Рішення

від 28.08.2012 по справі 1812/676/12

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/1812/105/12

Справа № 1812/676/12

Недригайлівський районний суд Сумської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області в складі :

головуючого - Жмурченко В.Д.

за участю секретаря - Климась С.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Недригайлів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Засульської сільської ради Недригайлівського району Сумської області треті особи Державне підприємство « Центр державного земельного кадастру» в особі Недригайлівського районного відділу Сумської філії, Недригайлівська районна державна нотаріальна контора Сумської області, Відділ держкомзему у Недригайлівському районі Сумської області про визнання недійсним рішення сесії, договору дарування, державних актів на право власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Засульської сільської ради Недригайлівського району Сумської області третя особа Державне підприємство « Центр державного земельного кадастру» в особі Недригайлівського районного відділу Сумської філії про визнання недійсним рішення ХХ сесії ХХІІІ скликання від 12 лютого 2001 року про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,31 га по АДРЕСА_1, про визнання недійсним нотаріально посвідченого договору дарування земельної ділянки, площею 0,31 га по АДРЕСА_1 від 14 листопада 2003 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнання недісними державних актів на право власності на земельну ділянку серії І-СМ № 016018 від 27 червня 2001 року на ім.»я ОСОБА_2 та серії СМ № 053080 від 09 червня 2004 року та на ім.»я ОСОБА_3, яким посвідчується право власності на земельну ділянку, кадастровий № 592358 1300:03:000:0031.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що він 16 листопада 2000 року на підставі цивільно-правової угоди придбав земельну ділянку площею 0,24 за адресою - АДРЕСА_1. за цільовим призначенням 0,19 га землі сільськогосподарського призначення та 0,03 га - землі для будівництва та обслуговування житлового будинку та будівель. Право власності на відчужувану земельну ділянку належало попередньому власнику на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 013804. Після нотаріального оформлення договору купівлі-продажі земельної ділянки площею 0,24 за адресою: АДРЕСА_1. він розпочав підготовчі роботи по виготовленню державного акту на право приватної власності на куплену ним земельну ділянку площею 0,24 за адресою - АДРЕСА_1. але виготовити державний акт на вказану земельну ділянку у межах та конфігурації, які були зафіксовані у державному акті попереднього власника та перейшли до нього на підставі цивільно-првової угоди неможливо. Сталося це через те, що пізніше рішенням ХХ сесії ХХІІІ скликання Засульської сільської ради від 12 лютого 2001 року передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,31 га по АДРЕСА_1. Під час виготовлення технічної документації зі складання державного акту на право власності вищезгаданої земельної ділянки було допущено помилку та передано у власність ОСОБА_2 0,02 га належної йому земельної ділянки.

Крім наведеного, позивач вказує, що він будучи суміжним співвласником земельної ділянки, яка передавалась у власність відповідачу ОСОБА_2 не узгоджував межі суміжних земельних ділянок, про що зазначено і у відповідній технічній документації. Вважає, що частина його земельної ділянки була безпідставно включена до земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 при виготовленні на його ім'я державного акту, та в послідуючому була відчужена без його на те волі. Як наслідок, позивач вважає, що його право порушено, та просить відновити його у спосіб зазначений у резолютивній частині позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Стверджував, що права позивача не порушив, так як набув у відповідності до діючого законодавства право власності на земельну ділянку площею 0,31 га по АДРЕСА_1, що посвідчено державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії І-СМ № 016018 від 27 червня 2001 року. Із вказаного часу названа земельна ділянка стала об'єктом цивільних прав та обов'язків і він міг нею розпорядитись на власний розсуд. 14 листопада 2003 року він подарував земельну ділянку своїй дочці ОСОБА_3, оформивши правочин нотаріально.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала. Пояснила, що права позивача не порушувала, так як набула право власності на земельну ділянку площею 0,31 га по АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування. На підставі договору дарування земельної ділянки від 14 листопада 2003 року було виготовлено на її ім"я державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії СМ № 053080 від 09 червня 2004 року. Із вказаного часу земельна ділянка кадастровий № 592358 1300:03:000:0031 є об'єктом права приватної власності із визначеними межами, площею та конфігурацією.

Представник відповідача Засульської сільської ради Недригайлівського району Сумської області в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що приймаючи рішення XX сесії XXI11 скликання Засульської сільської ради від 12.02.2001 р. в частині передання у власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0.31 га за адресою АДРЕСА_1 колегіальний орган Засульської сільської ради діяв на підставі вимог ст. 19 Конституції України та ст. 24 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», які зобов'язують органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та Законами України і керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно вимог ч. 1 п .34 ст. 26 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Таким чином рішенням сесії сільської ради було передано у приватну власність жителів Засульської сільської ради земельні ділянки, в тому числі і була передана в приватну власність гр. ОСОБА_2 земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1.

Рішення про передачу у власність ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки було прийняте на підставі технічної документації, виготовленої спеціалізованою установою та відповідає усім вимогам діючого на той час земельного законодавства.

