Постанова

від 18.09.2012 по справі 6339/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 вересня 2012 р. № 2а- 6339/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Бездітка Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі-Харків"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень- рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фалбі-Харків", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000322330 від 17.04.2012р., № 0000312330 від 17.04.2012р., № 0000172311 від 17.04.2012р., прийняті Індустріальною МДШ м. Харкова (Орджонікідзевський район) на підставі акта перевірки від 28.03.2012 р. за № 92/221/336-76381.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або її розгляд за своєї відсутності не надав. Згідно наданих до суду в ході судового розгляду справи письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

З огляду на це, суд вважає за можливе розгляд та вирішення справи проводити без участі представників сторін, відповідно до положень ст.41, ст.128 КАС України в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи наявні всі необхідні докази для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що на підставі Наказу № 59 від 23.01.2012, Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі-Харків»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 року.

Перевірка проводилась з 28.02.2012 по 21.03.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт № 92/221/336-76381 від 28.03.2012 року, в якому встановлені порушення позивачем:

ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України; п.п.5.3.9 п.5.1, п.5.2, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР, з урахуванням змін і доповнень; п.п. 138.10.2 п.п. 138.10.3 п. 138.2 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI , в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 445852,0 грн., в т.ч. за 4 кв.2010 у сумі 100095,0 грн., за 1 кв.2011 у сумі 57010,0 грн., за 2 кв.2011 у сумі 39540,0 грн., за 3 кв.2011 у сумі 96487,0 грн., за 4 кв.2011 у сумі 152720,0 грн.;

ч. 1 ст. 203, 215 , п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України ; п. 185.1 ст.185, абз.1,2 п.188.1 ст.188. п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 VI в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 657,0 грн., у т.ч. за вересень 2011 у сумі 516,0 грн., за жовтень 2011 у сумі 141,0 грн.;

п.120.1 ст.120 п.324.1, п.324.3 ст.324 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ в результаті чого занижено відрахування збору за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 135,85 грн., ут.ч. за 1 кв.2011 у сумі 39,21 грн., за 2 кв.2011 у сумі 32,75 грн. за 3 кв.2011 у сумі 39,21 гри., за 4 кв.2011 у сумі 24,68 грн.;

п.2.8 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 в результаті чого загальна сума понадлімітної готівки складає 2597,50 грн.

На підставі акта перевірки 17.04.2012 року Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцію м. Харкова Харківської області ДПС були прийняті наступні податкові повідомлення -рішення:

№ 0000322330, яким, у зв'язку з встановленими порушення ТОВ «Фалбі-Харків»ч. 1 ст. 203, 215 , п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України; п.п.5.3.9 п.5.1, п.5.2, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР, з урахуванням змін і доповнень; п.п. 138.10.2 п.п. 138.10.3 п. 138.2 п. 138.10 ст. 138, пп. 1 39.1 9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI , збільшено суму грошового зобов'язання по податок на прибуток за основним платежем на суму 445852,0 грн., за штрафними санкціями на суму 63204,75 грн.;

№ 0000312330, яким, у зв'язку з встановленими порушення ч. 1 ст. 203, 215 , п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України; п. 185.1 ст.185, абз.1,2 п.188.1 ст.188. п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 657,0 грн., за штрафними санкціями на суму 164,25 грн.;

№ 0000172311, яким, у зв'язку з встановленими порушення п.2.8 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 5195,0 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії і відображених в акті № 92/221/336-76381 від 28.03.2012 року на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Судом встановлено, що ТОВ «Фалбі-Харків»у перевіряємий період мало взаємовідносини з рядом контрагентів, а саме: з ПП ОСОБА_2 було укладено договір № б/н від 01.01.2010 року за яким отримано послуги з аналізу асортименту і кількості препаратів на ринку, організації підбору персоналу та інше. (т.2, а.с.185)

За результатами виконаних робіт (наданих послуг) складено акти здачі-приймання виконаних робіт від 31.10.2010 року, акт від 31.12.2010 на суму 25737,00 грн. Після вивчення зазначених актів, суд зазначає, що акти мають детальне висвітлення обсягу та виду робіт (послуг) та відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88. Розрахунки між суб'єктами господарювання проведено у повному обсязі, що підтверджено наявними у справі видатковими касовими ордерами.

