Постанова

від 01.11.2006 по справі а31/355(а39/348)-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01.11.06р., 18 год. 08 хв., м.

Дніпропетровськ

Справа № А31/355(А39/348)-06

За позовом

Товариства з обмеженою

відповідальністю „Коннур” ,м. Дніпропетровськ

до відповідача

Бабушкінської районної ради м.

Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

за участю прокурора

Бабушкінського  району м.

Дніпропетровська

про

скасування рішення

Суддя          Мороз В.Ф. При секретарі:

Телегей Н.І.

Представники:

Від позивача

Радченко М.В., дов. від 09.02.06

р.

Від відповідача

Сидорова М.С., дов. від 03.08.06

р.

Прокурор

Лунєгов Є.С. посв. №10

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про

визнання нечинним рішення Бабушкінської 

районної ради  м.

Дніпропетровська  №7 від 21.06.06 р.  про відмову у візуванні  та прийнятті проекту  рішення виконкому  міської ради 

„Про передачу ТОВ „Коннур” земельної ділянки  у районі 

Запорізького шосе та вул.. Героїв Сталінграду в оренду для

проектування  та будівництва  комплексу будівель торгівельно-комерційного

призначення.

В обґрунтування позовних вимог

посилається на те, що  вказане рішення не

відповідає вимогам законодавства, оскільки питання щодо  передачі в оренду земельних ділянок  в межах населених пунктів  відбувається 

виключно на підставі  рішень

сільських, селищних, міських рад, в даному випадку Дніпропетровської міської

ради, та погодження чи не погодження передачі земельної ділянки у місті не

відноситься до компетенції  Відповідача.

Відповідач проти позову заперечує,

посилаючись на відповідність спірного рішення вимогам закону та його прийняття

у межах компетенції відповідача. Згідно рішення Дніпропетровської міської ради

від 18.02.2004 р. №18/15  „Про обсяг та

межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів” визначено

повноваження районних рад та їх виконавчих органів, у тому числі Бабушкінської,

серед яких і внесення  пропозицій щодо

вдосконалення  взаємодії здійснення

контролю  за використанням та

охороною  земель,  організація самоврядного контролю  за використанням та охороною  земель. При цьому відповідач вказує на те, що

земельна ділянка щодо якої прийнято оскаржуване рішення, розташована у межах

колишнього Ново міського кладовища  м.

Катеринослава, заснованого у 1902 р. та знесеного у 80-х роках, що обумовило

прийняття такого рішення. Вказана земельна ділянка знаходиться у межах  земельної ділянки, яка не підлягає

забудові  згідно рішення

Дніпропетровської міської ради „Про затвердження переліку земельних ділянок,

які не підлягають забудові” від 08.12.04 р.

Прокурор підтримав заперечення

відповідача, вказавши на викладені обставини.

Вивчивши матеріали справи,

вислухавши пояснення сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Бабушкінською районною радою  у м. Дніпропетровськ 21.06.2006 р. прийнято

рішення № 7 згідно якого районна рада вирішила відмовити у візуванні та не

погодитися  з проектом  рішення виконкому  міської ради 

„Про передачу  ТОВ „Коннур”

земельної ділянки у районі  Запорізького

шосе та вул.. Героїв Сталінграду  в

оренду  для проектування та

будівництва  комплексу  будівель торгово комерційного призначення”.

У відповідності до ст. 124 ЗК

України передача в оренду  земельних  ділянок, 

що  перебувають  у державній або комунальній власності,

здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або

органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної

ділянки.

У відповідності до п.12 Перехідних

положень до  розмежування земель

державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в

межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та

земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства,

господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки

(акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Згідно ч. 3 ст. 124 ЗК України

передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх

цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за

проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

При цьому у відповідності до

положень ч. 6 ст. 123 ЗК України проект  

відведення   земельної  ділянки погоджується із землекористувачем, органом

по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами,

органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку

державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається

до сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і,

в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про

надання земельної ділянки.

Згідно  ч. 1 

та ч. 2 ст. 41 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”

питання  організації управління районами

в містах належать до компетенції міських рад та 

обсяг і межі  повноважень  районних 

у  містах рад та їх виконавчих

органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у

містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб

територіальних громад районів у містах.

Дніпропетровською міською радою

18.02.04 р. прийнято відповідне рішення №18/15 „Про обсяг та межі повноважень

районних у місті рад та їх виконавчих органів”.

Вказаними вище нормативно-правовими

актами, у тому числі ст.. 123 ЗК України, як і рішенням Дніпропетровської

міської ради від 18.02.04 р. щодо визначення обсягу повноважень  районних рад, не віднесено до повноважень

останніх погодження питань щодо відведення земельних ділянок у користування

особам.

У відповідності до  ч. 2 ст. 19 Конституції України  органи державної влади та  органи 

місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

Оскільки законом не встановлено

повноваження районної у місті ради щодо погодження відведення земельної ділянки

у користування особі, суд приходить до висновку про прийняття відповідачем

спірного рішення з перевищенням компетенції, що дає підстави для задоволення

позову.

Рішенням Дніпропетровської міської

ради від 18.02.04 р. прямо не встановлено повноваження відповідача щодо

погодження питання відведення земельної ділянки, що відповідачем не

спростовано, з огляду на що суд відхиляє відповідні посилання відповідача.  Інші доводи відповідача та прокурора не

спростовують викладеного вище та того, що надання оцінки  наведеним ними обставинам  здійснюється Дніпропетровською міською радою

при прийнятті відповідного рішення. Відсутні підстави для задоволення

клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі до завершення

розгляду справи №39/425 по суті Вищим адміністративним судом України за позовом

ТОВ „Коннур” до виконавчого комітету Бабушкінської районної ради, оскільки

перегляд судового рішення по справі №39/425 

у касаційному порядку не унеможливлює розгляду цієї справи. У справі №39/425  Дніпропетровським апеляційним господарським

судом 30.08.2006 р. винесено ухвалу, якою провадження у справі закрито. Згідно

п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі до набрання

законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Судові витрати по справі у вигляді

судового збору підлягаються відшкодуванню позивачу.

Керуючись ст. 158-163 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

Визнати нечинним рішення

Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська № 7 від 21.06.06 р. щодо

відмови  у візуванні  та прийнятті проекту рішення виконкому

міської ради  „Про передачу ТОВ „Коннур”,

земельної ділянки  у районі Запорізького

шосе та вул.. Героїв Сталінграду в оренду 

для проектування та будівництва 

комплексу будівель торгово-комерційного призначення”.

Стягнути з місцевого бюджету на

користь  Товариства з обмеженою

відповідальністю „Коннур” (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Героїв Сталінграду,

249; код ЄДРПОУ 32465946) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Заява про апеляційне оскарження  постанови суду першої інстанції подається до

адміністративного суду  апеляційної

інстанції через суд першої інстанції протягом 10 днів  з дня її проголошення. Апеляційна скарга на

постанову суду  першої інстанції

подається у тому ж  порядку протягом 20

днів після подання  заяви про апеляційне

оскарження.

          Суддя                                                                                        

В.Ф. Мороз