Рішення

від 12.06.2012 по справі 5006/47/11/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.06.12 р. Справа № 5006/47/11/2012

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі Новіковій В.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (83047, місто Донецьк, вулиця Рози Люксембург, будинок № 23-А) в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації (84112, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Чубаря, будинок № 28-Б; код ЄДРПОУ - 20316969)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Друкарський двір» (84122, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Леніна, будинок № 47; код ЄДРПОУ - 02469793)

про стягнення заборгованості за постачання природного газу у розмірі 21 609,65 гривень, пені у розмірі 783,55 гривень, трьох відсотків річних у розмірі 175,61 гривень, інфляційних нарахувань у розмірі 96,43 гривень, а всього 22 665,24 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: Манукян Р.Я., яка діє на підставі довіреності б/н від 04.07.2011

від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації звернулось до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Друкарський двір» заборгованість за постачання природного газу у розмірі 21 609,65 гривень, пеню у розмірі 783,55 гривень, три відсотки річних у розмірі 175,61 гривень, інфляційні нарахування у розмірі 96,43 гривень, а всього 22 665,24 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 318 від 01 січня 2012 року, та нормативно обґрунтовує свої вимоги статтею 625 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 230, 232 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23 травня 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 08 червня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08 червня 2012 року розгляд справи відкладено до 12 червня 2012 року, за клопотанням представника позивача для надання уточнення щодо розміру трьох відсотків річних.

Позивач скористувавшись правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надав через канцелярію суду заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних у розмірі 179,54 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі, дав пояснення аналогічні викладеним у позові обставинам та просив їх задовольнити.

Відповідач скористався правом, наданим йому статтею 22 ГПК України, і надав господарському суду заяву про визнання суми заборгованості у повному обсязі, в якій також просить розглянути справу у відсутності його представника. Крім того, відповідачем надано усі документи на виконання ухвали суду від 23 травня 2012 року.

Заслухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В :

Частиною першою статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Згідно зі статтями 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, 01 квітня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Друкарський двір» було укладено договір на постачання природного газу № 318.

Протоколом загальних зборів акціонерів АТ «Донецькоблгаз» № 17 від 14.04.2011, прийнятий статут підприємства у новій редакції, який зареєстрованого Виконавчим комітетом Донецької міської ради, та у відповідності до якого перейменовано назву - ВАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз».

Відповідно до пункту 10.1 Договору, даний договір набирає чинності з 01 квітня 2011 року і діє терміном до 31 грудня 2011 року, а в проведенні розрахунків - до їх повного здійснення. Подальша пролонгація здійснюється шляхом підписання додаткової угоди.

На виконання вказаного пункту Договору, 01 січня 2012 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Друкарський двір» (далі - відповідач) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 318 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ в обсягах і порядку, передбачених Договором, а відповідач зобов'язався оплатити позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

З матеріалів справи та пояснення представника позивача вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунки за реалізований споживачем газ здійснюється за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Вартість постачання природного газу за 1000 м3, становить 3801,74 гривень, крім того ПДВ 20 %, а всього з ПДВ - 4562,09 гривень (п. 4.2 Договору).

Порядок обліку газу та його якість узгоджена сторонами у розділі 3 Договору.

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання, із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку № 2 до Договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати, споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.6 Договору).

Так, додатковою угодою до договору постачання природного газу № 318 від 01 січня 2012 року, укладеного між сторонами, були внесені зміни до Договору, а саме в ціну природного газу, яка з 01 січня 2012 року з урахуванням ПДВ 20 % становить - 4721,496 гривень за 1000 м3.

Відповідно до актів приймання-передачі природного газу за Договором, підписаних уповноваженими особами та скріплених їх печатками, позивач передав, а відповідач прийняв природній газ:

- у грудні 2011 року в обсязі 4,058 м3 (акт від 31.12.2011);

- у січня 2012 року в обсязі 3,625 м3 (акт від 31.01.2012);

- у лютому 2012 року в обсязі 6,715 м3 (акт від 29.02.2012).

Отже, послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актами приймання-передачі газу, в яких зазначаються фактичні обсяги спожитого газу.