Також судом досліджено Свідоцтво про державну реєстрацію ФО-П ОСОБА_2, свідоцтво про сплату єдиного податку, паспорт громадянина України, що підтверджують правоздатність платника податків.

Також, в перевіряємому періоді ТОВ «Фалбі-Харків»мало взаємовідносини з ФО-П ОСОБА_3 по договорам про надання інформативно-консультаційних і рекламних-інформаційних послуг від 01.01.2010 року та від 01.01.11р.

Згідно актів здачі-приймання виконаних робіт від 31.10.10р. на суму 32000,0 грн., від 30.11.10р. на суму 30000,0 грн., від 31.12.10р. на суму 36000,0 грн., від 31.01.2011 р. на суму 20000,0 грн., від 28.02.2011 р. на суму 20000,0 грн., від 31.03.2011 р. на суму 20000,0 грн. послуги позивачем отримано в повному обсязі. Після вивчення зазначених актів, суд звертає увагу на те, що акти мають детальне висвітлення обсягу та виду робіт (послуг) та відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88. Розрахунки між суб'єктами господарювання проведено у повному обсязі, що підтверджено наявними у справі видатковими касовими ордерами. (т.1, а.с.139-175).

Також судом досліджено Свідоцтво про державну реєстрацію ФО-П ОСОБА_3, виписка з Єдиного державного реєстру серія ААБ № 921311, свідоцтво про сплату єдиного податку,паспорт громадянина України, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера.

Щодо взаємовідносин позивача з ФО-П ОСОБА_4 встановлено, що на підставі договорів від 01.01.2010 року та від 01.01.2011 року ТОВ «Фалбі-Харків»було отримано послуги з передпродажної підготовки товарів. До складу валових витрат віднесено витрати згідно актів приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2010 року на суму 30000,0 грн., від 30.11.10р. на суму 35000,0 грн., від 31.12.10р. на суму 35000,0 грн., від 31.01.2011 року на суму 19000,0 грн., від 28.02.2011 р. на 19000,0 грн., від 31.03.2011р. на суму 19000,0 грн. Після вивчення зазначених актів, суд відзначає, що акти мають детальне висвітлення обсягу та виду робіт (послуг) та відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88. Розрахунки між суб'єктами господарювання проведено у повному обсязі, що підтверджено наявними у справі видатковими касовими ордерами.

Також судом досліджено Свідоцтво про державну реєстрацію ФО-П ОСОБА_4, виписку з Єдиного державного реєстру серія ААБ № 919881, свідоцтво про сплату єдиного податку, паспорт громадянина України, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера.

По взаємовідносинам з ФО-П ОСОБА_1 згідно договору від 01.01.2010 року № б/н та договору від 01.01.2011 року № б/н позивач отримав послуги з передпродажної підготовки товарів, претензійної роботи при прийманні товарів, аналізу чутливості прибутку до змін затрат, цін, навчання співробітників та інше. До складу валових витрат віднесено суми на підставі актів здачі-прийняття виконаних робіт, а саме: від 31.10.2010 року на суму 30000,0 грн., від 30.11.2010 року на суму 35000,0 грн., від 31.12.2010 року на суму 35000,0 грн. та від 31.01.2011 року на суму 21041,0 грн., від 28.02.2011 року на суму 30000,0 грн., від 28.02.2011 року на суму 30000,0 грн. Види та обсяг робіт детально вказано в кожному акті.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проведено у повному обсязі, що підтверджено наявними у справі видатковими касовими ордерами.(т.1, а.с. 177-210)

