Постанова

від 13.09.2012 по справі 5000/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 5000/12/2070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання Загребельному В.І.

за участю:

представника позивача Кравченко С.В.

представника відповідача Корнієвського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Теплосервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Теплосервіс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0003522305 від 10.04.2012 року на загальну суму 37768,75 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ НВП "Теплосервіс" по взаємовідносинам із ТОВ "Промтехноопт" (код 37092055) за жовтень 2011.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 30.03.2012 р. за №696/2201/24142791, на підставі висновків якого винесено податково повідомлення - рішення №0003522305 від 10.04.2012 року на загальну суму 37768,75 грн.

ТОВ НВП "Теплосервіс" вважає безпідставним посилання відповідача на аналіз податкової звітності, наданої ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, перевірки контрагента ТОВ "Промтехноопт", оскільки про фактичне виконання робіт по договорам свідчать залучені до матеріалів справи первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п. 9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Позивач вважає, що висновки, викладені ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова в акті перевірки, були зроблені з перевищенням повноважень, а винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на суперечність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Податковим органом ставиться під сумнів фактичне виконання угод між позивачем та контрагентом TOB "Промтехноопт". Як слідує з акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №324/23-03-05/37092055 від 14.12.2011р., у TOB "Промтехноопт" відсутній факт реального вчинення господарських операцій за вересень, жовтень 2011 року.

Представник відповідача в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в запереченні, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2012 р. клопотання представника відповідача задоволено, замінено первинного відповідача Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова на належного відповідача Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, ТОВ НВП "Теплосервіс", зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 05.03.1996 р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 67).

Згідно копії довідки з ЄДРПОУ, ТОВ НВП "Теплосервіс" має код 24142791. Видами діяльності за КВЕД є: 33.20.2 монтаж та установлення контрольно - вимірювальних приладів, 45.33.1 монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, 45.33.2 водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи, 51.54.0 оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням, 74.20.1 діяльність у сфері інжинірингу (а.с. 68).

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 7680 07.05.1996 р., знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100124210 від 04.07.1997 р., індивідуальний податковий номер 241427920307 (а.с. 69, 70).

У відповідності до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Згідно із п 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ НВП "Теплосервіс" (код за ЄДРПОУ 24142791) з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за жовтень 2011 року.

Згідно ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Матеріали справи свідчать, що зазначена перевірка позивача проведена на підставі наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 155 від 21.03.2012 р.

Результати перевірки оформлені актом № 696/2210/24142791 від 30.03.2012 року (а.с. 61-66).

У висновках акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності підприємства позивача встановлено порушення: п. 198.2, 198.3., 198.6. ст. 198, п.200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 30215 грн., в тому числі за жовтень 2011 року у сумі 30215 грн.

На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення: №0003522305 від 10.04.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 37768,75 грн., з яких: за основним платежем 302115,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 7553,75 грн. (а.с. 60).

В основу висновку ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС про порушення позивачем вимог чинного законодавства було покладено відомості з акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №324/23-03-05/37092055 від 14.12.2011 р. TOB "Промтехноопт" код 37092055.

Згідно висновків, які викладені в акті, в ході перевірки з'ясовано, що за вересень, жовтень 2011 р. діяльність TOB "Промтехноопт" код ЄДРПОУ (37092055) має наступні ознаки нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності: відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. зі спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів; платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень; відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку: придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку.

Враховуючи викладене, податковий орган дійшов висновку, що по TOB "Промтехноопт" код 37092055, як слідує з акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №324/23-03-05/37092055 від 14.12.2011 р. відсутній факт реального вчинення господарських операцій за вересень, жовтень 2011 року.

З огляду на наявність акту перевірки TOB "Промтехноопт", податковий орган дійшов висновку про те, що між ТОВ НВП "Теплосервіс" та TOB "Промтехноопт" відсутній факт реального вчинення господарських операцій за жовтень 2011 р. на загальну суму 181292 грн., а позивачем занижено податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2011 року у сумі 30215 грн.

Перевіряючи цей висновок і прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з "Промтехноопт".

Між ТОВ НВП "Теплосервіс" та "Промтехноопт" було укладено договір № 106/10 від 01.12.2010 р. (а.с. 76).

Предметом даного договору є виконання робіт з поставки теплотехнічного та сантехнічного обладнання та матеріалів (п. 1.1 договору).

В підтвердження реальності вчиненого правочину позивачем надано до матеріалів справи рахунки - фактури, видаткові накладні, (а.с. 77-78, 87-88)

На адресу ТОВ НВП "Теплосервіс" постачальником TOB "Промтехноопт" були виписані податкові накладні, наявні в матеріалах справи (а.с. 79, 89).

Матеріали справи містять паспорти якості, сертифікати відповідності (а.с. 151-187).

Фізичне переміщення товару підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля та товарно-транспортними накладними (а.с. 85-86, 91-92).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується виписками банку (а.с. 80-84, 90).

В подальшому придбані теплотехнічне та сантехнічне обладнання та матеріали було використано позивачем в рамках договору № 172/11 від 01.12.2011 р. ДП "Комфорт - плюс" АТ "Житлобуд - 2" (а.с. 127-128).

Це підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками - фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, виписками банку, довіреностями на отримання товару, робочими проектами, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 99-126, 129-131).

Суд не погоджується з позицією відповідача про неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ТОВ НВП "Теплосервіс" та TOB "Промтехноопт" з огляду на наступне.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає; що ТОВ НВП "Теплосервіс" виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару контрагента TOB "Промтехноопт" який, в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства, видавши ТОВ НВП "Теплосервіс" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства контрагентами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції ", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії " (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладеної між ТОВ НВП "Теплосервіс" та TOB "Промтехноопт" угоди, та, як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їх виконання. Виконання договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується, крім інших, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №0003522305 від 10.04.2012 року не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого судового збору з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 11, 71, 94, ст. 159, ст. 160-163, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Теплосервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0003522305 від 10.04.12р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс" судові витрати у розмірі 378 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 18.09.2012 року.