Рішення

від 16.08.2012 по справі 5006/43/86/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.08.12 р. Справа № 5006/43/86/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В.,

при секретарі судового засідання (помічнику судді) Мозговій Н.І

за участю представників сторін:

Від позивача: Ровенський О.В. за довіреністю

Від відповідача: Федорова О.Г. за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтаж», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Вуглеенергомонтаж», м. Донецьк

про стягнення 188 206,76грн., з яких 163 694,59грн. - сума основного боргу, 18 438,10грн. - пеня, 2457,49грн. - інфляційні витрати, 3 616,58грн. - 3% річних

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомонтаж», м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Вуглеенергомонтаж», м. Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення 188 206,76грн., з яких 163 694,59грн. - сума основного боргу, 18 438,10грн. - пеня, 2457,49грн. - інфляційні витрати, 3 616,58грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди транспортного засобу б/н від 03.01.2011р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування інфляції, пені, та 3% річних.

Правовою підставою позову Позивач визначив ст. ст. 180, 193, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 759, 762 Цивільного Кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 54, 58 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.08.2012р. представник Позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні визнав суму боргу в повному обсязі в розмірі 188 206грн., що відображено у письмовій заяві (а.с.78).

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2011р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди транспортного засобу б/н (далі -Договір) (а.с.30-32).

За умовами п.п.1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування транспортні засоби: екскаватор «Борекс»-2201, рік випуску 2006, реєстраційний номер Т2022ДО, двигун №733032, шасі 19865980839746 вартістю з ПДВ 176 280 грн.; ЗАЗ DAEWOO Lanos TF69 2006 року випуску, реєстраційний номер АН 0922 ВТ, двигун номер 1498 куб.см, шасі SUPTF69YYD7W309962 вартістю 56 843грн., ЗАЗ DAEWOO Lanos 2006 року випуску, реєстраційний номер АН 0924 ВТ, двигун номер 1498 куб.см, шасі SUPTF69YYD7W3099351 вартістю 56 843грн., Mitsubishi Carisma 2003 року випуску, реєстраційний номер АН7517ВМ, двигун номер 1597 куб.см., шасі XMCCSNDA1A 3F042816 вартістю 78 160грн. (далі - майно), що знаходиться на балансі Орендодавця, вартість якого визначена за оцінкою сторін. Майно передається в оренду з метою експлуатації.

Згідно умов п. 2.1. Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін , вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі.

Відповідно до п.3.1.орендна плата визначається на підставі домовленості сторін і становить без ПДВ за кожний повний місяць оренди 10 653,63грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за послідуючий квартал місяця нараховується та перераховується орендодавцю до кінця місяця, що попереджає наступному кварталу (п.3.2).

Згідно п.3.4 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 5.2 Договору встановлений обов'язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.10.1. Договір укладено строком на 3 роки, що діє з дати підписання до 31 грудня 2012р.

Через неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань, у останнього виникла заборгованість по орендній платі в сумі 163 694,59грн., збільшена на індекс інфляції в розмірі 2 457,49грн. та на яку нараховано 3% річних в розмірі 3 616,58 грн. та пеня 18 438,10грн.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 188 206,76грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди транспортного засобу від 03.01.2011р є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати за послідуючий квартал оренди до кінця місяця, що попереджає наступному кварталу відповідно до п.3.2 Договору.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, внаслідок невиконання грошових зобов'язань Відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 163 694,59грн.

Як вбачається з акту звірення розрахунків (а.с.33-34) станом на 03.07.2012р. Відповідач у визнав суму боргу в розмірі 163 694,59грн.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Перевіривши представлений Позивачем розрахунок заявлених вимог, суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 163 694,59грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних і інфляційної індексації за весь період прострочення.

Перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо 3% річних за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство", суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення з Відповідача 3% річних в розмірі 3 616,58 грн. та інфляційної індексації в сумі 2457,49 грн.

Крім того, ст. 611 Цивільного кодексу України визначає одним з наслідків, встановлених законом або договором, порушення зобов'язання сплату неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 3.4. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину про забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявності заборгованості Відповідача з орендної плати, суд здійснивши за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" перевірку наданого Позивачем розрахунку пені встановив, що її розмір не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничної ставки, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з огляду на що вимоги про стягнення пені в сумі 18 438,10грн. задовольняються в повному обсягу.

Визнання позовних вимог Відповідачем повністю відповідає встановленим судом обставинам справи і здійснено уповноваженої на вчинення такої дії особою, тому воно приймається судом, оскільки не вбачається порушення внаслідок такого визнання законодавства або прав чи охоронюваних інтересів іншої сторони.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати стягуються з Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтаж», м. Донецьк до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Вуглеенергомонтаж», м. Донецьк про стягнення 188 206,76грн., з яких 163 694,59грн. - сума основного боргу, 18 438,10грн. - пеня, 2457,49грн. - інфляційні витрати, 3 616,58грн. - 3% річних- задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Вуглеенергомонтаж», м. Донецьк (83032, м.Донецьк, вул.Зверькова, б.16А, ЄДРПОУ 00179625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтаж», м. Донецьк (83032, м. Донецьк, вул. Холмиста, 18/2, ЄДРПОУ 32356023) заборгованість в сумі 188 206,76грн., з яких 163 694,59грн. - сума основного боргу, 18 438,10грн. - пеня, 2457,49грн. - інфляційні витрати, 3 616,58грн. - 3% річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Вуглеенергомонтаж», м. Донецьк (83032, м.Донецьк, вул.Зверькова, б.16А, ЄДРПОУ 00179625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтаж», м. Донецьк (83032, м. Донецьк, вул. Холмиста, 18/2, ЄДРПОУ 32356023) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 764,14грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Чернова О.В.