Представник третьої особи Недригайлівського відділу Держкомзему, в судовому засіданні позов ОСОБА_1 визнав частково та пояснив, що ОСОБА_1 придбав земельну ділянку у власність в АДРЕСА_1 згідно договору купівлі продажу від 16.11.2000 року у ОСОБА_5, яка попередньо придбала зазначену земельну ділянку у ОСОБА_6 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.12.1995 року який зареєстровано у виконкомі Засульської сільської ради за № 60. Земельна ділянка ОСОБА_6 належала їй на праві приватної власності на землю згідно державного акту Серії СМ № 0004 від 27.12 1995 р. зареєстрованого за № 4. У 2000 році ОСОБА_5 виготовила державний акт на своє ім'я.

У 2001 році проектною організацією проводились геодезичні роботи щодо виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам на території Засульської ради після чого громадянам були видані державні акти в тому числі і ОСОБА_2 на земельну ділянку по АДРЕСА_1. Але під час проведення зазначеного виду робіт не було враховано дані про раніше видані правовстановлюючі. документи на земельні ділянки, а саме на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_6.

У 2003 році право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 від ОСОБА_2 перейшло до ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 14.11.2003 року, після чого виготовлено два державних акти на ім'я обдарованої ОСОБА_3, для індивідуального житлового будівництва (кадастровий №5923581300:03:000:0031), для ведення особистого селянського господарства (кадастровий №592358 130003000 0330).

Виходячи з вищенаведеного відділ Держкомзему у Недригайлівському районі визнає позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним виданого на ім'я ОСОБА_3 державного акта на право власності на земельну ділянку Серії СМ № 053080 від 09.06.2004 р., що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 5923581300:03:000:0031.

Представник третьої особи Недригайлівського районного виробничого відділу Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», в судовому засіданні позов ОСОБА_1 визнав частково мотивуючи тим, що при розробці технічної документації, а саме при складанні збірного плану с. Засулля, в повній мірі не враховані дані на раніше видані правоустановчі документи на земельні ділянки, як у випадку з ділянкою по АДРЕСА_1, що первинно належала ОСОБА_6 від 27.12.1995 року на праві приватної власності на земельну ділянку згідно державного акта.

Недригайлівський районний відділ СРФ ДП "Центр ДЗК", вважає що необхідно визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку виданого на ім'я ОСОБА_3 серії СМ № 053080 від 09.06.2004 року з кадастровим № 5923581300:03:000:0031 для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1035 га., так як на земельну ділянку в АДРЕСА_1 від 27.12.1995 року виданий правоустановлюючий документ, інтереси якого не враховані в подальшій видачі державних актів та складанні збірного плану по с. Засулля у 2001 році і в подальшому потягло за собою унеможливлення оформлення своїх прав на земельну ділянку гр. ОСОБА_1, як добросовісного набувача.

Представник третьої особи Недригайлівської державної нотаріальної контори Сумської області, позов ОСОБА_1 не визнав, надавши до суду своє заперечення в якому зазначив, що право власності на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,31 га по АДРЕСА_1 набуто правомірно на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 14 листопада 2003 року серії ВВА № 128233, посвідченого державним нотаріусом Недригайлівської районної державної нотаріальної контори Сумської області ОСОБА_7 і зареєстрований в реєстрі за № 2730. Відомості про земельну ділянку, яка була предметом правочину, щодо площі та категорії взяті із попереднього правовстановлюючого документа - державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії І-СМ № 016018 від 27 червня 2001 року на ім'я дарителя ОСОБА_2 Процедура укладення договору дарування земельної ділянки відповідає вимогам закону щодо укладення правочинів даного виду.

Суд, вислухавши пояснення сторін, осіб які брали участь у справі, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши кожен доказ окремо та в їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Правомірність виготовлення держаного акту СМ № 053081 зареєстрованому в Книзі записів на право приватної власності на землю за № 754 від 09 червня 2004 року на ім'я ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку площею 0,2082 га по АДРЕСА_1, передану для ведення особистого селянського господарства.(а.с.16). не оспорюється позивачем, тому суд, керуючись принципом диспозитивності, розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Судом встановлено що ОСОБА_1 придбав земельну ділянку в АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 16.11.2000 року у гр. ОСОБА_5, яка в свою чергу придбала земельну ділянку у ОСОБА_6 згідно договору купівлі-продажу від 29.12.1995 року.

ОСОБА_6 земельна ділянка в АДРЕСА_1 належала на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії СМ № 0004 зареєстрованого під № 4 в книзі реєстрації державних актів від 27.12.1995 року. У 2000 році право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_5 і належало їй на праві приватної власності згідно державного акту на землю з реєстраційним № 16 від 14.11.2000 року.

