Рішення

від 30.07.2012 по справі 5006/47/6/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.07.12 р. Справа № 5006/47/6/2012

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі Васютіні О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Приватного підприємства «Гранд Ед» (83064, місто Донецьк, вулиця Козиря, будинок № 49, квартира № 40; код ЄДРПОУ - 31858558)

до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» (83086, місто Донецьк, вулиця Донецька, будинок № 39; код ЄДРПОУ - 03328250)

Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, 33-37; код ЄДРПОУ - 19411125)

про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 6 585,60 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: Березіна Ю.П., яка діє на підставі довіреності б/н від 06.06.2012

від відповідача 1: Батозська Я.О., яка діє на підставі довіреності б/н від 03.01.2012

від відповідача 2: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне підприємство «Гранд Ед» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути у солідарному порядку з комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» (далі - відповідач 1) та приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (далі - відповідач 2) майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 29 044,00 гривень, але під час розгляду справи представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стяг?нути з приватного акціонерного товариства «Євр?опейський страховий альянс» суму страхового відш?кодування завданої матеріал?ьної шкоди у розмірі 4 491,63 гривень?, та з комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донеле?ктроавтотранс» суму? завданої матеріальної шкоди? у розмірі 2 093,97 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду наступні копії документів: поліс серії ВА № 7304505 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; довідку Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території міста Донецька та автомобільно-технічної інспекції; постанову Кіровського районного суду міста Донецька від 30 червня 2011 року відносно Потапкіна А.А.; видаткову накладну № СТ-0000501 від 30 червня 2011 року; накладну № 90, № 93 від 30 червня 2011 року; акт приймання-передавання робіт (надання послуг) від 22 липня 2011 року; платіжні доручення № 174 від 29 червня 2011 року, № 175 від 30 червня 2011 року, № 176 від 30 червня 2011 року, № 208 від 25 липня 2011 року; заяву на адресу АТ «Європейський страховий альянс» від 01 листопада 2011 року; лист-відповідь АТ «Європейський страховий альянс» від 14 листопада 2011 року.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 22, 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 22, 541, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192, 1194 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18 травня 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 06 червня 2012 року.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Так, ухвалою господарського суду Донецької області від 06 червня 2012 року відкладено розгляд справи до 20 червня 2012 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача 2, невиконанням вимог ухвали суду від 18 травня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20 червня 2012 року відкладено розгляд справи до 03 липня 2012 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача 2.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03 липня 2012 року відкладено розгляд справи до 18 липня 2012 року, у зв'язку із зобов'язанням відповідача 2 надати належно завірені копії документів, які додані до відзиву.

Відповідно до статті 69 ГПК України, ухвалою господарського суду Донецької області від 18 липня 2012 року за клопотанням представника позивача розгляд справи було продовжено на 15 днів, та розгляд справи відкладено до 24 липня 2012 року, у зв'язку із задоволеним клопотання про відкладення розгляду справи.

24 липня 2012 року в судовому засіданні оголошено перерву до 30 липня 2012 року, у зв'язку із задоволенням чергового клопотання про відкладення розгляду справи через перебування представника позивача Березіної Ю.П. у відпустці.

Представник позивача Березіна Ю.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та просила їх задовольнити.

Представник відповідача 1 - Батозська Я.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві.

Представник відповідача 2 - Сокол О.В. в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, однак 25 липня 2012 року через канцелярію суду надала письмове пояснення, в якому зазначає, що приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» було відшкодовано позивачу у добровільному порядку завдану матеріальну шкоду з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля у розмірі 22 458,40 гривень, відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». З огляду на викладене, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» та розгляд справи проводити без її участі.

Заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача 1, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

29 серпня 2010 року між АТ «Страхова компанія «Європейський страховий альянс» (відповідач 2) та комунальним підприємством Донецької міської ради «Донелетроавтотранс (відповідач 1) було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів серії ВА № 7304505 (далі - Поліс), згідно з яким відповідачем 2 застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу марки «МАЗ 203065», державний номерний знак АН 4790 ЕМ, на умовах відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 22).

28 травня 2011 року на площі Комунарів у місті Донецьку, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого транспортного засобу марки «МАЗ 203065», державний номерний знак АН 4790 ЕМ, під керуванням Потапкіна Анатолія Анатолійовича, що належить відповідачу 1, автомобіля марки «Шевролет Авео», державний номерний знак АН 7200 АХ, під керуванням Змієвець Д.І., що належить на праві власності позивачу, автомобіля марки «ВАЗ 21093», державний номерний знак 512 13 ЕВ, під керуванням Шмітько В.В. та автомобіля марки «Шевролет Авео», державний номерний знак АН 4029 НЕ, під керуванням Прокопенка С.Б.

Строк дії Полісу встановлений з 00 год. 00 хв. 30 серпня 2010 року до 29 серпня 2011 року включно, тобто на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди - 28 травня 2011 року, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «МАЗ 203065», державний номерний знак АН 4790 ЕМ, була застрахована відповідачем 2.

