповідача погасити протягом 10 днів залишок непогашеної суми боргу у розмірі 289187,89 доларів США (арк.с. 40-41).

Однак, відповідач відповідь на претензію не надав, решту суми заборгованості не погасив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 330 521,63 доларів США, що еквівалентно 2 641 859, 39 грн.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно зі ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи, юридичні особи (ч. 1), та держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права (ч.2).

Відповідно до ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 123 ГПК України , іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами третьою та четвертої статті 4 ГПК України , якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

Заінтересована сторона може звернутись до місцевого господарського суду лише у відповідності з вимогами статей 13 - 16 ГПК України про територіальну та виключну підсудність справ, що підлягають розгляду у першій інстанції.

Статтею 124 ГПК України встановлено, що підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" (далі - Закон) встановлено, що підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону .

Статтею 76 зазначеного Закону встановлено, що суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь - які справи з іноземним елементом у випадку, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи -відповідача.

Згідно зі ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Згідно з частиною 2 статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

При цьому, факт реєстрації та існування "International Trade Services GmbH" - юридичної особи, що створена та діє за законодавством Республіки Австрії, підтверджується Витягом із Реєстру від 20.06.2012 №АТ 119481h (арк.с. 52- 57).

Факт реєстрації та існування відповідача, а також юридична адреса, за якою відповідач зареєстрований в Україні у місті Севастополі, підтверджується Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк.с. 58).

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, з огляду на зазначене, вбачається, що даний спір підлягає розгляду за правилом територіальної підсудності Господарським судом м. Севастополя за місцезнаходженням -відповідача.

Відповідно до положень статті 43 Закону України «Про міжнародне приватне право»сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

У пункті 17 Договору сторонами визначено, що за невиконання умов цього Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (арк.с. 16).

Правовідносини сторін виникли з приводу виконання господарського договору про реструктуризацію та погашення заборгованості.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості, тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), які регулюють загальні положення про зобов'язання, питання виконання зобов'язань.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі ? Кодекс), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 202, 204 Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 Кодексу правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 Цивільного кодексу України, стаття 180 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів оплати боргу в повному обсязі з боку відповідача суду не представлено.

Вивчивши представлені сторонами докази часткової оплати боргу відповідачем, судом встановлено, що розрахунок суми боргу, зроблений позивачем не співпадає з даними платіжних документів, представлених відповідачем. Різниця між ними складає 55,6 доларів США.

Отже, наявна заборгованість відповідача в сумі 330466,03 доларів (яка еквівалентна 2641414,98 грн., враховуючи офіційний курс долара США станом на дату подачі позову 7,993 грн.) підтверджується матеріалами справи, та означена сума підлягає стягненню судом з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 частини першої статті 55 ГПК).

При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.

У разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову.

За змістом згаданого припису пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях). Виходячи з останнього й визначається сума судового збору, що сплачується з позовної заяви у національній валюті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Судом встановлено, що позивачем дотримано вимоги статті 55 Господарського процесуального кодексу України в частині зазначення еквіваленту суми, що стягується, в національній валюті України з урахуванням офіційного курсу НБУ гривні до долару США станом на дату сплати судового збору у розмірі 7,993 грн. за долар США.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпласт" (вул. Хрустальова, б. 6, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний номер 33712974) на користь "International Trade Services GmbH" ("Інтернешнл Трейд Сервісез ГмбХ") (Хандельскай 94-96, Мілленіум Тауер, 21 поверх, А-1200, Відень, Австрія,номер у судовому реєстрі FN 119481 h), (вул. Жуковського, 33, оф. 601, м. Одеса, 65045) суму заборгованості 330466,03 доларів (яка еквівалентна 2641414,98 грн.) (два мільйона шістсот сорок одна тисяча чотириста чотирнадцять грн. 98 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпласт" (вул. Хрустальова, б. 6, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний номер 33712974) на користь International Trade Services GmbH" ("Інтернешнл Трейд Сервісез ГмбХ") (Хандельскай 94-96, Мілленіум Тауер, 21 поверх, А-1200, Відень, Австрія,номер у судовому реєстрі FN 119481 h), (вул. Жуковського, 33, оф. 601, м. Одеса, 65045) витрати по сплаті судового збору в сумі 52828,30 грн. (п'ятдесят дві тисячі вісімсот двадцять вісім грн. 30 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 20.09.2012

Суддя підпис О.С. Погребняк