Постанова

від 13.09.2012 по справі 7203/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"13" вересня 2012 р. Справа № 2а-7203/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Скляр Є.С.,

за участю представника позивача - Андрусенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Повного господарського товариства "Степанюк і Степанюк" Виробнича комерційна фірма "Прінц" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Повне господарського товариства "Степанюк і Степанюк" Виробнича комерційна фірма "Прінц" (далі по тексту -позивач, ПГТ "Степанюк і Степанюк" ВКФ "Прінц") звернулося в Харківський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (ухвала про заміну відповідача а.с. 143-144 т. 1), далі по тексту -відповідач, ДПІ у Дзержинському районі), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.02.2012 року № 0001842305 та № 0001852305.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення ним п. 5.1. п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. за № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення валових за ІІ,ІІІ, ІV квартали 2010 року в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 75913,61 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ставкою 25 % на суму 18978,40 грн. та порушено п.п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, за ІІІ квартал 2011 року сумі 4812,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ставкою 23 % на суму 1106,76 грн.

Також позивач вважає хибним висновок ДПІ у Дзержинському районі про порушення ним п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит за період травень - грудень 2010 року, квітень - липень 2011 року на загальну суму 49987,00 грн.

Зазначає, що висновки ДПІ, викладені в акті перевірки, є необгрунтованими, оскільки договори, укладені з контрагентами мали реальний характер.

Виконання вимог щодо вчинення правочину підтверджується укладеним належним чином договором між ПГТ "Степанюк і Степанюк" ВКФ "Прінц" та ТОВ "Промтехноопт" від 10.12.10 № 16 та між ПГТ "Степанюк і Степанюк" ВКФ "Прінц" та ТОВ "Тех-Агроремпоставка", отриманими рахунками, виданими податковими накладними, виданими дорученнями на право отримання товарів (зареєстровані у книзі реєстрації доручень), отриманими належним чином та відображеними у обліку товарами, які необхідні підприємству для ведення господарської діяльності та іншими документами підтверджуючими реальність проведення господарських операцій.

На думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками даного акту, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова отримано акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 01.07.2011 р. № 1489/13-03-05/37092055 за квітень 2011 р. В ході перевірки були встановлені порушення, та обставини що свідчать, що за період червень 2011 року діяльність ТОВ «Промтехноопт»мас ознаки нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності.

Від ДПІ Жовтневого району м. Харкова листом від № 3479/7/23-03-12 від 01.07.2011 отримано акт позапланової невиїзної перевірки від 30.06.2011 р. № 1459/23-03-05/36457279 підприємства ТОВ «Тех-Агроремпоставка»за період з 01.01.2010 р. по 30.11.2010, та встановлені порушення ТОВ «Тех-Агроремпоставка», а саме; неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді.

Відповідач вказує, що за таких обставин, відсутній факт реального вчинення господарських операцій за період з 01.01.2010 р. по 30.11.2010 р., усі операції купівлі-продажу ТОВ «Тех-Агроремпоставка»з ПГТ «Степанюк і Степанюк»ВКФ «Прінц»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до „вигодонабувача ".

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Харківській окружний адміністративний суд встановив наступне.

На підставі наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 12.01.2012 р. № 83 (а.с. 162 т.1) та згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами га доповненнями, проведено позапланову документальну виїзну перевірку Повного господарського товариства «Степанюк і Степанюк»ВКФ «Прінц»(код ЄДРПОУ 19474930) з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «Промтехноопт»(код ЄДРПОУ 37092055) за період грудень 2010 року, та з 01.04.2011 по 31.07.2011, та з ТОВ «Тех-Агроремпоставка»(код 36457279) за період з 01.05.2010 р. по 30.11.2010 року їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами зазначеної перевірки було складено акт перевірки від 26.01.2012 року № 273/2305/19474930 (а.с. 13-29 т.1) (далі по тексту -акт перевірки), в якому встановлено порушення позивачем п. 5.1. п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. за № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення валових за ІІ,ІІІ, ІV квартали 2010 року в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 75913,61 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ставкою 25 % на суму 18978,40 грн. та порушено п.п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, за ІІІ квартал 2011 року сумі 4812,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ставкою 23 % на суму 1106,76 грн. та п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит за період травень - грудень 2010 року, квітень - липень 2011 року на загальну суму 49987,00 грн.

