Рішення

від 19.09.2012 по справі 5015/3173/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.12 Справа№ 5015/3173/12

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Оптик-Україна", м. Львів, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Е.К.К.К.О", м. Львів, про: стягнення заборгованості. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Голубовський М.М. -довіреність №02/12 від 27.07.2012 р., відповідача:Харченко М.Я. -довіреність №46 від 18.09.2012 р. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Оптик-Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Е.К.К.К.О" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 31.07.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 20.08.2012 р. Розгляд справи відкладався на 19.09.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач, отримавши від позивача товар, не оплатив його вартість. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість у сумі 64 631,66 грн.

В судове засідання 19.09.2012 р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог. Згідно із цією заявою просить стягнути з відповідача 54 900,00 грн. у зв'язку з частковим погашенням заборгованості. У підтвердження додано банківську виписку від 19.09.2012 р. У відповідності з пунктом 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" подану заяву суд розцінює як формування позивачем нової ціни позову, виходячи з якої й вирішує спір.

Відповідач заперечив проти стягнення 61 631,66 грн. за поставлений товар, оскільки станом на 18.09.2012 р. сума боргу складає 54 900,00 грн. Відповідачем були здійснені наступні проплати: 1 800,00 грн. (03.08.2012 р.), 1 200,00 грн. (07.08.2012 р.), 2 400,00 грн. (10.08.2012 р.), 2 231,66 грн. (14.09.2012 р.), 2 100,00 грн. (18.09.2012 р.). Докази здійснених проплат долучені до матеріалів справи.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

На виконання досягнутих домовленостей позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 80 855,81 грн., про що свідчать:

- видаткова накладна №РН-0000224 від 07.05.2012 р. на суму 7 520,15 грн. та довіреність №323 від 04.05.2012 р.;

- видаткова накладна №РН-0000241від 18.05.2012 р. на суму 30 423,38 грн. та довіреність №327 від 18.05.2012 р.;

- видаткова накладна №РН-0000261 від 29.05.2012 р. на суму 31 701,77 грн. та довіреність №329 від 28.05.2012 р.;

- видаткова накладна №РН-0000279 від 06.06.2012 р. на суму 11 210,51 грн. та довіреність №332 від 05.06.2012 р.

Відповідачем повернуто позивачу товар за видатковою накладною (повернення) №ВП-0000001 від 03.07.2012 р. на суму 8 704,00 грн.

Позивачем виставлялись рахунки на оплату поставленого товару. Відповідачем частково здійснено оплату вартості товару в сумі 17 251,81 грн., про що свідчать банківські виписки, долучені до матеріалів справи. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 54 900,00 грн., що підтверджено самим відповідачем.

В ході розгляду справи позивачем на адресу відповідача надсилалась вимога від 08.08.2012 р. про здійснення оплати боргу. Про зазначене свідчить опис вкладення у цінний лист та поштова квитанція, долучені до матеріалів справи.

Доказів погашення заборгованості в сумі 54 900,00 грн. грн. відповідачем не представлено, позовні вимоги визнав.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі договору поставки в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Факт укладення такого договору підтверджується вчиненими сторонами діями: поставкою товару позивачем, прийняттям цього товару відповідачем, частковою оплатою вартості поставленого товару відповідачем.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При вирішенні питання про момент виникнення обов'язку відповідача з оплати вартості отриманого товару суд керувався таким.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару . Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Оскільки сторонами не було встановлено іншого строку для оплати товару, у відповідача виник обов'язок з оплати після отримання товару на підставі видаткових накладних. Такого ж тлумачення дотримується і Вищий господарський суд України, що відображено в інформаційному листі від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права". Зазначене спростовує заперечення відповідача в частині, що жодним документом не передбачено строку виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин, оскільки у відповідача виник обов'язок з оплати вартості поставленого йому товару, вимоги позивача про стягнення 54 900,00 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем визнано суму боргу, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, проплати здійснено після подання позову до суду, судовий збір потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Е.К.К.К.О" (адреса: вулиця Ревуцького, будинок 9, Франківський район, місто Львів, Львівська область, 79053; ідентифікаційний код 13830832 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оптик-Україна" (адреса: вулиця Клепарівська, будинок 8, квартира 9, Шевченківський район, місто Львів, 79007; ідентифікаційний код 33533629 ) 54 900,00 грн. боргу, 1 609,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.09.2012 р.

Суддя Рим Т.Я.