Постанова

від 06.09.2012 по справі 2а-2061/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2012 р. Справа № 2a-2061/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Круглої О.М.,

представника позивача - Пони В.Д.,

представника відповідача - Кіф"як Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби

до відповідача: Виробничо-торгового підприємства "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення податкового боргу у сумі 3 977,25 грн,-

ВСТАНОВИВ:

12.07.2012 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області Державної податкової служби звернулася з адміністративним позовом до Виробничо-торгового підприємства "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу у сумі 14 347,09 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість за період листопад-грудень 2011 року; податку на додану вартість за вересень 2011 року, донарахованого контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідача; штрафних санкцій, застосованих за порушення граничних строків сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, та нарахованої пені у загальній сумі 10 804,94 грн., а також у зв'язку із несплатою податку на прибуток за ІІ-ІV квартали і за І квартал 2012 року та штрафних санкцій, застосованих за порушення граничних строків сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток, у загальній сумі 3 542,15 грн.

Представник позивача у судовому засіданні зменшив розмір позовної вимоги у частині суми податкового боргу, яка підлягає стягненню, подавши при цьому відповідне письмове клопотання (а.с.42). Вказав, що у зв'язку із сплатою відповідачем 10 369,84 грн. податкового боргу з податку на додану вартість, станом на 06.09.2012 року за відповідачем залишається непогашеним податковий борг зі сплати податку на додану вартість у сумі 435,10 грн., з яких 112,13 грн. нарахована пеня. Непогашеним залишається також податковий борг зі сплати податку на прибуток підприємства у сумі 3 542,15 грн. (а.с.43). Вказаний податковий борг у загальній сумі 3 977,25 грн. просив стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Виробничо-торгове підприємство "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, та за рахунок готівки даного платника податків.

Представник відповідача у судовому засіданні зменшені позовні вимоги визнала повністю.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що Виробничо-торгове підприємство "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю 01.11.2002 року зареєстроване державним реєстратором Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області як юридична особа (а.с.26-28) та взяте на податковий облік як платник податків Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області.

Судом також встановлено, що Виробничо-торгове підприємство "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю у відповідності до статті 180 Податкового кодексу України являється платником податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100096406, індивідуальний податковий номер - 321984309077) (а.с.11).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2011 року та 17.01.2012 року Виробничо-торговим підприємством "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю подано до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року та за грудень 2011 року, якими узгоджено податкове зобов'язання платника податків з податку на додану вартість за вказаний період у сумі 6 579,00 грн. та у сумі 1 081,00 грн. відповідно (а.с.11-16).

Крім того, 07.02.2012 року та 26.04.2012 року Виробничо-торговим підприємством "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю подано до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області податкові декларації з податку з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали та за І квартал 2012 року, якими узгоджено податкове зобов'язання платника податків з податку на додану вартість за вказаний період у сумі 2 982,00 грн. та у сумі 17,00 грн. відповідно.(а.с.6-7).

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання відповідача, визначені ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2011 року та за грудень 2011 року, а також у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року та за І квартал 2012 року є узгодженими.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.

Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 203.2 статті 203 розділу V «Податок на додану вартість»Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 203.1 цієї статті встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із неналежним виконанням Виробничо-торговим підприємством "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю визначеного Законом обов'язку, станом на 06.09.2012 року за останнім залишається непогашеною заборгованість по сплаті податку на додану вартість за період листопад-грудень 2011 року у сумі 322,97 грн. (а.с.43).

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 2 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України з дати набрання чинності розділом ІІІ (Податок на прибуток підприємств) цього Кодексу (розділ ІІІ цього Кодексу набрав чинності з 01.04.2011 року) платники податку на прибуток підприємства складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали, та другий-четвертий квартали 2011 року.

Пунктом 49.19 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Згідно підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що самостійно узгоджена відповідачем сума податкового зобов'язання, визначена ним у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року та за І квартал 2012 року, підлягала сплаті Виробничо-торговим підприємством "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю у строк, встановлений абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, тобто протягом 10 календарних днів, починаючи з 10.02.2012 року, та протягом 10 календарних днів, починаючи з 11.05.2012 року відповідно.

Однак, у судовому засіданні встановлено, що у зв'язку із не виконанням Виробничо-торговим підприємством "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю визначеного Законом обов'язку, станом на 06.09.2012 року за останнім залишається непогашеною заборгованість по сплаті податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року та за І квартал 2012 року у загальній сумі 2 999,00 грн.

Крім того, судом також встановлено, що 10.11.2011 року позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період з 21.05.2011 року по 31.08.2011 року, за результатами якої складено акт за № 2437/151/32198431 від 10.11.2011 року. У даному акті зафіксовано факти несвоєчасної сплати відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, чим порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (а.с.8-9).

Згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивачем на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності № 2437/151/32198431 від 10.11.2011 року, керуючись пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, винесено податкові повідомлення-рішення за № 0002151510 та за № 0002161510 від 14.11.2011 року, згідно яких Виробничо-торговому підприємству "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю нараховано штраф у сумі 100,50 грн. та у сумі 535,12 грн. відповідно. Дані податкові повідомлення-рішення отримані директором Виробничо-торгового підприємства "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 14.11.2011 року, що підтверджується його підписом на корінці вказаних податкових повідомлень-рішень (а.с.10).

У відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У судовому засіданні встановлено, що податкові повідомлення-рішення за № 0002151510 та за № 0002161510 від 14.11.2011 року відповідачем не оскаржені, а відтак, нарахований Виробничо-торговому підприємству "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю штраф у загальній сумі 635,62 грн., підлягав сплаті останнім у строк, встановлений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

Однак, судом встановлено, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем визначеного законом обов'язку, за Виробничо-торговим підприємством "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю залишається непогашеним штраф у сумі 543,15 грн. (а.с.43).

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України направлено відповідачу податкову вимогу від 30.11.2011 року за № 750. Дана вимога отримана директором Виробничо-торгового підприємства "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 30.11.2011 року (а.с.25).

Крім того, судом встановлено, що позивачем на виконання вимог статті 129 Податкового кодексу України за несплату відповідачем податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість нараховано останньому пеню у сумі 112,13 грн. (а.с.43).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за період листопад-грудень 2011 року у сумі 322,97 грн., податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали та за І квартал 2012 року у сумі 2 999,00 грн., штрафних санкцій, застосованих за порушення граничних строків сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток, у сумі 543,15 грн. та нарахованої пені у сумі 112,13 грн. на загальну суму 3 977,25 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Наявність податкового боргу підтверджується Довідкою Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби про недоїмку і переплату по Виробничо-торговому підприємству "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю станом на 05.09.2012 року (а.с.43) та іншими матеріалами справи.

У судовому засіданні представник відповідача у відповідності до вимог частини 2 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позовні вимоги визнала повністю.

Згідно частини 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову та прийняття його судом приймається постанова про задоволення позову.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до вимог підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи те, що Виробничо-торговим підприємством "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, станом на 06.09.2012 року, податковий борг у сумі 3 977,25 грн. не погашено, а також те, що визнання представником відповідача позовних вимог не порушує жодних прав, свобод чи інтересів, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 136-137, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Виробничо-торгового підприємства "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (78267, Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Матеївці, вул. Лесі Україники, 4, код ЄДРПОУ - 32198431) у дохід Державного бюджету України 3 977 (три тисячі дев"ятсот сімдесят сім) грн. 25 коп. податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить Виробничо-торговому підприємству "КЛМ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 07.09.2012 року.