09.02.2012 року директором ПГТ «Степанюк і Степанюк»ВКФ «Прінц» Ю.О. Степанюк до ДПІ у Дзержнському районі були подані письмові заперечення на вказаний акт перевірки (а.с. 30-33, т.1).

За результатами розгляду заперечень директора позивача останнім отримано відповідь на заперечення (а.с. 34-35, т. 1).

На підставі встановлених в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення, а саме: від 20.02.2012 р. № 0001842305 про збільшення ПГТ «Степанюк і Степанюк»ВКФ «Прінц»суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 20084, 00 грн. за основним платежем та 4744, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та від 20.02.2012 р. № 0001852305 про збільшення ПГТ «Степанюк і Степанюк»ВКФ «Прінц»суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 49987, 00 грн. за основним платежем та 9787, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)(а.с. 9-12 т.1).

02 березня 2012 року ПГТ «Степанюк і Степанюк»ВКФ «Прінц»до ДПС у Харківській області була подана скарга на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі від 20.02.2012 року № 0001842305 та № 0001852305 (а.с. 36- 40 т.1).

Рішенням про результати розгляду скарги від 25.04.2012 р. № 2161/10/10-212 Державна податкова служба у Харківській області залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі від 20.02.2012 року № 0001842305 та № 0001852305, а скаргу директора ПГТ «Степанюк і Степанюк»ВКФ «Прінц»Степанюк Ю.О.- без задоволення (а.с. 41-45 т.1).

Не погоджуючись з рішенням ДПС у Харківській області, ПГТ «Степанюк і Степанюк»ВКФ «Прінц»звернулося до Державної податкової служби України зі скаргою на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі від 20.02.2012 року № 0001842305 та № 0001852305 (а.с. 46-50 т.1).

Рішенням про результати розгляду від 01.06.2012 р. № 9292/6/10-2115 Державна податкова служба України залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі від 20.02.2012 року № 0001842305 та № 0001852305, та рішення ДПС у Харківській області, прийняте за розглядом скарги, а скаргу - без задоволення (а.с. 51-55 т.1).

Зважаючи на зазначене, не погоджуючись із прийнятими ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податковими повідомленнями-рішеннями від від 20.02.2012 року № 0001842305 та № 0001852305, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Харківського окружного адміністративного суду.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Харківський окружний адміністративний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є юридичною особою, зареєстрований управлінням державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради м. Харкова 26.02.1993 року (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 69/32, включений до ЄДР бридични та фізичних осіб-підприжмців, що підтверджується копією виписки серії ААВ № 584573 від 30.07.2012 р. (а.с. 155 т.1), взято на податковий облік в органах державної податкової служби 05.03.1993 р. № 3250 та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ із змінами та доповненнями.

Видами діяльності позивача на час виникнення спірних правовідносин є: 60.24 діяльність автомобільного вантажного транспорту; 90 санітарні послуги, прибирання сміття та знищення відходів; 50.20.2 технічне обслуговування та ремонт автомобілів за замовленням населення.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, між ТОВ "Промтехноопт" (Продавець) та ПГТ «Степанюк і Степанюк»ВКФ «Прінц»(Покупець), був укладений договір № 16 від 10.12.2010 року (а.с. 100 т.1).

Згідно з укладеним договором Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товари, вказані у п. 1.2. цього договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на суму 450000 грн. (п. 1.1. договору)

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає постачанню за цим договором, його дольове співвідношення (асортимент, запасні частини до автомобільної техніки, паливо-мастильні матеріали) визначаються рахунком-фактурою.

Умови постачання -само вивіз (п. 2.1. договору).

Даний договір набуває чинності з 10.12.2011 року та діє до 31.12.2011 року п. 5.2. договору).

