Постанова

від 20.09.2012 по справі 2а-14876/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14876/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Федотова І.В.,

суддів Мельничука В.П. та Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва та Благодійної організації «Благодійний фонд «св. Апостола Андрія»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Благодійної організації «Благодійний фонд «св. Апостола Андрія»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення рішення № 0000882320 від 10.10.2011 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Благодійна організація «Благодійний фонд «св. Апостола Андрія»(далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (в далі - відповідач або ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення рішення № 0000882320 від 10.10.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств споживчої кооперації та громадських організацій»на 32364 грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2011 року позов задоволено частково. Суд постановив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва № 0000882320 від 10.10.2011 року в частині збільшення грошового зобов'язання на 22163,77 гривень. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивача - задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач обґрунтовано дійшов висновку про порушення позивачем статті 11 Закону України "Про гуманітарну допомогу" та підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та виніс законне та обґрунтоване податкове повідомлення - рішення № 0000882320 від 10.10.2011 року, в частині визначення податкових зобов'язань за основним платежем у розмірі 10200,23 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року. За результатами перевірки складено Акт від 23.09.2011 року № 441/1-23-20-37250527 (далі Акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки в порушення п/п. 4.1.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , з урахуванням положень ст. 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу» , позивачем не включено до бази оподаткування вартість гуманітарної допомоги, використаної не за цільовим призначенням занижено оподатковуваний дохід у розмірі 135864 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 32364 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року на 13935 грн. (55740*25%), за 2 квартал 2011 року на 18429 грн. (80124*23%).

Так, згідно з Актом перевірки та додатком № 2 до нього (щодо розподілу позивачем гуманітарної допомоги фізичним особам) за період 1 кварталу 2011 року без підтвердження передачі конкретним фізичним особам розподілено гуманітарної допомоги на суму 26568 грн., за період 2 кварталу 2011 року - на суму 15468 грн., а всього за перевірений період вартість склала 42036 грн. Відповідно донараховані податкові зобов'язання за 1 квартал 2011 р. склали 6642 грн. (25% від 15468 грн.), за 2 квартал 2011 року - 3557,64 грн.

Згідно з Актом перевірки та додатком № 3 до нього, передано іншим благодійним організаціям, які знаходяться за межами м. Києва: за 1 квартал 2011 року на суму 29172,00 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 64655,5 грн., а всього на суму 93827,5 грн. Відповідно донараховані податкові зобов'язання за цим епізодом за 1 квартал 2011 р. склали 7293,00 грн. (25% від 29172,00 грн.), за 2 квартал 2011 року - 14870,77 грн. (23% від 64655,50 грн.).

На підстав акту перевірки ДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000882320 від 10.10.2011 р., яке прийнято згідно з п/п. 54.3.2., абз. 1 п. 123.1. ПК України .

В акті перевірки зазначено, що в порушення ст. 11 Закону України "Про гуманітарну допомогу" позивачем не дотримано порядку ведення обліку гуманітарної допомоги, що не дає можливості підтвердити використання її за цільовим призначенням. Крім того, не забезпечено ведення обліку та видачі предметів гуманітарного вантажу згідно з їх номенклатурою та кількістю.

Судом першої інстанції встановлено, що у позивача відсутні докази передачі спірної частини гуманітарної допомоги (вартістю 42036 грн.) конкретно визначеним фізичним особам, відсутні будь-які докази, що гуманітарна допомога передана саме нужденним фізичним особам.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень законодавства ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 10.10.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000882320 яким позивачу донараховано зобов'язання з податку на прибуток в сумі 32364грн. в тому числі штрафні санкції в розмірі 1 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано рішення Комісії про спрощений порядок розподілу гуманітарної допомоги та не надано доказів наявності та складу витрат, пов'язаних із отриманням спірного обсягу гуманітарної допомоги, відсутністю підстав для скасування оскаржуваного рішення в цій частині, виходячи з наступного.

Згідно із частиною другою статті 11 Закону України "Про гуманітарну допомогу" , відповідні комісії з питань гуманітарної допомоги та органи державної податкової служби здійснюють контроль щодо використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 зазначеного Закону , бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.