В період 2001 року на території Засульської сільської ради проводилися топографо-геодезичні та проектно-вишукувальні роботи по розробці технічної документації із землеустрою по виготовленню документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян, жителів сільської ради, і на підставі цієї документації були видані у 2001 році державні акти на право приватної власності на землю гр. ОСОБА_2 з реєстраційним номером 53 від 27.06.2001 року за адресою АДРЕСА_1.

На підставі договору дарування від 14.11.2003 року з реєстраційним номером 2730 гр. ОСОБА_2 подарував земельну ділянку в АДРЕСА_1 своїй дочці ОСОБА_3, яка в свою чергу стала власником подарованої земельної ділянки згідно державного акта на право власності на земельну ділянку зареєстрованого в книзі реєстрації від 09.06.2004 року за реєстраційним № 754, після чого виготовлено два державних акти на ім'я обдарованої ОСОБА_3, для індивідуального житлового будівництва (кадастровий №5923581300:03:000:0031), для ведення особистого селянського господарства (кадастровий №592358 130003000 0330).

Оскільки правовідносини мають тривалий характер, то суд застосовує законодавство чинне на час виникнення правовідносин.

Зокрема, на час оформлення спадкових прав позивачем діяв Земельний кодекс України 1992 року.

Законодавчо визначений порядок набуття права власності як складний юридичний акт, та встановлений певний порядок та послідовність вчинення юридично значимих дій.

Статтею 18 ЗК України 1992 року передбачено, що придбання земельних ділянок, що перебувають у колективній або приватній власності, провадиться за договором купівлі-продажу, який посвідчується у нотаріальному порядку.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки і документ про оплату вартості землі є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і видачі державного акта на право власності.

Передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.128 ЦК УРСР ( у редакції 1963 р.) право власності ( право оперативного управління) у набувача за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом чи договором.

На час укладення договору купівлі-продажі земельної ділянки по АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, щодо моменту виникнення права власності діяла певна процедура, так, відповідно до ст. 22 ЗК України, 1992 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ст. 23 ЗК України, 1992 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Частиною 1 статті 61 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими учасниками, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.

Окрім того, відповідно до п. 38 Інструкції « про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 18/5 від 14.06.1994 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07 липня 1994 за № 152/361: договір про відчуження майна, що підлягає реєстрації, а також угода про розірвання такого договору, якщо договір, що розривається, був зареєстрований у відповідному органі, повинні бути подані для реєстрації за місцем обліку цього майна, про що нотаріус зазначає у посвідчувальному написі і роз'яснює сторонам.

Органу, який провадить відповідну реєстрацію майна, крім угоди про розірвання договору про відчуження майна для перереєстрації подається також правовстановлюючий документ, на підставі якого був посвідчений договір про відчуження, або виданий нотаріусом дублікат цього правовстановлюючого документа.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, факт його звернення до компетентних органів, про виготовлення державного акту на земельну ділянку пл..0,24 га по АДРЕСА_1 на реалізацію нотаріально посвідченого договору купівлі-продажі вказаної земельної ділянки від 16.11.2000 року, але як було йому роз'яснено і цей факт підтвердили в судовому засіданні представники третіх осіб, що в зв'язку з допущеною технічною помилкою, при виготовленні державних актів на даний час без усунення цих помилок виготовити новий державний акт на його ім'я неможливо.

Відповідно до акту складеного комісією в складі Засульського сільського голови Гордієнка І.М., землевпорядника Засульської сільської ради Майбороди К.І., начальника Недригайлівського райвідділу СРФ ДП "Центр ДЗК" Дремова В.І. в присутності гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як представника від ОСОБА_3, місце розташування земельних ділянок визначено, згідно з технічною документацією по складанню державних актів на право власності на земельні ділянки.

Комісією в ході відновлення меж суміжних земельних ділянок гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та гр. ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що допущена технічна помилка при виготовленні державних актів, а саме частина земельних ділянок обох землевласників повторюється в кожному правоустановлюючому документі і складає площу 0,0116 га. (а.с.50-51)

Таким чином на думку суду при розробці технічної документації, а саме при складанні збірного плану с.Засулля, в повній мірі не враховані дані на раніше видані правоустановчі документи на земельні ділянки, як у випадку з ділянкою по АДРЕСА_1, що первинно належала ОСОБА_6 від 27.12.1995 року на праві приватної власності на земельну ділянку згідно державного акта.

Так, згідно із ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Абзацом 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно із ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Статтею 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст. 125 ЗК України).

Отже, згідно зі ст. 126 ЗК України виникнення права власності на земельну ділянку пов'язується з наявністю трьох різних за змістом і проявом у часі юридичних фактів: одержання державного акта на право власності на землю; державна реєстрація цього документа; встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості).

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

У відповідності до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог частин 1-3 ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 106 ЗК України, яка має бути застосована до спірних правовідносин, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації, яка згідно зі ст. 193 ЗК України містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_3 серії СМ №053080 від 09.06.2004 р. з кадастровим номером 592358 1300:03:000:0031.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Недригайлівський районний суд шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. Д. Жмурченко