На виконання умов договору № 16 від 10.12.2010 року ПГТ «Степанюк і Степанюк»ВКФ «Прінц»отримано товарно-матеріальні цінності від ТОВ "Промтехноопт", на що отримані податкові та видаткові накладні на загальну суму 109814, 76 в т.ч. ПДВ 18302,46грн.

Реальність здійснення господарських операцій за цим договором підтверджується копіями таких документів: рахунків (а.с. 192-198 т.1), видаткових накладних (а.с. 208-212 т. 1), копією журналу реєстрації довіреностей (а.с. 102-107, 173-180 т.1).

Транспортування товару підтверджується копіями подорожніх листів вантажного автомобіля (а.с. 190-205 т.2).

ТОВ "Промтехноопт" на адресу позивача були виписані податкові накладні (а.с. 62 -66 т.1).

Як встановлено перевіряючими в ході перевірки, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, яка відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, яка відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за грудень 2010 р., та період з 01.04.2011 по 31.07.2011 року.

Перевіркою встановлено, що розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень: №504 від 21.04.2011 р. на суму 20124,00 грн., № 577 від 30.06.2011 на суму 6460,00 грн., № 586 від 13.07.2011 р. на суму 14000,00 грн., що також підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 140-177 т. 2)

Крім того, між ТОВ "Тех-Агроремпоставка" (Продавець) та ПГТ «Степанюк і Степанюк»ВКФ «Прінц»(Покупець) був укладений договір № 34 від 14.05.2010 року (а.с. 101 т.1).

Згідно з укладеним договором Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товари, вказані у п. 1.2. цього договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на суму 500000 грн. (п. 1.1. договору)

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає постачанню за цим договором, його дольове співвідношення (асортимент, запасні частини до автомобільної техніки, паливо-мастильні матеріали) визначаються рахунком-фактурою.

Умови постачання -самовивіз (п. 2.1. договору).

Даний договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2011 року п. 5.2. договору).

На виконання умов договору № 34 від 14.05.2010 року ПГТ «Степанюк і Степанюк»ВКФ «Прінц»отримано товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Тех-Агроремпоставка", на що отримані податкові та видаткові накладні на загальну суму 190114,44 грн., в тому числі ПДВ 31685,74грн.

Реальність здійснення господарських операцій за цим договором підтверджується копіями таких документів: рахунків (а.с. 181-191 т.1), видаткових накладних (а.с. 197-207 т. 1), копією журналу реєстрації довіреностей (а.с. 102-107, 173-180 т.1).

Транспортування товару підтверджується копіями подорожніх листів вантажного автомобіля (а.с. 190-205 т.2).

ТОВ "Тех-Агроремпоставка" на адресу позивача були виписані податкові накладні (а.с. 213 -223 т.1).

Як встановлено перевіряючими в ході перевірки, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, яка відображена у реєстрі утриманих податкових накладних, яка відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за період з 01.05.2010 по 30.11.2010 року.

При перевірці позивача також встановлено, що розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, згідно платіжних доручень: № 139 від 20.05.2010 на суму 21492,42 грн., № 157 від 03.06.2010 на суму 5763,00 грн., № 175 від 16.06.2010 на суму 16980,60 грн., № 213 від 22.07.2010 на суму 12312,72 грн., № 214 від 29.07.2010 на суму 9900,00 грн., № 248 від 25.08.2010 на суму 21729,78 грн., № 255 від 01.08.2010 на суму 14520,12 грн., № 275 від 21.09.2010 на суму 29851,20 грн., № 303 від 20.10.2010 на суму 29760,00 грн., №335 від 18.11.2010 на суму 19584,60 грн., № 346 від 30.11.2010 на суму 8220,00 грн., що також підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 140-177 т. 2).

Оприбуткування товару, отриманого від ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Тех-Агроремпоставка»за договорами № 16 та №34 відповідно, було здійснено позивачем, про що свідчать оборотно-сальдові відомості по рахунку 203 (а.с. 93-98 т. 2) та картки рахунку 207 (а.с. 99-100 т.2).

