Рішення

від 13.09.2012 по справі 5011-47/8431-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/8431-2012 13.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг Лінде"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета дитинства"

про стягнення 11 322,25 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Блажієвська Л.В.

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.09.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 11 322,25 грн., а також витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/8431-2012, розгляд справи було призначено на 10.07.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2012 розгляд справи було відкладено до 24.07.2012 у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, а також з метою витребування у сторін додаткових доказів по справі.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 23.07.2012 справу № 5011-47/8431-2012 було передано судді Пригуновій А.Б. для подальшого розгляду у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 суддя Пригунова А.Б. прийняла справу № 5011-47/8431-2012 до свого провадження та призначила розгляд справи на 11.09.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.08.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Пригунової А.Б. справу № 5011-47/8431-2012 було передано судді Станіку С.Р для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/8431-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 11.09.2012.

В судовому засіданні 11.09.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 1/21209/к від 02.12.2009 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 8 712,54 грн. Проте відповідач не здійснив оплату отриманого товар в строк встановлений наведеним договором, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8 712,54 грн.

Серед іншого, позивач у відповідності до умов договору № 1/21209/к від 02.12.2009 просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 811,73 грн., а також у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 362,35 грн. - 3% річних та інфляційних втрат - 435,63 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 10.07.2012 та 11.09.2012 - не направив, вимог ухвал Господарського суду міста Києва від 27.06.2012, від 10.07.2012, від 24.07.2012 та від 17.08.2012 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 355627, що подана до суду позивачем. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.12.2009 між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдинг Лінде" , як продавцем, та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета дитинства", як покупцем, було укладено договір № 1/21209/к, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору).

Умовами договору № 1/21209/к від 02.12.2009 сторони погодили, що позивач зобов'язується передати відповідачу товару по відповідних товаросупроводжувальних документах (накладним) (п. 2.5.). Позивач вважається таким, що виконав своє зобов'язання по поставці, якщо він доставив товар на місце доставки в строк і вчасно, і якщо в результаті приймання була встановлена повна відповідність товару вимогам, зазначеним у заявці, передбаченим цим договором і пропонованим законом (п. 2.7.). Відповідач зобов'язується оплатити позивачу вартість товару за цінами, зазначеними у специфікації, погодженої сторонами після реалізації 3-ім особам кожні 14 днів (п. 6.1.). Відповідач вважається таким, що виконав свій обов'язок по оплаті товару з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, або одержання позивачем готівки каси відповідача (п. 6.3.).

Серед іншого, сторонами було укладено протокол розбіжностей до договору № 1/21209/к від 02.12.2009, за умовами якого сторони погодили, що відповідач зобов'язаний надавати позивачу звіт про реалізований та нереалізований товар кожні 14 календарних днів, по запиту позивача. У випадку порушення позивачем цієї вимоги 3 і більше рази позивач має право в односторонньому порядку розірвати цей договір та вимагати від відповідача оплати всього поставленого товару, а відповідач зобов'язаний оплатити поставлений товар протягом п'яти робочих днів з моменту отримання вимоги позивача (п. 4.1.7.).

Відповідно до видаткової накладної № РН-ЛД-1/0009362 від 09.12.2009 (належним чином засвідчена копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), яка підписана уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплена печатками сторін, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар загалом на суму 18 920,52 грн.

Разом з тим, у відповідності до накладних № 29 від 17.02.2010 та № 36 від 31.01.2011 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, відповідачем було повернено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 7 800,72 грн.

