Постанова

від 19.09.2012 по справі 4647/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 вересня 2012 р. № 2-а- 4647/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченка А.В.

При секретарях -Волошкіной А.О., Алавердян Е.А.

За участі сторін:

представників позивача -Сімаковича П.Ю., Крутька Т.М.

представників відповідача -Кірсанова Д.Н., Сосонного В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсхідреставрація»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсхідреставрація», звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0003182305 від 30.03.2012 року, яким підприємству донараховано податку на додану вартість у розмірі 306074,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 65982,0 грн.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрсхідреставрація»щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків ТОВ «Електроспецтех»за період з серпня по грудень 2010 року та з ТОВ «Промбуд- Монтажінвест»за період з січня по вересень 2011 року.

За результатами перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було складено акт № 269/2201/24471684 від 16.03.2012 року, яким встановлено порушення: п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про ПДВ», п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.1,201.4 ст.201 Податкового кодексу України.

В мотивувальній частині акту перевірки ДПІ зазначає, що підприємство-позивач мало взаємовідносини з ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Промбуд-монтажінвест».

В ході проведення перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»було встановлено, що необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб"єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Таким чином, правочини укладені від імені ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача». На підставі викладеного всі правочині укладені між нашим підприємством та ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»є нікчемними та не спричиняють реального настання правових наслідків і суперечать інтересам держави та суспільства.

За результатами акту перевірки були винесено податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012 року за №0003182305, яким підприємству донараховано податку на додану вартість у розмірі 306074,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 65982,0 грн.

На підставі викладеного, позивач не згоден в повному обсязі з висновками викладеними в акті перевірки, висновки були зроблені з перевищенням повноважень, а винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували, та вказали, що податкове повідомлення -рішення, що оскаржується, винесено на законних підставах, а тому просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсхідреставрація»пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набула статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, про що йому видане відповідне свідоцтво.

Підприємство -позивач взято на податковий облік 05.03.1997 року в державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова за № 15258 і станом на даний час перебуває на обліку державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість .

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрсхідреставрація»щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків ТОВ «Електроспецтех»за період з серпня по грудень 2010 року та з ТОВ «Промбуд- Монтажінвест»за період з січня по вересень 2011 року.

За результатами перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було складено акт № 269/2201/24471684 від 16.03.2012 року, яким встановлено порушення: п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про ПДВ», п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.1, 201.4 ст.201 Податкового кодексу України.

В мотивувальній частині акту перевірки ДПІ зазначає, що підприємство-позивач мало взаємовідносини з ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Промбуд-монтажінвест».

В ході проведення перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»було встановлено, що необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб"єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Таким чином, правочини укладені від імені ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача». На підставі викладеного всі правочині укладені між нашим підприємством та ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»є нікчемними.

Також правочини укладені та такі, що виконувалися, від імені ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест»з підприємством не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.

За результатами акту перевірки були винесено податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012 року за №0003182305, яким підприємству донараховано податку на додану вартість у розмірі 306074,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 65982,0 грн.

Судом також встановлено, що ТОВ «Укрсхідреставрація»(Замовник) та ТОВ «Електроспецтех»(Підрядник) уклали договори субпідряду, а саме: №04/11-10 від 01.10.2010 року, №01/07-10 від 12.07.2010 року, № 02/09-10 від 02.09.2010 року №03/10-10 від 01.10.2010 року,№ 05/12-10 від 01.12.2010 року. На виконання договорів були отримані відповідні податкові накладні, суми яких включені до складу валових витрат декларацій з податку на прибуток, смети договірних цін, довідки о вартості виконаних будівельних робіт, акти виконаних робіт.

Матеріалами справи підтверджено, що від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова отримано акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Електроспецтех»(код ЄДРПОУ 24471684) від 23.11.2010 р. №3058/23-03-05/34689962 за період з 01.07.2007 року по 30.09.2010 року, акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 01.06.2011 року №1250/23-03-05/34689962 за період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року та акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 19.04.2011 року №710/23-03-05/34689962 за грудень 2010 року.

В ході перевірки встановлені порушення: неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Електроспецтех»та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Електроспецтех", як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача»; п. З ст.5, ст.7 Господарського Кодексу України, п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1, п.п.7.5.2 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Перевіркою встановлено: відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»укладено договори субпідряду, а саме: № 02/04-11 від 05.04.2011 року, №06/08-11 від 01.08.2011 року, № 07/09-11 від 02.09.2011 року, №05/07-11 від 04.07.2011 року, №04/06-11 від 06.06.2011 року, № 03/05-11 від 03.05.2011 року. На виконання договорів були отримані відповідні податкові накладні, суми яких включені до складу валових витрат декларацій з податку на прибуток, смети договірних цін, довідки о вартості виконаних будівельних робіт, акти виконаних робіт.

Матеріалами справи підтверджено, що від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова отримано акти перевірок ТОВ «Промбуд-монтажінвест»(код ЄДРПОУ 36987611) за період з січня по вересень 2011 року, а саме: акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 19.04.2011р за період 01.01.2011 року по 31.01.2011 р.

В ході перевірки встановлено, що за місцем знаходження ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»та його посадові особи відсутні, про що свідчать довідки від ВПМ Жовтневого району м. Харкова від 10.03.2011 року, Фактична адреса платника податків не встановлена.

Згідно аналізу податкової звітності наданої до ДПІ Жовтневому районі м.Харкова ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»не виявлено власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність.

Надалі, при відпрацюванні ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»встановлено наступне: згідно даних звітів 1ДФ, які ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»надавало до ДПІ Жовтневому районі м. Харкова чисельність працівників на підприємстві - 0 особи; відомості щодо наявності основних фондів станом на дату складання акту перевірки відсутня, так як термін подання декларації податку на прибуток не настав.

На думку суду, вказані умови суперечать меті господарської діяльності підприємства та створює обставини, за яких воно не мало намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької і іншої економічної діяльності, що в подальшому призвело до фінансової неспроможності останнього.

Також, надано акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 30.06.2011 №475/23-03 05/36987611 за період з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року.

Перевіркою ТОВ «Промбуд-монтажінвест»встановлені порушення: неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч. 1, 5 ст. 203, 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з зазначеними у розділах 3.1, 3.2 акту перевірки постачальниками та покупцями; відсутні об'єкти, які підпадають під визначення згідно п.185.1 ст.185 та факт поставки товарів згідно ст.188. Податкового кодексу України.

Також надані: акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 11.10.2011р. №70/23-02-09/36987611 за травень 2011 року; акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 13.09.2011р. №12/23-02-09/36987611 за червень 2011 року; акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 07.10.2011р. №62/23-02-09/36987611 за липень 2011 року.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п 7.4.4. п.7.4 ст.7 вищевказаного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України «Про ПДВ»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); 7.5.2. для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті;

Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про ПДВ» визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунокплатника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касіплатника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Суд зазначає, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704. де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.99р., відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років несе (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

У відповідності до вимог п. З ст. 5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.03р. №436-ІУ , якими визначено: "... Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.". "...Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами."

п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999р. № 996-Х1У "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами та доповненнями), згідно якого: "Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку..."

Також відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльністю суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Загальні засади регулювання будівельного підряду встановлено у Цивільному кодексі України від 16 січня 2003 року №435-ІV, із змінами та доповненнями (далі -ЦКУ). Зокрема, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи, відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 ЦКУ).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи (ст. 838 ЦКУ).

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» відсутня інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, інформація щодо чисельності працюючих на підприємстві відсутня.

З аналізу викладеного, суд дійшов висновку, що ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» не могли виконати роботи відповідно до умов спірних договорів без залучення субпідрядних організацій.

Проте суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази залучення таких субпідрядних організацій до виконання робіт.

Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З аналізу викладеного, суд дійшов висновку, що Позивачем не надано належних доказів на підтвердження реального здійснення господарських операцій відповідно до спірних договорів.

Суд також вважає за необхідним вказати, що приписами підпунктів 14.1.181 ст.14, п.198.3, ст.198 Податкового Кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім того, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Оскільки, в матеріалах справи відсутні належні докази виконання спірних договорів, тобто у Позивача не відбулось зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, враховуючи відсутність доказів виконання спірних договорів з врахуванням реального часу здійснення операції, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарсько-економічної діяльності, суд дійшов висновку, що сторони не могли не усвідомлювати протиправність дій при укладанні вищевказаних спірних договорів і їх суперечність мети та інтересам держави і суспільства.

З врахуванням вищевикладеного, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість висновків, які містяться в акті перевірки позивача.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсхідреставрація»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення -відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 24 вересня 2012 року.

Суддя А.В. Зінченко