Рішення

від 17.09.2012 по справі 5016/1276/2012(18/31)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2012 р. Справа № 5016/1276/2012(18/31)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області

у складі судді Давченко Т.М.,

при секретарі Карманчук І.П.,

за участю представників:

прокурор Стоянова Т.Ю.,

від позивача - Дьоміна І.В., дов. № 2500/211/14/22 від 08.09.2011р.;

від відповідача 2) - Калашнюк І.М., довіреність б/н від 22.04.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Заступника прокурора Миколаївської області,

54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28,

в інтересах держави в особі Миколаївської Міської ради,

54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573,

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал-Трейд

ЛТД", 54020, м. Миколаїв, вул. Образцова, 4-Б, код ЄДРПОУ 34437465,

до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

в особі Миколаївської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль",

54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-а, код ЄДРПОУ 24779442,

про визнання недійсним договору іпотеки від 24.10.2007р.,-

СУТЬ СПОРУ : Заступник прокурора Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал-Трейд ЛТД" та Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним договору іпотеки.

Ухвалою суду від 05.07.2012р. порушено провадження у даній справі.

Відповідач 2) у відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог та стверджує, що оспорюваний договір іпотеки є дійсним.

Відповідач 1) не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника в судове засідання 17.09.2012р. не направив. Причини неявки повноважного представника відповідача 1) суду не відомі.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача 1).

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

встановив:

24 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль") - Іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Універсал-Трейд ЛТД" - Іпотекодавцем було укладено договір іпотеки (далі Договір), посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Савіною Л.П. 24.10.2007р. та зареєстрований в реєстрі за № 912.

Предметом даного договору (відповідно до п. 1.2), є нерухоме майно, а саме: будівля гуртожитку, загальною площею 2186,2 кв.м., житловою площею 1050,0 кв.м., позначена на плані під л.А-ІІІ, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 44а (сорок чотири «а»).

Вказаний об'єкт іпотеки було обтяжено, про що нотаріусом Савіною Л.П. внесено відповідні записи до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна (26.10.20072р. №5917297) та до Державного реєстру іпотек (24.10.20072р. №5900715).

Пунктом 1.1. договору іпотеки встановлено, що цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з Генерального кредитного договору № 010/01-0/07-058 від 02.10.2007р., укладеного між відповідачем 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінія стилю», майновим поручителем якого є відповідач 1), а також додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в подальшому.

Крім того, абзацом 2 п.1.1 Договору встановлено, що у випадку невиконання своїх зобов'язань за кредитним договором Іпотекодержатель має право отримати їх за рахунок заставленого майна, вказаного у п.1.2 Договору.

Позивач просить суд визнати оспорюваний договір недійсним, оскільки власником приміщення гуртожитку по вул. Громадянській, 44-А у м. Миколаєві є територіальна громада міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, що підтверджено відповідними судовими рішеннями та вважає, що приміщення гуртожитку було передано в іпотеку особою, яка не мала на це повноважень.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішення з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Так, рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області № 21 від 03.10.1993 створено ВАТ Фірма «Евіс»та затверджено його статут, до якого передані будівлі гуртожитків у тому числі по вул. Громадянській, 44-А.

Однак, через скрутне фінансове становище та відсутність змоги утримувати гуртожитки, ВАТ Фірма «Евіс»звернулось до Миколаївської міської ради з проханням прийняти до комунальної власності територіальної громади приміщення гуртожитків.

Рішенням Миколаївської міської ради № 30/32 від 29.05.2001 надано згоду на прийняття до комунальної власності спірного гуртожитку (а.с. 18 Т.1).

Головою міськвиконкому 25.01.2006 затверджено акт приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва гуртожитків та інженерно-технічних мереж, що їх обслуговують АТ «МВТФ «Евіс»станом на 01.10.2004. Згідно акту, до комунальної власності було передано гуртожитки, у тому числі по вул. Громадянській, 44-А у м. Миколаєві.

Відповідно до вимог п. 5, 6 ст.7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів оформляється актом приймання-передачі, право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Згідно ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право володіння, користування та розпорядження майном, відповідно до ст. 217 Цивільного кодексу України, належить лише власникові.

Статтею 327 Цивільного кодексу України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно ч.8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Однак, власником спірного нерухомого майна - Миколаївською міською радою, рішення про передачу приміщення гуртожитку в іпотеку не приймалося.

Судом встановлено, що між ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»та ТОВ «Універсал-Трейд ЛТД»24.10.2007 укладено договір іпотеки, предметом якого є приміщення гуртожитку по вул. Громадянській, 44-а у м. Миколаєві який належить територіальній громаді м. Миколаєва у особі Миколаївської міської ради, яка не є стороною ні Генерального кредитного договору ні оспорюваного договору іпотеки та не приймала рішення щодо передачі його в якості забезпечення виконання основного зобов'язання. ТОВ «Універсал-Трейд ЛТД»не мало належного обсягу повноважень щодо розпорядження приміщенням гуртожитку по вул. Громадянській, 44-а у м. Миколаєві, шляхом укладення спірного договору.

Отже, правочин не відповідає вимогам ЗУ "Про іпотеку" і підлягає визнанню недійсним у відповідності до ч.1 ст.ст.203,215 ЦК України.

Згідно частини 1 статті 215 ЦК України, підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою, шостою, статті 203 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що договір іпотеки, укладений 24.10.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль") та Товариством з обмеженою відповідальністю „Універсал - Трейд ЛТД" укладений з порушенням вимог чинного законодавства, а тому його слід визнати недійсним з моменту укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Приписами ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Враховуючи, що у справі два відповідача, суд вважає за необхідне розділити суму, яка підлягає стягненню відповідно до Закону України «Про судовий збір», а саме, стягнути 536 грн. 50 коп. з кожного відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 321, 327 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки укладений 24.10.2007р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал Трейд ЛТД», посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Савіною Л.П., зареєстрований в реєстрі за № 912 щодо передачі в іпотеку нерухомого майна - будівлі гуртожитку, загальною площею 2186,2 кв.м., житловою площею 1050,0 кв.м., позначений на плані під л.А-ІІІ, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 44а (сорок чотири а).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал-Трейд ЛТД" (54020, м. Миколаїв, вул. Образцова, 4-Б, код ЄДРПОУ 34437465) в доход Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31218206783002, банк одержувача ГУДКУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, код ЄДРПОУ 23626096, одержувач ГУДКУ у Миколаївській області, код платежу 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 03499980, п. 2.2) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-а, код ЄДРПОУ 24779442 в доход Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31218206783002, банк одержувача ГУДКУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, код ЄДРПОУ 23626096, одержувач ГУДКУ у Миколаївській області, код платежу 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 03499980, п. 2.2) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України та підписано суддею 21 вересня 2012 року.

Суддя Т.М.Давченко