Рішення

від 18.09.2012 по справі 5011-47/8498-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/8498-2012 18.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація"

до Приватного підприємства "Неовен"

про стягнення 11 196,18 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 11 196,18 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/8498-2012, розгляд справи призначено на 17.07.2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.07.2012 справу № 5011-47/8498-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2012 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/8498-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 07.08.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.08.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу № 5011-47/8498-2012 було передано судді Станіку С.Р для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/8498-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 18.09.2012.

В судове засідання 18.09.2012 позивача свої представників -не направив. Однак, в процесі провадження у справі № 5011-47/8498-2012, на виконання вимог суду, надав документи по справі. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 99/Х від 20.10.2010 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 11 414,04 грн. Проте відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8 914,02 грн.

Серед іншого, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 664,16 грн., а також у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 323,83 грн. -3% річних та збитки від інфляції - 294,17 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання 18.09.2012 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, який надано суду позивачем. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2010 між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" , як постачальником, та відповідачем -Приватним підприємством "Неовен", як покупцем, було укладено договір № 99/Х, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість (п. 1.1. договору).

Умовами договору № 99/Х від 20.10.2010 сторони погодили, що моментом поставки товару є момент підписання товарної накладної уповноваженою особою відповідача та проставлення відтиску печатки (п. 2.4.). Розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку, в національній валюті, протягом у строк не пізніше 60 календарних днів з дати поставки кожної партії товару. Дата поставки визначається пунктом 2.4. цього договору ( п. 5.1.). Перехід права власності, а також ризів випадкового пошкодження та знищення товару від позивача до відповідача відбувається в момент поставки (п. 6.3.). При поверненні, обміні товару відповідач направляє позивачу письмове повідомлення про найменування та кількість товару, що підлягає поверненню, обміну, та про причини повернення, обміну на адресу електронної пошти або факсимільне повідомлення (п. 6.7.).

Згідно з довіреностями типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192), виданих на ім'я Моргун А.В. останній був уповноважений на отримання товару від позивача -ТОВ "Бізнес Центр Фармація" (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до видаткових накладних № 741-ТОВ від 14.01.2011, № 1360-ТОВ від 21.01.2011 та № 1933-ТОВ від 28.01.2011 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача, та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 11 414,04 грн.

Позивача у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 99/Х від 20.10.2010 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач здійснив частковий розрахунок за отриманий товар, повністю поставлений товар у строк, встановлений п. 5.1. договору № 99/Х від 20.10.2010 -не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 8 914,02 грн.

Позивач стверджує, що відповідач поставлений товар на суму 8 914,02 грн. не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8 914,02 грн.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 7.1. договору № 99/Х від 20.10.2010 встановлено, що за порушення строків оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач, як постачальник, на виконання умов договору № 99/Х від 20.10.2010 поставив відповідачу товар на загальну суму 11 414,04 грн., що підтверджується видатковими накладними № 741-ТОВ від 14.01.2011, № 1360-ТОВ від 21.01.2011 та № 1933-ТОВ від 28.01.2011, які підписані представниками позивача та відповідача, та скріплені печатками юридичних осіб, проте відповідач, як покупець, свого обов'язку щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару у строк, встановлений п. 5.1. договору № 99/Х від 20.10.2010 -не виконав, внаслідок чого у Приватного підприємства "Неовен" перед ТОВ "Бізнес Центр Фармація" виник борг в сумі 8 914,02 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором № 99/Х від 20.10.2010 -не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 99/Х від 20.10.2010, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором № 99/Х від 20.10.2010 в розмірі 8 914,02 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в наведеній сумі є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 8 914,02 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар за договором № 99/Х від 20.10.2010 , позивач просить стягнути з відповідача за період з 15.03.2011 до 22.03.2012 пеню в сумі 1 664,16 грн.

Разом з тим, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сум, строків та ставок нарахувань прийшов до висновку, що позивачем порушено вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, положенням якої встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позивачем для нарахування пені за договором № 99/Х від 20.10.2010 вказано період, а саме - з 15.03.2011 до 22.03.2012, що складається з 442 днів та перевищує термін в 6 місяців. Зокрема, позивачем було допущено помилки при визначенні строку виконання зобов'язання по оплаті за наведеним договором. Так, судом встановлено, що прострочення виконання зобов'язання за видатковими накладними № 1360-ТОВ від 21.01.2011 та № 1933-ТОВ від 28.01.2011, з у рахуванням п. 5.1. вищевказаного договору, встановлено: з 22.03.2011 та з 29.03.2011 відповідно.

Враховуючи вищенаведене, суд, із врахуванням п.5.1. договору № 99/Х від 20.10.2010 та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, задовольняє вказану вимогу позивача частково, а саме у розмірі -696,52 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 323,83 грн., а також збитки від інфляції в сумі 294,17 грн. за період з 15.03.2011 до 29.05.2012.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки 3 % річних, збитків від інфляції та встановлено, що при здійсненні розрахунку 3 % річних, збитків від інфляції позивачем, як і при визначенні суми пені, також не враховано положення п. 5.1. договору № 99/Х від 20.10.2010, що спричинило допущення ТОВ "Бізнес Центр Фармація" помилки при визначенні періоду нарахування 3 % річних та збитків від інфляції .

Таким чином, з огляду на викладене, вищевказані вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: 318,29 грн. -3 % річних та 168,72 грн. -збитки від інфляції.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Неовен" (ідентифікаційний код -30220559, місцезнаходження: 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А ), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Фармація" (ідентифікаційний код -30177378, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Смілянська, буд. 1) 8 914 (вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн. 02 коп. -основного боргу, 696 (шістсот дев'яносто шість) грн. 52 коп. -пені, 318 (триста вісімнадцять) грн. 29 коп. -3 % річних, 168 (сто шістдесят вісім) грн. 72 коп. -збитків від інфляції та 1 451 (одна тисяча вісімсот дві) грн. 57 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення - 20.09.2012