Постанова

від 30.08.2012 по справі 2а-2416/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2012 р. Справа № 2а-2416/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

при секретарі Бурда М.Р.,

за участю:

представника позивача -Михайленка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Тлумацького відділення Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Транс»

про стягнення заборгованості в сумі 5510,23грн.,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2012 року Тлумацьке відділення Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Фраківської області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Транс» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5510,23 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Транс» є платником податків і зборів відповідно до вимог ст.16.1.4 Податкового кодексу України. У відповідача на момент звернення до суду наявний податковий борг в розмірі 5510,23 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань по сплаті орендної плати за землю за 2011 рік.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду. Судову повістку направлено відповідачу за адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак ним не отримано з незалежних від суду причин. У відповідності до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований як юридична особа та взятий на облік у Тлумацькому відділенні Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції як платник податків, зокрема орендної плати за землю (а.с.10).

Як вбачається з матеріалів справи, та згідно розрахунку заборгованості, виданого Тлумацьким відділенням Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції за 31022/19-7 від 09.08.2012 року, за відповідачем станом на 09.08.2011 року обліковується податковий борг по сплаті орендної плати за землю в сумі 5510,23грн., в тому числі пеня в розмірі 88,64 грн. Вказаний податковий борг виник внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов`язань по сплаті орендної плати за землю згідно самостійно поданих податкових декларацій від 28.01.2011 року, уточнюючої декларації від 16.08.2011 року на суму 3454,30 грн.; за травень 2011 року - 2304,69 грн.(у зв'язку з переплатою 2,74 грн., зменшилась на 2301,95 грн., ); за червень 2011 року - 1152,35 грн.; у наступні податкові періоди, починаючи з серпня 2011 року згідно поданої декларації від 28.01.2012 року відбулось нарахування податкового зобов'язання, а у відповідності до уточненої декларації від 16.08.2011 року - зменшення податкового боргу: за вересень 2011 року нараховано 2304,69 грн., зменшено на 2291,18 грн, різниця в сумі пішла в погашення боргу по пені і аналогічна сума зарахована до податкового боргу; за жовтень 2304,69 грн., - 2278,59 грн.,=26,10 грн.; за листопад 2304,69 грн., - 2278,59 грн., = 26,30 грн.; за грудень 2304,69 грн., - 2278.,36 = 26,33 грн.; за січень 2304,76 грн., - 2304,69 грн., = 0,07 грн., (а.с.9,11-14), а також згідно винесених Тлумацьким відділенням Тисменицької міжрайонної Державної податкової інспекції податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій на загальну суму 2844,15 грн.: «№0001891530 від 12.09.2011 року на суму 691,41 грн.; №0002171530 від 24.10.2011 року на суму 458,23 грн.; №0002571530 від 09.12.2011 року на суму 42,41 грн.; №0002561530 від 09.12.2011року на суму 232,62 грн.; №0000291530 від 23.02.2012 року на суму 1280,65 грн.; №0001621530 від 25.05.2012 року на суму 138,83 грн. (а.с. 16, 20, 24, 26, 31, 35, 36).

Згідно із частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу вимог пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

В свою чергу, строки подання декларації передбачені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України та встановлені диференційовано в залежності від базового звітного(податкового) періоду, під яким розуміється перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу. Так, для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному місяцю строк подання декларації становить 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). А для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1.). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2.). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця

Згідно статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про плату за землю» контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума податкового зобов'язання відповідача по орендній платі за землю, у відповідності до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженою.

У відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вимог пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України не сплатив орендну плату за землю.

Згідно підпункту 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.4 статті 59 цього Кодексу податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем в порядку пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України вручено податкову вимогу від 13.07.2011 року за №67, яку відповідач залишив без реагування (а.с.36).

Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

У відповідності до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.4. статті 95 Податкового Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом. Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових декларацій, розрахунком заборгованості станом на 09.08.2012 року, та іншими матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Транс» в загальній сумі 5510,23грн., є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Транс» (ід.код 31524282, вул. Українських Декабристів, 45, м.Івано-Франківськ) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід місцевого бюджету податковий борг в розмірі 5510 (п`ять тисяч п`ятсот десять гривень) 23 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 04.09.2012 року.