Також між позивачем та ФО-П ОСОБА_1 було укладено договір на технічне обслуговування і підтримку програмно-апаратного комплексу № б/н від 01.01.2011 року. Згідно до змісту Актів здачі-приймання виконаних робіт від 30.06.2011 р. на суму 11914,0 грн., від 31.07.2011 р. на суму 75000,0 грн., від 31.08.2011 р. на суму 76224,0 грн., від 30.09.2011 р. на суму 75000,0 грн., від 31.10.2011 р. на суму 40000,0 грн., від 30.11.2011 р. на суму 81862,0 грн. По договору про надання консультаційних та рекламно-інформаційних послуг від 01.01.11р. складено акти здачі-приймання виконаних робіт від 31.01.2011 р. на суму 30000,00 грн. та від 28.02.2011 р. на суму 30000,00 грн. По договору на технічне обслуговування і підтримку програмного комплексу від 01.01.11 р. перелік та зміст наданих послуг відображено в актах приймання-передачі від 30.04.2011 р. на суму 55000, грн., від 31.05.2011 на суму 55000,00 грн., від 30.06.2011 р. на суму 50000,00 грн., від 31.07.2011 р. на суму 70000,00 грн., від 31.08.2011 р. на суму 60000,00 грн., від 30.09.2011 р. на суму 60000,00 грн., від 31.12.2011 р. на суму 22138,00 грн. Розрахунки між суб'єктами господарювання проведено у повному обсязі, що підтверджено наявними у справі видатковими касовими ордерами. (т.1, а.с.211- т.2 а.с.1-9, 62-77)

Крім того судом досліджено Свідоцтво про державну реєстрацію ФО-П ОСОБА_1, виписка з Єдиного державного реєстру серія ААБ № 921307,свідоцтво про сплату єдиного податку,паспорт громадянина України, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, Звіти.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП ОСОБА_2 (код НОМЕР_4), який знаходиться на обліку в Індустріальній МДПІ м.Харкова, вид діяльності - консультаційні, рекламні, маркетингові, інформаційні послуги. Згідно договору від 01.01.2010 № б/н, укладеного з ПП ОСОБА_2, ТОВ «Фалбі-Харків»отримано послуги аналізу асортименту і кількості препаратів на ринку, організація підбору персоналу та інше. До складу валових витрат віднесено витрати на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт від 31.10.2010 року на суму 32000,0 грн., від 30.11.2010 року на суму 30000,0 грн., від 31.12.2010 року на суму 25737,0 грн. Розрахунки між суб'єктами господарювання проведено у повному обсязі, що підтверджено наявними у справі видатковими касовими ордерами.

Крім того досліджено свідоцтво про державну реєстрацію ФО-П ОСОБА_2, свідоцтво про сплату єдиного податку, паспорт громадянина України. (т.2, а.с.181-198)

Між позивачем та ФО-П ОСОБА_5 було укладено договір на технічне обслуговування і підтримку програмного комплексу від 01.10.2011 р., роботи передано відповідно Акту від 31.12.2010 року на суму 100000,0 грн. Розрахунки проведено у повному обсязі відповідні видаткові касові ордери надано до суду. Також досліджувались виписка з Єдиного державного реєстру серія ААА № 146931,свідоцтво про сплату єдиного податку,паспорт громадянина України,довідка про присвоєння ідентифікаційного номера. (т.2, а.с.126-145)

ТОВ «Фалбі-Харків»укладався договір від 25.11.2011 р. з ФО-П ОСОБА_6 на технічне обслуговування і підтримку програмно-апаратного комплексу. Згідно актів здачі-приймання від 30.11.2010 р. на суму 100000,0 грн. та від 31.12.2010 р. на суму 130000,0 грн. роботи по договору виконані в повному обсязі. Розрахунки між сторонами проведено та підтверджено видатковими касовими ордерами.

Виписка з Єдиного державного реєстру серія ААБ № 921303,свідоцтво про сплату єдиного податку,паспорт громадянина України, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера підтверджують правоздатність контрагента. (т.2, а.с.146-180)

Щодо взаємовідносин з ТОВ "САТУР-СЮ" судом досліджено договір № 909/11 про виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування автомобілів від 09.09.2011 р., акт здачі-приймання виконаних робіт від 09.09.2011р.; податкова накладна №901 від 09.09.2011р. та платіжне доручення № 1427 від 15.09.2011 року. (т.2, а.с.119-125). Документи, що були надані повністю підтверджують виконання зобов'язань між Сторонами за укладеними між ними правочинами. Доказів того, що у спірних правовідносинах Сторони договору є пов'язаними особами, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за такими правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності Сторін, суб'єкт владних повноважень в акті перевірки не навів.

Судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність спірних правочинів є помилковим, оскільки таке судження базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки від 28.03.2012 р. за № 92/221/336-76381 не містить належних та допустимих доказів вчинення платниками податків нікчемного правочину, викладене в акті перевірки від 28.03.2012 р. за № 92/221/336-76381 судження суб'єкта владних повноважень про вчинення нікчемного правочину не містить зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

Крім того, в акті не наведено жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків за ознаками складу злочину, передбаченого ст.191 КК України або ст.212 КК України, хоча саме діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною перелічених злочинів.

Також суд зазначає, що висновки відповідача щодо неможливості визначення конкретного обсягу виконаних робіт (наданих послуг), відсутністю в підтверджуючих документах змісту здійсненої операції, з яких, на його думку, неможливо встановити зв`язок первинних бухгалтерських документів з господарчою діяльністю підприємства, а саме: неможливо визначити використання придбаних робіт, послуг у власній діяльності підприємства, - не відповідає фактичним обставинам, ґрунтується на припущеннях та спростовується наявними первинними документами.

Первинні бухгалтерські документи, що стосуються відносин позивача з контрагентами не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст.44 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Згідно ст.42. Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № N 436-ІV (з урахуванням змін та доповнень): підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Документи, що були надані суду повністю підтверджують виконання зобов'язань між сторонами за укладеними між ними правочинами.

Таким чином, зазначені операції здійснювалися належним чином ТОВ «Фалбі-Харків»з суб'єктами господарювання (зареєстрованими у встановленому законом порядку фізичними особами-підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на порушенні якого наполягає відповідач, визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно п. 5.2.1 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. В п. 5.3.2 та п. 5.3.9 наведеної норми встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на: придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із ст. 8 і ст. 9 та п. 7.9.4 цього Закону та будь-які виграти, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при вирахуванні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Визначення "Первинний документ" наведено у статті 1 Закону України № 996-ХІУ: є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону України № 996-ХІУ первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні - зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позивач законно та обґрунтовано до складу валових витрат включив витрати, пов'язані з виконанням вищевказаних правочинів.

Щодо порушень, які мали місце на думку відповідача, положень ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України та ст.185, 187, 188 Податкового кодексу України суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між нашим підприємством та нашими контрагентами є нікчемними.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не надано доказів, що договори, які були укладені між позивачем та його контрагентом, визнані судом недійсними. А від так, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

Згідно з приписами частини 2 статті 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом. Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Суд звертає увагу, що статті 185, 187 та 188 регулюють питання щодо визначення об'єкта оподаткування, дати виникнення податкових зобов'язань та порядку визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг. Однак а ні в судовому засіданні, а ні в акті перевірки відповідач не вказав підстав та обставин порушення вказаних норм, хоча обов'язок доказування покладається саме на нього.

В податковому повідомленні-рішенні форми «С»вказано порушення Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», однак в висновках акту перевірки та в його мотивувальній частині відсутні посилання на вказаний Указ, що є прямим порушенням норм Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772.

При прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач посилався на акт перевірки контрагента підприємства позивача.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Таким чином, відповідач фактично застосував до позивача негативні наслідки, які є результатом дій (бездіяльності) інших юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення № 0000322330, № 0000312330 та № 0000172311 від 17.04.2012р., прийняті Індустріальною МДПІ м. Харкова на підставі акта перевірки від 28.03.2012 р. за № 92/221/336-76381 підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням ч.3 ст.2 КАС України, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в цій частині.

Щодо позовних вимог позивача про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000322330 від 17.04.2012р., № 0000312330 від 17.04.2012р., № 0000172311 від 17.04.2012р., прийняті Індустріальною МДШ м. Харкова на підставі акта перевірки від 28.03.2012 р. за № 92/221/336-76381, суд зазначає наступне.

Вимоги про визнання недійсним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що поняття скасування податкового повідомлення-рішення передбачає, тим самим, визнання його недійсним. Отже, в частині визнання податкових повідомлень-рішень № 0000322330, № 0000312330 та № 0000172311 від 17.04.2012р. недійсними слід відмовити, оскільки дана позовна вимога є похідною.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, але аж ніяк про визнання протиправним рішення.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірні, обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі-Харків" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000322330 від 17.04.2012р., № 0000312330 від 17.04.2012р., № 0000172311 від 17.04.2012р., прийняті Індустріальною МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі акта перевірки від 28.03.2012 р. за № 92/221/336-76381.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі-Харків" (код ЄДРПОУ 33676381) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2221.0 грн. (дві тисячі двісті двадцять одна гривня 00 копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.В.Бездітко