Частиною четвертою статті 6 Закону України "Про гуманітарну допомогу" , встановлено, що якщо кошти або товари (роботи, послуги), звільнені від оподаткування як гуманітарна допомога, було використано не за цільовим призначенням, вони вважаються доходом і оподатковуються відповідно до законодавства України.

Зі змісту зазначених норм права вбачається, що якщо кошти або товари (роботи, послуги), звільнені від оподаткування як гуманітарна допомога, було використано не за цільовим призначенням, а також у разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання такої допомоги, вони вважаються доходом і оподатковуються відповідно до законодавства України.

Таким чином, законодавством чітко передбачено, що гуманітарна допомога вважається доходом і оподатковуються відповідно до законодавства України, тільки у випадку її використання не за цільовим призначенням та у разі відсутності обліку щодо її отримання та цільового використання. Згідно з визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону "Про благодійництво та благодійні організації" від 16.09.97 року № 531/97-ВР зі змінами та доповненнями, благодійна діяльність це добровільна безкорислива діяльність благодійних організацій, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності, а благодійна організація недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб згідно з цим Законом.

Набувачами благодійної допомоги є фізичні та юридичні особи, які потребують і отримують благодійну допомогу.

З метою здійснення благодійної діяльності благодійні організації мають право самостійно вирішувати питання про надання благодійної допомоги її набувачам, використовувати цільові пожертвування, що надаються благодійниками на реалізацію благодійної програми згідно з умовами цього пожертвування; постійно визначати форми, об'єкти, суб'єкти та обсяги благодійної допомоги тощо.

Статтею 18 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" передбачено право благодійної організації укладати відносно майна та коштів, які є у її власності, будь-які угоди, що не суперечать її статутним цілям і законодавству України.

Перелік основних напрямів благодійництва та благодійної діяльності наведено у ст. 4 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" , в якій зазначається, що благодійна діяльність здійснюється, зокрема, шляхом поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також надання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів; сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступу всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості.

Цією статтею також установлено, що конкретні напрями благодійництва та благодійної діяльності визначаються благодійниками і статутами (положеннями) благодійних організацій.

Благодійні фонди та благодійні організації, створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, включаються до Реєстру неприбуткових організацій та установ згідно з абзацом "б"пп. 7.11.1 п. 7.11 ст. 7 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР , зі змінами та доповненнями) та, відповідно, у разі отримання ними доходів, визначених пп. 7.11.3 цього пункту, вони звільняються від оподаткування податком на прибуток.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу, що Благодійна організація «Благодійний фонд «св. Апостола Андрія»є неприбутковою організацією та включена ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до Реєстру неприбуткових організацій та установ рішенням від № 80/15-434 від 18.10.2010 року.

Згідно Статуту Благодійна організація «Благодійний фонд «св. Апостола Андрія»є благодійною організацією, що створена з метою здійснення благодійної діяльності, надання матеріальної, фінансової, соціальної, організаційної та іншої благодійної допомоги фізичним та юридичним особам відповідно до мети та завдань, визначених статутом, а також реалізація соціальних проектів та програм

Предметом діяльності Фонду є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб згідно чинного законодавства України.

Таким чином, Благодійна організація «Благодійний фонд «св. Апостола Андрія»зареєстрована як неприбуткова організація відповідно до п. 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", вищевказані операції з передачі гуманітарної допомоги відповідають статутним цілям благодійної організації, а отже не підлягає оподаткуванню податком на прибуток.

Відповідачем в акті перевірки безпосередньо зазначено про те, що позивачем надано книгу обліку та контролю отримання та використання благодійної допомоги, акти про списання благодійної допомоги на благодійних акціях.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на порушення позивачем порядку ведення зазначеного обліку передачі допомоги на користь фізичних осіб, як на підставу для визнання гуманітарної допомоги доходом та її оподаткування є необґрунтованими, з огляду на таке.

Так, підпунктом 1.1 пункту 1 наказу Міністерства фінансів України "Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги" № 298 від 14.12.1999 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.1999 за № 915/4208, встановлено, що передача отримувачами коштів і предметів гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями та тощо).

В той же час, вказаним п.1.1. Порядку бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги не визначено вичерпного переліку і видів відповідних видаткових документів якими оформлюється видача гуманітарної допомоги в цілях бухгалтерського обліку.

