Постанова

від 20.09.2012 по справі 2а/1270/6511/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6511/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бойко В.В.,

за участю сторін:

представника позивача: Голубової В.В.,

представника відповідача: Цілінченко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод промислових виробів" про стягнення суми податкового боргу по орендній платі за землю у розмірі 26506,48 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

21 серпня 2012 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод промислових виробів" про стягнення суми податкового боргу по орендній платі за землю у розмірі 26506,48 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський завод промислових виробів" зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради та взято на податковий облік в Стахановській ОДПІ.

За Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганський завод промислових виробів" утворився податковий по орендній платі за землю у розмірі 26506,48 грн. Вказана заборгованість підтверджується податковою декларацією №507 від 08.02.2012.

З метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод промислових виробів" податкову вимогу № 34 від 06.03.2012.

Враховуючи, що самостійно податковий борг ТОВ "Луганський завод промислових виробів" не сплатило, позивач просить стягнути його в судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, зазначивши період виникнення заборгованості - червень-липень 2012 року, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти розміру заборгованості не заперечував, однак вважає заявлені позовні вимоги безпідставними, оскільки позивач порушив порядок її стягнення, а саме, подав адміністративний позов не в порядку, встановленому ст.. 183-3 КАС України.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський завод промислових виробів", як юридична особа, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 30.09.2005 за № 1 382 102 0000 005910, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5-7).

Відповідач перебуває на податковому обліку у Стахановській ОДПІ.

З розшифровки податкового боргу вбачається, що за ТОВ "Луганський завод промислових виробів" обліковується податковий борг по орендній платі за землю у сумі 26506,48 грн.

Вирішуючи позов по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.9.1.10 п.9.1 ст.9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків та зборів.

Згідно ст.269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Луганський завод промислових виробів" є користувачем земельної ділянки, що підтверджено відомостями про наявні земельні ділянки (а.с.12-13), а отже відповідач є платником плати за землю.

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем визначено податкове зобов'язання по платі за землю у податковій декларації з плати за землю на 2012 рік № 507 від 08.02.2012 (а.с.11).

Так, з декларації вбачається, що відповідачем визначено розмір плати за землю у сумі 13253,24 грн. щомісяця.

Через несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання за відповідачем утворився податковий борг по платі за землю за період червень - липень 2012 року у розмірі 26506,48 грн. Проти даного факту не заперечував представник відповідача.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 ст.95 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що Стаханівською ОДПІ Луганської області ДПС відповідачу направлено податкову вимогу від 06.03.2012 № 34, яку отримано уповноваженою особою відповідача 27.03.2012, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.8).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).

Оскільки податкова вимога є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу дотримано вимоги п.95.2 ст.95 ПК України.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу за період червень - липень 2012 року у сумі 26506,48 відповідачем не погашена, таким чином, судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилання представника відповідача на те, що позовні вимоги, заявлені податковою інспекцією є необґрунтованими, оскільки податковий борг повинен стягуватися з обов'язковою процедурою - звернення до суду в порядку статті 183-3 КАС України, а так як позивачем не було заявлено позовні вимоги в порядку ст.. 183-3 КАС України, підстав для стягнення заборгованості шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків банків, що його обслуговує відсутні, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом внесення подання податкового органу може бути ініційовано розгляд в адміністративному суді питання про стягнення коштів за податковим боргом. Стягнення коштів за податковим боргом є одним із видів процедур стягнення податкового боргу, що встановлені Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Для встановлення зазначеного факту та підтвердження обставин, що зумовлюють внесення відповідного подання, суди повинні з'ясовувати день надіслання податкової вимоги платникові податків.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання податкового органу повинно містити, зокрема, підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами. Таким чином, податковий орган зобов'язаний долучити до подання про стягнення коштів за податковим боргом докази надіслання податкової вимоги платникові податків, що є необхідним для правильного розрахунку строку в 60 днів, який повинен минути з дня надіслання відповідного подання.

Строк у 24 години, протягом яких згідно з частиною другою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України до суду повинно бути внесено подання про стягнення коштів за податковим боргом, починає перебіг з нуля годин дня, наступного за тим, у який сплинули 60 днів із дня надіслання податкової вимоги.

Подання про стягнення коштів за податковим боргом, внесене раніше, ніж минуть 60 днів із дня надіслання податкової вимоги платникові податків, підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку не більше ніж 24 години для усунення недоліків, як це передбачено частиною третьою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому невиконання вимог суду, тобто ненадання податковим органом доказів спливу 60 днів з дня направлення податкової вимоги, є підставою для повернення подання заявникові згідно з частиною третьою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначене зумовлено тим, що подання підлягає поверненню в разі недотримання заявником вимог частини другої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі вимог щодо настання строку внесення подання, встановленого цією частиною розглядуваної статті.

Таким чином, стягнення податкового боргу з платника податків шляхом подання до суду адміністративного позову в порядку статті 183-3 КАС України передбачено з визначенням коротких строків звернення до суду та з обов'язковими вимогами, передбаченими вказаної статті. У той час, як залишення без розгляду подання податкового органу внаслідок відсутності поважних причин для поновлення встановленого статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України строку податковий орган не позбавлений права звернутися з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження. Крім того, вказаною нормою не передбачено, що процедура звернення податкового органу про стягнення боргу в порядку статті 183-3 КАС України є обов'язковим етапом стягнення податкової заборгованості. У зв'язку з чим, звернення податкового органу до суду із поданням є правом, а не обов'язком та не позбавляє заявника на звернення до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 16, 20, 54, 57, 95, 129, 131 Податкового кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод промислових виробів" про стягнення суми податкового боргу по орендній платі за землю у розмірі 26506,48 грн. за червень-липень 2012 року задовольнити.

Стягнути суму 26506,48 грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот шість гривень 48 копійок) з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод промислових виробів" (код ЄДРПОУ 33766244) в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі за землю з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків за період червнь - липень 2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 вересня 2012 року.

СуддяН.В. Кравцова