З довідки інспектора відділу оформлення матеріалів ДТП та дізнання ДАІ міста Донецька вбачається, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Шевролет Авео», державний номерний знак АН 7200 АХ отримав механічні пошкодження, а саме: заднього бамперу, кришки багажного відділення, задньої лівої фари, заднього лівого крила, переднього бамперу, капоту, решітки радіатору, правої передньої фари (а.с. 12).

03 червня 2011 року позивач звернувся до відповідача 2 із заявою про виплату страхового відшкодування з повним пакетом документів, передбаченим статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідач на заяву позивача про виплату страхового відшкодування від 03 червня 2011 року не відреагував.

01 листопада 2011 року позивач повторно звернувся до відповідача 2 із заявою про виплату страхового відшкодування.

14 листопада 2011 року відповідачем 2 надано відповідь на лист позивача від 09.11.2011, з якого вбачається, що сума страхового відшкодування, що належить до сплати у зв'язку з настанням вищезазначеної події з урахуванням умов Полісу визначена у розмірі 22 458,40 гривень. Зазначена сума буде перерахована на рахунок потерпілої особи, відповідно до її заяви (а.с. 23).

Відповідачем 2 до відзиву на позовну заяву додано страховий акт № 33/11/16/ЦВ04/01 до Договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВА № 7304505 від 30 серпня 2010 року, з якого вбачається, що сума страхового відшкодування, яка підлягає сплаті позивачу становить 22 458,40 гривень (а.с. 66).

Як стверджує позивач, відповідачем не було здійснено страхове відшкодування, та іншого відповідачем 2 не доведено.

Відповідач 2 в порушенні норм Цивільного та Господарського кодексу України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов'язання по виплаті суми страхового відшкодування в установлений в Законі строк не виконав.

Постановою Кіровського районного суду міста Донецька від 30 червня 2011 року, Потапкіна А.А. було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та відносно нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень (а.с. 10-11).

Для відновлення технічного стану, автомобіль марки «Шевролет Авео», державний номерний знак АН 7200 АХ, був відремонтований за кошти позивача.

При цьому позивачем було придбано самостійно кришку багажника за ціною 1723,00 гривень з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № СТ-0000501 від 30.06.2011 (а.с. 15); посилювач переднього бамперу за ціною 653,00 гривень з ПДВ, що підтверджується накладною № 93 від 30.06.2011 (а.с. 16); капот, переднє крило, передню фару, задній ліхтар, радіаторну решітку, бачок г/у, задню панель, заднє ліве крило за ціною 6 871,00 гривень, що підтверджується накладною № 90 від 30.06.2011 (а.с. 17).

Сплата придбаних позивачем запчастин підтверджується платіжним дорученням № 174 від 29.06.2011 на суму 6 871,00 гривень (а.с. 21), платіжний дорученням № 175 від 30.06.2011 на суму 1 723,00 гривень (а.с. 19), платіжним дорученням № 176 від 30.06.2011 на суму 653,00 гривень (а.с. 20).

Відповідно до виставленого товариством з обмеженою відповідальністю «Токус» (далі - виконавець) рахунку-фактури б/н від 12 липня 2012 року, послуги з ремонту автомобіля марки «Шевролет Авео», державний номерний знак АН 7200 АХ (пошкодження заднього бамперу, кришки багажного відділення, задніх лівих дверей, заднього лівого крила, переднього бамперу, капоту, радіаторної решітки, правої передньої фари, в тому числі з використанням запчастин замовника), з врахуванням ПДВ становлять 19 797,00 гривень (а.с. 76).

Так, згідно акту приймання-передачі б/н від 15 липня 2011 року, позивач передав, а виконавець прийняв (відповідно до рахунку-фактури б/н від 12 липня 2011 року) для виконання ремонтних робіт автомобіля «Шевролет Авео», державний номерний знак АН 7200 АХ, наступні запчастини: кришку багажника, капот, переднє ліве крило, праву передню фару, задній ліхтар, радіаторну решітку, бачок г/у, задню панель, заднє ліве крило, посилювач переднього бамперу (а.с. 77).

Як вбачається з акту приймання-передачі (надання послуг) від 22 липня 2011 року, виконавцем проведено перелік робіт по відновлювальному ремонту автомобіля, відповідно до рахунку-фактури б/н від 12 липня 2011 року. Вартість наданих послуг становить 19 797,00 гривень (а.с. 14).

Факт сплати наданих послуг за актом приймання-передачі (надання послуг) від 22 липня 2011 року, відповідно до виставленого рахунку-фактури б/н від 12 липня 2012 року на загальну суму 19 797,00 гривень, підтверджується платіжним дорученням № 208 від 25 липня 2011 року (а.с. 18).

Під час розгляду справи відповідач 2 платіжним дорученням № 437 від 18 липня 2012 року перерахував на рахунок позивача страхове відшкодування у розмірі 22 458,40 гривень, яке складається з вартості відновлювального ремонту транспортного засобу без ПДВ (а.с. 81).

Представник позивача в судовому засіданні, підтвердив факт перерахування страхового відшкодування відповідачем 2.

Після сплати частини страхового відшкодування, представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» суму страхового відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 4 491,63 гривень, та з комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 2 093,97 гривень.

04 липня 2012 року відповідач 2 надав суду звіт про оцінку розміру збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу № 01-26/07 від 26 липня 2011 року, згідно висновку якого, вартість матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля марки «Шевролет Авео», державний номерний знак АН 7200 АХ, на час оцінювання з урахуванням ПДВ, становлять 26 950,03 гривень (а.с. 63-65).

Відповідач 2 у своєму відзиві посилається на те, що ним було відшкодовано позивачу матеріальну шкоду у розмірі 22 458,40 гривень, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу. Вважає, що немає підстав для відшкодування суми ПДВ, оскільки зазначена сума, виходячи з умов договорів, виплачується або стягується судом після надання документу про реєстрацію надавача послуг з ремонту автомобіля як платника ПДВ.

Відповідач 1 у своєму відзиві посилається на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню за рахунок відповідача 2, у розмірі, визначеному експертною оцінкою.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно частини першої статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплатити страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також.

Відхиляючи заперечення відповідача 2 щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення ПДВ, суд виходить з того, що відповідно до свідоцтва № 100300063 про реєстрацію платника податку на додану вартість, товариство з обмеженою відповідальністю «ТОКУС» є платником податку на додану вартість (а.с. 75). Таким чином, відсутні підстави для зменшення відшкодування на суму ПДВ.

При цьому, згідно умов Полісу, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) встановлений у розмірі 25500,00 гривень.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача 2 суми страхового відшкодування, завданої матеріальної шкоди у розмірі 4 491,63 гривень, підлягають частковому задоволенню, і стягненню підлягає різниця між встановленим лімітом відповідальності згідно з умовами Полісу та з урахуванням здійсненої страхової виплати.

Відтак, зазначена сума становить 3 041,60 гривень (25 500,00 - 22 458, 40 = 3 041,60).

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права (стаття 22 ЦК України).

Шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

Разом з цим, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 суми завданої матеріальної шкоди у розмірі 2 093,97 гривень, підлягаю задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостачі страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно частини другої статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автобус марки «МАЗ 203065», за участю якого сталася дорожньо-транспортна пригода, належить відповідачу 1 (а.с. 38).

Слід зазначити, що відповідно до пункту першого частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою. Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

З матеріалів справи, в тому числі з постанови Кіровського районного суду міста Донецька від 30 червня 2011 року вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, сталася саме з вини Потапкіна Анатолія Анатолійовича, який 28 травня 2011 року керуючи автомобілем марки «МАЗ 203065», державний номерний знак АН 4790 ЕМ, починаючи рух не переконався в безпеці маневру та скоїв зіткнення, зокрема, і автомобілем марки «Шевролет Авео», державний номерний знак АН 7200 АХ, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Отже, саме дії Потапкіна А.А., знаходились у причинному зв'язку зі скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням транспортних засобів.

Судом встановлено, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди (28.05.2011) відповідач 1 знаходився в трудових правовідносинах з Потапкіним А.А., проти чого в судовому засіданні не заперечував представник відповідача 1. Крім того, факт трудових відносин підтверджується постановою Кіровського районного суду міста Донецька від 30 червня 2011 року.

Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України та пунктом четвертим Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами та доповненнями), під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля). Не вважається власником джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, виходячи із розміру зменшених позовних вимог, з відповідача 1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 116,03 гривень, а з відповідача 2 - 168,56 гривень.

Крім того, відповідно до абзацу п'ятого пункту 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо зменшення позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача 2, що полягає у невиконанні умов полісу (договору) серії ВА № 7304505 обов'язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між позивачем та відповідачем 2, то судовий збір у розмірі 1 244,55 гривень підлягає стягненню саме з відповідача 2, незалежно від часткової сплати страхового відшкодування під час розгляду справи.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 22, 979, 1166, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст. ст. 6, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 16 Закону України «Про страхування», п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами та доповненнями), керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства «Гранд Ед», задовольни?ти частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, 33-37; код ЄДРПОУ - 19411125, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Приватного підприємства «Гранд Ед» (83064, місто Донецьк, вулиця Козиря, будинок № 49, квартира № 40; код ЄДРПОУ - 31858558, відомості про рахунки в установах банків відсутні) суму страхового відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 3 041,60 гривень, судовий збір у розмірі 1413,11 гривень, а всього 4 454 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят чотири) гривень 71 копійка.

В частині стягнення суми страхового відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 1 450,03 гривень, відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» (83086, місто Донецьк, вулиця Донецька, будинок № 39; код ЄДРПОУ - 03328250, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Приватного підприємства «Гранд Ед» (83064, місто Донецьк, вулиця Козиря, будинок № 49, квартира № 40; код ЄДРПОУ - 31858558, відомості про рахунки в установах банків відсутні) суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 2 093,97 гривень, судовий збір у розмірі 116,03 гривень, а всього 2 210 (дві тисячі двісті десять) гривень 00 копійок.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 30.07.2012 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2012.

Суддя Фурсова С.М.