cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
24 вересня 2012 р. Справа № 2/47/2012/5003
за позовом : Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго " в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" 21008, м. Вінниця. вул. Пирогова, 174
до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріца" 21100, м. Вінниця, вул. Цимлянська, 2
про стягнення боргу в сумі 20 058,47 грн. за спожиту електричну енергію за договором №388200
Головуючий суддя Мельник П.А.
Cекретар судового засідання Віннік О.В.
Представники
позивача : Іваніцький Ю.В. - за довіреністю;
відповідача : не з''явився.
ВСТАНОВИВ :
Заявлено позов Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріца" про стягнення 20 058,47 грн. за спожиту електричну енергію.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.08.12 р. порушено провадження у справі №2/47/2012/5003 та призначено засідання на 24.09.2012 року.
В судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення № 7108 від 10.09.12 р.
За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
22.04.2011 року між ПАТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Вінницькі міські електричні мережі" (далі-постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріца" (далі - споживач) укладено договір № 388200 про постачання електричної енергії.
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник (позивач) продає електричну енергію Споживачу (відповідач) для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 260 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.
Розрахунковий період за даним договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг енергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами, що діяли на кінець розрахункового періоду (п.1.2 договору).
П.2. 1. договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов"язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Відповідно до п. п. 2.2. - 2.2.2. Договору Постачальник зобов'язується виконувати умови Договору; постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару:
- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 Договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу);
- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "№ 2 "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін";
- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.
Згідно з п. п. 2.3.1., 2.3.3. Договору Споживач зобов"язується виконувати умови Договору, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показників засобів обліку електроенергії".
Пунктом 3.1.1. Договору 1 встановлено, що Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені Договором.
Згідно з п. 7.1. Договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ; у разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами додатку №3.
Відповідно до додатку №3 до Договору №388200 від 22.04.2011 року оплата вартості використаної електричної енергії здійснюється споживачем у формі планових платежів шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок Постачальника до 1 числа розрахункового періоду 100% від вартості договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду.
Споживач протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату спожитої електроенергії але не пізніше, ніж за два банківські дні до кінця розрахункового періоду зобов'язується здійснити остаточний розрахунок за спожиту електроенергію за розрахунковий період з урахуванням планових платежів.
За період з 01.05.2011 р. по 30.07.2012 р. Позивачем було продано електричної енергії на суму 34 794,25 грн., в той же час Відповідач сплатив за спожиту електроенергію лише 14 735,78 грн.
Відповідач свої Договірні зобов'язання стосовно вчасного та повного розрахунку за спожиту електричну енергію виконав лише частково внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 20 058,47 грн.
Враховуючи викладені обставини суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п.6.1 Правил користування електроенергією розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору.
Згідно підпункту 2 п.10.2 Правил користування електроенергією споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 20 058,47 грн. підтверджуються наявними у справі документами, та не спростовані відповідачем, суд вважає суму боргу доведеною позивачем.
Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ч.2 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", ст.ст. 11, 525, 526, 530, 714 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84 115 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовільнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріца" (м. Вінниця, вул. Цимлянська, 2, код ЄДРПОУ 21730820) на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" (вул. Пирогова, буд. 174, м. Вінниця, 21008, код ЄДРПОУ 25509880) 20 058,47 грн. боргу та 1 609,50 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам по справі рекомендованим листом.
Повне рішення складено 24 вересня 2012 р.
Суддя Мельник П.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 21008, м. Вінниця. вул. Пирогова, 174
3 - відповідачу 21100, м. Вінниця, вул. Цимлянська, 2
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2012 |
Оприлюднено | 26.09.2012 |
Номер документу | 26126292 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Мельник П.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні