Постанова

від 17.09.2012 по справі 2а/0470/7620/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/7620/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кальника В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 5168,10 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовними вимогами про погашення боргу по страховим внескам на суму 1414,80 грн. та по єдиному соціальному внеску на суму 3753,30 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року №1058-IV та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 8 липня 2010 року №2464-VІ, відповідач має заборгованість в сумі 5168,10 грн.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але конверт повернуто на адресу суду у зв'язку із неврученням. Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що обрав особливу систему оподаткування.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі -Закон №1058-IV) та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі -Інструкція №21-1), відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону №1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Законом України від 8 липня 2010 року №2461-VІ внесено зміни до законів України «Про державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», закон набрав чинності 17 липня 2010 року.

Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону №1058-IV (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 8 липня 2010 року №2461-VІ) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах.

При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно із частиною шостою статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) зобов'язані були сплачувати страхові внески щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а саме до 20 жовтня 2010 року та 20 січня 2011 року.

Відповідно до пункту 5.3.4. Інструкції №21-1 страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачуються ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі. При цьому, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 8.1. Інструкції №21-1 визначено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

17.01.2011р. відповідачем було надано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, однак відповідачем не сплачувались страхові внески, у зв'язку з чим виникла заборгованість по страховим внескам до Пенсійного фонду в розмірі 1414,80 грн.

Відповідно до п.3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до п.8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 21-1 від 19.12.2003 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернівці надіслано вимога № 130 від 05.11.2010р., яка отримана платником 16.11.2010 р. на суму 695,46 грн. та вимога №200 від 24.06.2011р. на суму 719,34 грн., яка отримана платником 26.06.2011р.

Станом на 18.06.2012 року боржником вимоги не оскаржені в судовому порядку та не сплачені.

Стаття 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року №1058-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, визначає страхові внески як цільовий загальнообов'язковий платіж, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

В 2011 році у зв'язку з набранням чинності Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»пунктом 4 статті 4, розділу 2, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, визнані платниками єдиного внеску.

Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується у розмірі 34,7% на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (стаття 8 п.11 Закону України № 2464-VІ).

Зазначені особи сплачують єдиний внесок на рахунки Пенсійного фонду України відкриті в органах Держказначейства, у повному обсязі, починаючи з січня 2011 року.

Враховуючи положення пункту 4.6.2. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правлінням Пенсійного фонду України від 27.09.10 № 21-5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27.10.2010 № 994/18289, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується (наприклад: за січень 2011 року єдиний внесок сплачується до 21.02.2011 року). Суми, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізнійше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, який дорівнює календарному року (за 2011 рік - не пізніше 20 січня 2012 року).

28.03.2012р. ОСОБА_1 було надано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, але ОСОБА_1 не сплачувався єдиний весок, у зв'язку з чим виникла заборгованість по єдиному внеску до Пенсійного фонду в розмірі 3753,30 грн.

Платником єдиного внеску ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»до Пенсійного фонду не перерахований єдиний соціальний внесок в розмірі 3753,30 грн. Відповідно до п.6.3.п.п.б) розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 21-5 від 27.09.2010 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернівці надіслана вимога № 76 від 06.04.2012 на суму 3753,30 грн., яка отримана відповідачем 11.05.2012р.

З системного аналізу наведених норм права суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки доказів добровільного погашення заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1414,80 грн. та єдиного соціального внеску у розмірі 3753,30 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає негайному виконанню відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник