Рішення

від 18.09.2012 по справі 23/066-12     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2012 р. Справа № 23/066-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Малого приватного підприємства «Серіал-Сервіс», АДРЕСА_1

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 33905,42 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Поніткін С.М. (наказ №1 від 19 квітня 1999 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале приватне підприємство «Серіал-Сервіс» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 33905,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки з відстроченням платежу від 7 листопада 2011 року за №26, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 28192,84 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 2166,19 грн., 3% річних в розмірі 524,51 грн., інфляційні втрати в розмірі 202,60 грн. та штраф за порушення умов договору в розмірі 2819,28 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 21 серпня 2012 року та призначено справу до розгляду на 4 вересня 2012 року.

4 вересня 2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 18 вересня 2012 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 21 серпня 2012 року та від 4 вересня 2012 року, проте, в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

4 вересня 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі виставленого рахунку-фактури №С-00001497/МП від 31 жовтня 2011 року між Малим приватним підприємством «Серіал-Сервіс»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 виникли господарські зобов'язання, згідно яких позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар у розмірі 39192,84 грн. у якості попередньої стовідсоткової оплати за отримання товарно-матеріальних цінностей.

7 листопада 2011 року між Малим приватним підприємством «Серіал-Сервіс»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поставки з відстроченням платежу за №26.

Пунктом 1.1. договору встановлено, що постачальник зобов'язується поставляти покупцеві товари, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари у відповідності до положень цього договору.

Згідно пункту 2.1. договору постачальник здійснює поставку товарів покупцеві на підставі рахунку, який є разом з цим договором єдиною підставою для здійснення постачальником замовлення товару. У разі, якщо товар відсутній на складі постачальника, то строки поставки узгоджуються додатково і вказуються в рахунку.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що ціна на товар зазначається у рахунку-фактури №С-00001497/МП від 31 жовтня 2011 року.

Відповідно до пункту 5.1. договору форма оплати -оплата з відстроченням платежу. Строк відстрочення платежу з оплати товару складає (дев'яносто) календарних днів з дати відвантаження товару. Оплата проводиться помісячно.

- до 03 грудня 2011 року - 10000,00 грн.

- до 03 січня 2012 року - 10000,00 грн.

- до 03 лютого 2012 року - 9192,84 грн.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Згідно пункту 5.3. договору всі проведені покупцем оплати будуть зараховуватись у рахунок погашення заборгованості за відвантажений, проте неоплачений товар за попередній період. У випадку систематичного прострочення оплати товару (три рази, що разом складає більш ніж 14 днів), наступна поставка товару призупиняється постачальником і проводиться до дати повного погашення покупцем суми неустойки (штраф, пеня) за порушення зобов'язань заборгованості за поставлений товар. У випадку систематичного (три рази) прострочення в оплаті, порядок взаєморозрахунків за даним договором змінюється постачальником в односторонньому порядку на попередню оплату, а покупець -отримуватиме товар тільки після повної оплати товару.

Відповідно до пункту 7.1. договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків платежів, визначених цим договором, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченного платежу за кожен день прострочення. Крім пені, покупець сплачує постачальнику штраф за кожен факт порушення умов договору у розмірі 10% від суми відвантаженого товару.

Згідно пункту 8.3. договору нарахування та сплата неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором здійснюється без обмеження певним строком, протягом усього періоду від дня, коли грошові зобов'язання повинні були бути виконані, до дня їх фактичного виконання.

11 листопада 2011 року позивач відвантажив, а відповідач прийняв товарно-матеріальні цінності, згідно частково оплаченого рахунку-фактури №С-00001497/МП від 31 жовтня 2011 року на суму 39192,84 грн., що підтверджується видатковою накладною №С-0003444 від 11 листопада 2011 року.

Факт приймання товару за видатковою накладною №С-0003444 від 11 листопада 2011 року уповноваженою особою відповідача підтверджується довіреністю (типова форма №М-2) за №57 від 10 листопада 2011 року.

Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, а саме, не розрахувався за передані йому товарно-матеріальні цінності, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 29192,84 грн.

8 червня 2012 року відповідачем отримано претензію-вимогу про сплату заборгованості в розмірі 29192,94 грн. від 10 травня 2012 року за №10/05-12, що підтверджується особистим підписом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Проте, відповіді на зазначену претензію-вимогу відповідач не надав, грошові кошти у розмірі 29192,84 грн. позивачу не повернув.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання 4 вересня 2012 року та 18 вересня 2012 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 4 вересня 2012 року та від 18 вересня 2012 року) відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не виконав умов договору. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Відповідач не сплатив прийнятий у позивача товар у повному обсязі. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договору в розмірі 28192,84 грн. підлягає задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом, розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 2166,19 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків платежів, визначених цим договором, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченного платежу за кожен день прострочення. Крім пені, покупець сплачує постачальнику штраф за кожен факт порушення умов договору у розмірі 10% від суми відвантаженого товару.

Отже, сума штрафу, заявлена до стягнення позивачем, у розмірі 2819,28 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 524,51 грн. та інфляційних втрат у сумі 202,60 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Малого приватного підприємства «Серіал-Сервіс» (09100, Київська область, м. Біла Церква, провул. Жовтневий, 6, код 30253427) -28192 (двадцять вісім тисяч сто дев'яносто дві) грн. 84 коп. заборгованості, 2166 (дві тисячі сто шістдесят шість) грн. 19 коп. пені, 524 (п'ятсот двадцять чотири) грн. 51 коп. 3% річних, 202 (двісті дві) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 2819 (дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять) 28 коп., 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено -21 вересня 2012 року

СуддяД.Г. Заєць