Факт отримання відповідачем акту-рахунку № 417 за споживання природного газу за грудень 2011 року - лютий 2012 року на загальну суму 67 333,25 гривень, підтверджено матеріалами справи, а саме відміткою про отримання рахунків за вказаний період, зроблених уповноваженою особою відповідача.

Відповідно до п. 2.9 Договору, акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків відповідача.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, якій підлягає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 ГК України.

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 ЦК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України та частини першої статті 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 714 ЦК України та частино першою статті 275 ГК України передбачено, що за договором постачання та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплатити вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з частиною першої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем за період з грудня 2011 року по лютий 2012 року включно, отримано природного газу на загальну суму 67 333,25 гривень, з яких сплачено 45 723,60 гривень.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу природний газ, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання - передачі, а відповідач порушив умови Договору та здійснив оплату за поставлений природний газ не у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого природного газу, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 21 609,65 гривень.

З огляду на те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлений природний газ підтверджені наданими документами по справі, та визнані відповідачем, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.

Індекс інфляції за своїми ознаками є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних - є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Сторонами в Договорі узгоджено, що остаточний розрахунок здійснюється на підставі актів приймання-передачі до 5 числа місяця, наступного за місяцем постачання.

Відповідно до статей 216-218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

На підставі вищезазначених норм права позивач просить стягнути з відповідача:

1) інфляційні нарахування у розмірі 96,43 гривень, з яких:

- за січень 2012 року - 22,95 гривень;

- за лютий 2012 року - 1,50 гривень;

- за березень 2012 року - 71,98 гривень.

2) три відсотки річних у розмірі 179,54 гривень, з яких:

- за період з 11.01.2012 по 10.02.2012 - 29,23 гривень;

- за період з 11.02.2012 по 10.03.2012 - 1,79 гривень;

- за період з 11.03.2012 по 10.04.2012 - 60,97 гривень;

- за період з 11.04.2012 по 22.04.2012 - 25,56 гривень;

- за період з 23.04.2012 по 11.06.2012 - 61,99 гривень.

Судом перевірено розрахунки позивача щодо нарахування інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказані розрахунки здійснено вірно, у відповідності до умов Договору та вимог діючого законодавства України.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахуванням та трьох відсотків річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов'язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), що передбачено частиною четвертою статті 231 ГК України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 вказаного Закону).

Сторонами в п. 6.1 Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України. У разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із відповідача стягується пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 6.2.2 Договору).

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за Договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 783,55 гривень, з яких:

- за період з 06.01.2012 по 10.02.2012 - 173,50 гривень;

- за період з 11.02.2012 по 11.03.2012 - 8,86 гривень;

- за період з 12.03.2012 по 23.03.2012 - 120,93 гривень;

- за період з 24.03.2012 по 13.04.2012 - 196,75 гривень;

- за період з 14.04.2012 по 15.05.2012 - 283,51 гривень.

Судом перевірено розрахунок позивача щодо нарахування пені, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що розрахунок позивачем здійснено вірно, у відповідності до умов Договору та вимог діючого законодавства України.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та визнані відповідачем, то вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 611, 612, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст. ст. 67, 193, 216-218, 230, 231, 265, 275 ГК України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543-96-ВР, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерн?ого товариства по газопостач?анню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Слов'янського? управління по газопостачанн?ю та газифікації, задовольни?ти у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Друкарський двір» (84122, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Леніна, будинок № 47; рахунок 26004060364629 в Донецькому РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Донецьк, МФО -

335496, код ЄДРПОУ - 02469793) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації (84112, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Чубаря, будинок № 28-Б; рахунок 26000190494001 в ПАТ КБ «Приватбанк» м. Краматорськ, МФО - 335548, код ЄДРПОУ - 20316969) заборгованість за постачання природного газу у розмірі 21 609,65 гривень, пеню у розмірі 783,55 гривень, три відсотки річних у розмірі 179,54 гривень, інфляційні нарахування у розмірі 96,43 гривень, судовий збір у розмірі 1609,50 гривень, а всього 24 278 (двадцять чотири тисячі двісті сімдесят вісім) гривень 67 копійок.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржено через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 12.06.2012 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2012.

Суддя Фурсова С.М.