Як зазначає позивач у позові, ним було виконано свої зобов'язання за договором № 1/21209/к від 02.12.2009 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 11 119,80 грн. (з урахуванням товару, що був повернений), натомість, відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 8 712,54 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у зв'язку із не оплатою відповідачем поставленого товару за договором № 1/21209/к від 02.12.2009 , позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета дитинства" з претензією № 16 від 16.02.2012 (належним чином засвідчена копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), в якій просив відповідача погасити заборгованість в розмірі 8 712,54 грн. за договором № 1/21209/к від 02.12.2009, що підтверджується фіскальними чеками поштової установи № 4641 від 16.02.2012 та № 4640 від 16.02.2012 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Однак, як стверджує позивач у позові, вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 7.5. протоколу розбіжностей до договору № 1/21209/к від 02.12.2009 встановлено, що у випадку порушення відповідачем оплати поставленого товару, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем на виконання умов договору № 1/21209/к від 02.12.2009, як продавцем, було передано у власність відповідача товар на загальну суму 18 920,52 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-ЛД-1/0009362 від 09.12.2009 до вказаного договору, а у відповідності до накладних № 29 від 17.02.2010 та № 36 від 31.01.2011 відповідачем було повернено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 7 800,72 грн. Проте відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару виконав лише частково, внаслідок чого у ТОВ "Планета дитинства" перед ТОВ "Холдинг Лінде" виник борг в сумі 8 712,54 грн. (з урахуванням повернутого товару).

Зокрема, судом встановлено, що у відповідності до п. 6.1. договору № 1/21209/к від 02.12.2009 відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість товару за цінами, зазначеними у специфікації, погодженої сторонами після реалізації 3-ім особам кожні 14 днів. Разом з тим, пунктом 4.1.7. в протоколі розбіжностей до вказаного договору сторони погодили, що відповідач зобов'язаний надавати позивачу звіт про реалізований та нереалізований товар кожні 14 календарних днів, по запиту позивача. У випадку порушення позивачем цієї вимоги 3 і більше рази позивач має право в односторонньому порядку розірвати цей договір та вимагати від відповідача оплати всього поставленого товару, а відповідач зобов'язаний оплатити поставлений товар протягом п'яти робочих днів з моменту отримання вимоги позивача. Тож, у зв'язку із лише частковою оплатою відповідачем поставленого ТОВ "Холдинг Лінде" товару, позивач звернувся до відповідача з претензією № 16 від 16.02.2012, в якій просив відповідача погасити заборгованість в розмірі в сумі 8 712,54 грн. за договором № 1/21209/к від 02.12.2009. Однак, відповідач оплату не здійснив, інформації щодо реалізації/не реалізації товару та заперечень проти вимоги не надав, існування заборгованості за поставлений товар не заперечував, на поверненні товару не наполягав.

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено факту виконання зобов'язання за договором № 1/21209/к від 02.12.2009 та у зв'язку із тим, що строк, протягом якого мало бути виконане зобов'язання за наведеним договором, сплинув, то позовна вимога позивач щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 8 712,54 грн., є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню повністю. Аналогічна позиція міститься в постанові Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 в справі № 47/447.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 811,73 грн. за період з 31.01.2011 до 20.06.2012.

Разом з тим, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сум, строків та ставок нарахувань прийшов до висновку, що позивачем порушено вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, положенням якої встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позивачем для нарахування пені за договором № 1/21209/к від 02.12.2009 вказано період, а саме - з 31.01.2011 до 20.06.2012, що складається з 506 днів, але оскільки в силу вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України такий період не повинен перевищувати 6 місяців, а відтак суд, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, задовольняє вказану вимогу позивача частково, а саме у розмірі -671,06 грн.

Серед іншого, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 362,35 грн. за період з 31.01.2011 до 20.06.2012, а також індекс інфляції за період з січня 2011 до травня 2012 в розмірі 435,63 грн.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки 3 % річних та індексу інфляції, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару за договором № 1/21209/к від 02.12.2009 , суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3 % річних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 3 % річних в сумі 362,35 грн. та індекс інфляції в розмірі 435,63 грн.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета дитинства" (ідентифікаційний код - 36371113, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Лінде" (ідентифікаційний код -31482604, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 30, оф. 10) 8 712 (вісім тисяч сімсот дванадцять) грн. 54 коп. -основного боргу, 671 (шістсот сімдесят одна) грн. 06 коп. -пені, 362 (триста шістдесят дві) грн. 35 грн. -3 % річних та 435 (чотириста тридцять п'ять) грн. 63 коп. -індексу інфляції, 1 447 (одна тисяча чотириста сорок сім) грн. 35 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення - 14.09.2012