Судом встановлено, що позивач є власником автомобілів,що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 158-161 т.1).

Використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Тех-Агроремпоставка»за договорами № 16 та №34 у власній господарській діяльності підтверджується копіями наступних документів: заявок- замовлень (а.с. 229-250 т.1, а.с. 1 -20 т. 2), карток руху документа (а.с. 21 -56 т.2), актів приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (а.с. 57-92 т.2), накладних на внутрішнє переміщення (а.с. 101-107 т. 2), карток обліку витрат бензину та дизпалива (а.с. 108- 128 т. 2), актів списання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 129-139 т.2), накладних на внутрішнє переміщення тари (бочки металеві 350 л) (а.с. 180- 187 т. 2).

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За п.п . 5.2.1 п. 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п . 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства можна зробити висновок, що договір було складено з метою його реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача на з придбання товарно-матеріальних цінностей були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договорами за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Отже , висновки відповідача про порушення ПГТ «Степанюк і Степанюк»ВКФ «Прінц» п. 5.1, п.п . 5.2.1 п. 5.2 , статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення валових за ІІ,ІІІ, ІV квартали 2010 року в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 75913,61 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ставкою 25 % на суму 18978,40 грн. та порушено п.п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, за ІІІ квартал 2011 року сумі 4812,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ставкою 23 % на суму 1106,76 грн.по операціям з ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Тех-Агроремпоставка»за договорами № 16 та №34 відповідно є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Також суд зазначає, що виходячи зі змісту положень пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Суд зазначає, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість" встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесенні сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме:

- наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість";

- настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.

Отже, отримання податкової накладної, оформленої саме до вимог чинного законодавства, є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, законодавець визначив умови набуття права платника ПДВ на податковий кредит, зокрема, це - наявність факту придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також, необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг є наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податков періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201. 7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання товарно-матеріальних цінностей були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договорами за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Тому, на підставі викладеного вище суд робить висновок про те, що позивачем вірно включено суму податку на додану вартість по взаємовідносинах із контрагентами до складу податкового кредиту.

Крім того, як встановлено судом, ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Тех-Агроремпоставка»на час здійснення господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується копіями довідок з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців (а.с. 164-172 т.2).

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії судових рішень про скасування наказів та визнання неправомірними дій ДПІ у Жовтневому районі за результатами яких були складені акти перевірок контрагентів позивача, які набрали законної сили.

Згідно з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.11 по справі № 2а-9525/11/2070 (а.с. 112-114 т.1), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.12 (а.с. 118-123 т.1) дії ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехноопт»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період квітень 2011 року, результати якої оформлені актом від 01.06.11 за № 1251/23-03-05/37092055 визнані неправомірними.

Згідно з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.11 по справі № 2а-9036/11/2070 (а.с. 108-11 т.1), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.02.12 (а.с.124 т.1), дії ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тех-Агроремпоставка»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10 по 31.12.10, результати якої оформлені актом від 30.06.11 за № 1459/23-03-05/36457279 визнані неправомірними.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкових повідомлень - рішень 20.02.2012 р. № 0001842305 та 0001852305 як таких, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Повного господарського товариства "Степанюк і Степанюк" Виробнича комерційна фірма "Прінц" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити у повному обсязі..

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.02.2012 р. № 0001842305 про збільшення Повному господарському товариству "Степанюк і Степанюк" Виробнича комерційна фірма "Прінц" суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 20084, 00 грн. (двадцять тисяч вісімдесят чотири гривні) за основним платежем та 4744, 50 грн. (чотири тисячі сімсот сорок чотири гривні п'ятдесят копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.02.2012 р. № 0001852305 про збільшення Повному господарському товариству "Степанюк і Степанюк" Виробнича комерційна фірма "Прінц" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 49987, 00 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень) за основним платежем та 9787, 75 грн. (дев'ять тисяч сімсот вісімдесят сім гривень сімдесят п'ять копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.