Отже, передача гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями та тощо), та чинним законодавством не встановлено жодних додаткових вимог щодо оформлення передачі гуманітарної допомоги.

З наявних в матеріалах справи протоколів Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України, ВМД , плану розподілу гуманітарної допомоги, звіту розподілів гуманітарної допомога, накладних довіреностей, вбачається що позивач отримав вантаж (гуманітарну допомогу) та передав її в подальшому організаціям, які визначені у планах розподілу гуманітарної допомоги та звітах розподілу гуманітарної допомоги, що на думку суду, є належними та допустимими доказами використання благодійної допомоги в розумінні ст.11 зазначеного вище Закону і положень Порядку.

Посилання відповідача на те, що неможливо підтвердити цільове використання гуманітарної допомоги у зв'язку із наявністю фактів передачі гуманітарної допомоги не ідентифікованим особам, яке ґрунтується на тому, що позивачем не надано жодних журналів, відомостей, інших документів, які дають змогу ідентифікувати кінцевих набувачів - фізичних осіб, є необґрунтованим, оскільки чинним законодавством встановлено що передача гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями та тощо), при цьому, особу не зобов'язано вести такий облік з фіксуванням персональних даних фізичних осіб, яким надається така допомога.

Законом визначено встановлення Міністерством фінансів України порядку ведення бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги.

Пунктами 1.2., 1.3. Порядку визначено, що одержану гуманітарну допомогу у вигляді грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей отримувач і набувач відображає за дебетом рахунків обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна в кореспонденції з рахунком 48 "Цільове фінансування і цільові надходження".

Передача набувачу гуманітарної допомоги у вигляді грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей відображається за дебетом рахунку 48 у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження про необхідність наявності видаткових накладних або відомостей з реквізитами документів фізичних осіб набувачів гуманітарної допомоги є безпідставним, оскільки роздача гуманітарної допомоги не супроводжується зі збиранням та фіксуванням відомостей про документи фізичних осіб набувачів гуманітарної допомоги.

Крім того, в матеріалах справи містяться оборотно-сальдові відомості по рахунках 28, 48, які визначають бухгалтерський облік отримання і розповсюдження гуманітарної допомоги позивачем, що спростовує висновки податкової служби про відсутність бухгалтерського обліку операцій з гуманітарною допомогою.

Вказане свідчить про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Благодійної організації «Благодійний фонд «св. Апостола Андрія»та спростовує висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Що стосується іншої спірної частини гуманітарної допомоги, переданої позивачем іншим благодійним організаціям, які знаходяться за межами м. Києва, тобто за межами визначеної реєстраційними документами території діяльності позивача, суд зазначає, що єдиною підставою для оподаткування вартості цієї допомоги за загальними правилами (згідно акту перевірки) є те, що гуманітарна допомога передана іншим благодійним організаціям, які знаходяться за межами Києва. Проте, виходячи з наведених вище норм законодавства за загальними правилами оподатковується гуманітарна допомога, яка використана не за цільовим призначенням.

Та обставина, що вони знаходяться за межами м. Києва не свідчить про використання допомоги не за цільовим призначенням. Відповідачем не надано під час розгляду справи доказів того, що ці обсяги використані не за цільовим призначенням.

З огляду на викладене, та враховуючи той факт, що відповідачем не наведено жодного обґрунтованого підтвердження нецільового використання гуманітарної допомоги, а позивачем надано документи на підтвердження цільового використання отриманої гуманітарної допомоги, суд першої інстанції дійшов вірного висновку в цій частині про те, що відповідач необґрунтовано прийшов до висновку, в частині визначення податкових зобов'язань за основним платежем у розмірі 22163,77 грн., про те, що гуманітарна допомога надана позивачу є доходом та повинна оподатковуватись відповідно до законодавства.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Благодійної організації «Благодійний фонд «св. Апостола Андрія»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2011 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов Благодійної організації «Благодійний фонд «св. Апостола Андрія»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення рішення № 0000882320 від 10.10.2011 року задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000882320 від 10.10.2011 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Мельничук В.П.

Оксененко О.М.