Постанова

від 12.09.2012 по справі 2а/1270/6666/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6666/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Мінаковій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за адміністративним позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до приватного підприємства «Вікбор» про стягнення податкового боргу в розмірі 6007,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до приватного підприємства «Вікбор» про стягнення податкового боргу в розмірі 6007,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Антрацитівською районною державною адміністрацією Луганської області 12.12.2006 за №13621020000000635. Згідно довідки головного управління статистики у Луганській області №289 відповідача внесено до Єдиного реєстру підприємств і організацій України - код 34100560. В Антрацитівській ОДПІ відповідача взято на облік платником податків 13.12.2006.

Станом на 16.08.2012 відповідач має заборгованість зі штрафної санкції, нарахованої у звязку з несвоєчасною сплатою суми узгодженого зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 6007, 00 грн.

Перша податкова вимога №1/213 від 07.10.2010 та друга податкова вимога №2/228 від 19.11.2010 року вручені платнику податків згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ. Несплата відповідачем податкового боргу порушує економічні інтереси держави, що полягає в ненадходженні коштів до бюджетів, у зв'язку з вищевикладеним позивач просив суд стягнути заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 6007,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності зі ст. 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство «Вікбор» зареєстровано в якості юридичної особи Антрацитівською районною державною адміністрацією Луганської області 12.12.2006 за № 13621020000000635 (а.с.5).

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 13.12.2006 № 345 Приватне підприємство «Вікбор» зареєстровано Антрацитівською як платник податків з 13.12.2006 (а.с.11).

Станом на 16.08.2012 сума податкового боргу відповідача зі штрафної санкції, нарахованої у зв'язку з несвоєчасною сплатою суми узгодженого зобовязання з податку на додану вартість складає 6007, 00 грн.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки від 27.02.2012 №179/15/34100560 за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань позивачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.05.2012 № 0000591600, яким відповідачу нараховано штрафні санкції у розмірі 6120 грн.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

На виконання вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000, позивачем було сформовано та вручено відповідачу першу податкову вимогу від 07.10.2010 № 1/213 та другу податкову вимогу від 19.11.2010 №2/228(а.с. 13). Однак, ужиті заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.

Заявлена до стягнення сума податкового боргу згідно наданих документів виникла в 2012 році. З цього вбачається, що ні перша, ні друга податкові вимоги не могли включати в собі суму податкового боргу, заявленого до стягнення у позові.

В судовому засіданні встановлено, що податковим органом не надсилалася податкова вимога щодо податкового боргу на суму, яка заявляється до стягнення, внаслідок чого відповідно до положень п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України відсутні підстави для задоволення позову Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до приватного підприємства «Вікбор» про стягнення податкового боргу в розмірі 6007,00 грн. з рахунків платника податків у банках. Внаслідок чого визначена сума заборгованості відповідно до положень ст. 87 Податкового кодексу України підлягає стягненню за рахунок майна.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, у добровільному порядку податкову заборгованість не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до приватного підприємства «Вікбор» про стягнення податкового боргу в розмірі 6007,00 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємства «Вікбор» в дохід Державного бюджету України податковий борг зі штрафної фінансової санкції в розмірі 6007,00 грн. (шість тисяч сім гривень 00 коп.) за рахунок майна.

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 17 вересня 2012 року.

СуддяС.В. Борзаниця