Рішення

від 13.09.2012 по справі 5006/12/156/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.12 р. Справа № 5006/12/156/2012

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

до відповідача: Іноземного підприємства «АІС-Маріуполь», м. Маріуполь

про стягнення заборгованості в сумі 13058,10грн., розірвання договору №9 від 23.07.2010р. та зобов'язання відповідача демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами.

від Прокурора: Русланова А.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився ;

від відповідача: Кайданова Ш.С. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Прокурором Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до Іноземного підприємства «АІС-Маріуполь», м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 13058,10грн., розірвання договору №9 від 23.07.2010р. та зобов'язання відповідача демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №9 від 23.07.2010р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо здійснення оплати за користування місцем для розміщення рекламоносіїв, однак у встановлений строк їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 13058,10грн. Крім того позивач зазначає, що відповідачем не був дотриманий порядок розрахунків за користування місцями розміщення зовнішньої реклами, що свідчить про істотне порушення відповідачем зобов'язань, у зв'язку із чим позивач просить суд розірвати договір та зобов'язати відповідача демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами. За твердженням прокурора зазначені порушення умов договору спричиняють шкоду економічним інтересам держави, оскільки порушується порядок надходження коштів до місцевого бюджету.

Представник виконавчого комітету Маріупольської міської ради через канцелярію надав суду клопотання від 04.09.2012р., у якому позивач на підставі ст. 22 ГПК України відмовляється від позовних вимог про розірвання договору №9 від 23.07.2010р. та від вимоги про зобов'язання відповідача демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами, встановленої на території м. Маріуполя. В обґрунтування свого клопотання позивач зазначає, що ІП «АІС-Маріуполь» повністю внесена плата за тимчасове користування місяцями розміщення зовнішньої реклами, тобто заборгованість за відповідачем відсутня.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 11.09.2012р. проти позову заперечує повністю та зазначає, що всі орендні платежі, які необхідно сплатити за договором №9 від 23.07.2010р. станом на вересень 2012р. відповідач повністю сплатив, в підтвердження чого ним надані платіжні доручення.

За клопотанням прокурора та представника відповідача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та клопотання представника відповідача, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та пояснення представника відповідача, господарський суд встановив :

Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради №275/2 від 21.07.2010р. переоформлено дозвіл на Іноземне підприємство «АІС-Маріуполь» на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами (рекламні щити 3,0*6,0 - шт.) за адресами Таганрозьке шосе (650м. від в'їзного знаку), Донецьке шосе (650м. від в'їзного знаку).

На виконання даного рішення між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (Виконком) та Іноземним підприємством «АІС-Маріуполь» (Розповсюджувач) 23 липня 2010р. було укладено договір №9 на тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Відповідно до умов укладеного договору (п.1.1.) Виконком надає Розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а Розповсюджувач приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.2.3.15 договору Розповсюджувач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування місцями розташування рекламних засобів в порядку та в строки, обумовлені цим договором.

За приписами. п.3.2. договору розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламного засобу, наданими в користування Розповсюджувачу становить 725,45грн. в місяць.

Внесення плати за тимчасове користування місцями здійснюється Розповсюджувачем: перший платіж - протягом п'яти робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі - авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється плата. (п.3.5. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його укладання. Договір вважається укладеним з дня його підписання його сторонами, договір укладено на строк встановлення пріоритету Розповсюджувача на місця розташування рекламних засобів, надані йому в користування. (п.5.1.-5.3. договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печаткою відповідача.

У зв'язку із неповною сплатою відповідачем суми за користування місцями розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами позивачем було надіслано на його адресу претензію №14 від 12.04.2012р. з вимогою сплатити заборгованість в сумі 13058,10грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до приписів передбачених ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст.20 Закону України "Про прокуратуру". Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено пунктом 3 частини 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність її захисту. Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Відповідно до положень ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, регулюються Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. № 2067.

Частиною 1 ст.143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Стаття 144 Конституції України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до приписів ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад та встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.

Частиною 1 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно п.1 ст.16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067, встановлено, що зовнішня реклама розміщуються на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

21.07.2010р. за №275/2 виконавчим комітетом Маріупольської міської ради прийнято рішення «Про надання дозволу на розміщення конструкцій зовнішньої реклами Приватному підприємству АІС- Маріуполь».

Пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.

Плата за користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється на договірних засадах з його власником, що саме було передбачено за умовами п.п. 3.2-3.5 Договору №9 від 23.07.2010р. між позивачем та відповідачем.

Згідно до вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 626 та 629 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно приписів статей 759, 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами в сум 13058,10грн. за договором №9 від 23.07.2010р. про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів за період з липня 2010р. по травень 2012р. суд зазначає наступне:

Сума в розмірі 7979,95грн. була сплачена відповідачем під час розгляду справи, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень, а саме: платіжним дорученням №536 від 21.08.2012р. на суму 2176,35грн., платіжним дорученням №568 від 28.08.2012р. на суму 2176,35грн., платіжним дорученням №576 від 30.08.2012р. на суму 3627,25грн. Таким чином, суд припиняє провадження по справі в частині стягнення з Іноземного підприємства «АІС-Маріуполь», м.Маріуполь заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами в сумі 7979,95грн. відповідно до приписів п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Щодо суми боргу, яка залишилися у розмірі 5078,15грн. суд зазначає, що ця заборгованість була сплачена відповідачем до звернення позивачем із позовом до суду, що підтверджується платіжними дорученнями №143 від 13.04.2012р. на суму 2176,35грн., №200 від 11.05.2012р. на суму 2176,35грн., №506 від 14.08.2012р. на суму 2176,35грн. Таким чином, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Іноземного підприємства «АІС-Маріуполь», м. Маріуполь заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами в сум 5078,15грн.

Щодо позовних вимог про розірвання договору №9 від 23.07.2010р. та про зобов'язання відповідача демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами, встановленої на території м. Маріуполя позивачем було заявлено клопотання про відмову від позову в цій частині, у зв'язку із тим, що всі грошові зобов'язання відповідачем були виконані, заборгованість з орендної плати на день розгляду справи за відповідачем відсутня.

Відповідно до положень п.4. ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши дане клопотання суд дійшов висновку прийняти відмову позивача від позову з підстав передбачених ст.78 ГПК України, як таку, що не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до приписів п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі підлягає припиненню при відмові позивача від позову та прийнятті цієї відмови господарським судом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, провадження по справі в частині розірвання договору №9 від 23.07.2010р. та зобов'язання відповідача демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами, встановленої на території м. Маріуполя підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.ст. 11, 525, 526, 626, 629, 632, 759, 762, ЦК України, ст.ст. 67, 174, 202 ГК України, ст.ст.11, 29 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.16 Закону України "Про рекламу" та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 20, 22, 25, 28, 29, 32-34, 36, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до Іноземного підприємства «АІС-Маріуполь», м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 13058,10грн., розірвання договору №9 від 23.07.2010р. та зобов'язання відповідача демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами, відмовити частково.

Припинити провадження по справі в частині стягнення з Іноземного підприємства «АІС-Маріуполь» заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами в сум 7979,95грн., у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Припинити провадження по справі в частині позовних вимог про розірвання договору №9 від 23.07.2010р. та про зобов'язання відповідача демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами, встановленої на території м. Маріуполя, у зв'язку із відмовою позивача від позову.

В частині позовних вимог щодо стягнення з Іноземного підприємства «АІС-Маріуполь» заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами в сум 5078,15грн. відмовити.

Стягнути з Іноземного підприємства «АІС-Маріуполь» (87547, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 108, код ЄДРПОУ 34373020) на користь державного бюджету витрати по сплаті судового збору в сумі 983,57грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.09.2012р.

Суддя Тоцький С.В.