Рішення

від 24.09.2012 по справі 21/096-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2012 р. Справа № 21/096-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Качур-Скло», Київська обл., м. Біла Церква

до Приватного підприємства «Фірма «Мізан», Київська обл., с. Антонів

про стягнення 23 399,38 гривень

за участю представників:

від позивача: Савічев В.Л. (довіреність б/н від 26.07.2012р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.08.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Качур-Скло»(далі-ТОВ «Качур-Скло»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Фірма «Мізан»(далі-ПП «Фірма «Мізан»/відповідач) про стягнення 37 399,38 грн. заборгованості за договором №01/07-11 від 01.07.2011р.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2012р. порушено провадження у справі №21/096-12 та призначено справу до розгляду на 03.09.2012р.

03.09.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив розмір заявлених позовних вимог до 33 399,38 грн. Зазначені уточнення судом прийняті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2012р. розгляд даної відкладався на 24.09.2012р.

24.09.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості за спірними договором, позивач зменшив розмір заявлених позовних вимог до 23 399,38 грн. Зазначені уточнення судом прийняті.

В судові засідання 03.09.2012р. та 24.09.2012р. представник відповідача не з'явився, витребувані документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2011р. між ТОВ «Качур-Скло»(далі-продавець) та ПП «Фірма «Мізан»(далі-покупець) укладено договір поставки №01/07-11 (далі-Договір), відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар (дзеркало, скло), та зробити, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного календарного року (п. 8.1 Договору).

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині поставки товару та виконання робіт виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивач:

- передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 49 075,38 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видаткових накладних №КС-0000102 від 25.06.2012р. на суму 8 522,88 грн., №КС-0000103 від 25.06.2012р. на суму 35 977,01 грн., №КС-0000117 від 10.07.2012р. на суму 4 575,49 грн.;

- виконав, а відповідач прийняв роботи: свердління отворів, вартістю 324,00 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №КС-0000070 від 25.06.2012р. на суму 324,00 грн. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем (позивачем) умов Договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару та виконаних робіт належним чином не виконав, сплативши лише 26 000,00 грн. внаслідок чого за ним утворилось 23 399,38 грн. сукупної заборгованості за Договором.

Факт сплати відповідачем 26 000,00 грн. за Договором підтверджується банківськими виписками з поточного рахунку позивача за спірний період, а також довідкою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»№373 від 31.08.2012р. Зазначені документи містяться в матеріалах справи.

Наявність 23 399,38 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача №23 від 03.09.2012р.

Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 23 399,38 грн. заборгованості за Договором.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 626-628 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Виходячи з системного аналізу змісту Договору, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є змішаним у розумінні ст. 628 ЦК України, оскільки містить елементи договорів поставки та послуг, а тому відносини між сторонами в частині заявленої позовної вимоги підпадають під дію правових норм, що регулюють, як правовідносини у сфері поставки, так і у сфері надання послуг (виконання робіт) у відповідних частинах.

Відповідно до статей 173, 265 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статей 901, 903, 530 ЦК України встановлено, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що оплата має бути перерахована на розрахунковий рахунок продавця протягом 3-х банківських днів з моменту оформлення замовлення.

З огляду наведеного, підписання відповідачем спірних накладних та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару/виконаних робіт свідчить про прийняття відповідачем цього товару/робіт, а виставлення позивачем рахунків-фактур №КС-0000278 від 01.09.2011р., №КС-0000324 від 14.10.2011р., №КС-0000290 від 12.09.2011р. на суму 36 301,01 грн. породжує в останнього обов'язок щодо їх оплати у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого товару/виконаних робіт за Договором, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 23 399,38 грн. заборгованості за Договором підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Крім того, разом з позовними вимогами, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 739,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

В обґрунтування понесених витрат, суду надано:

- договір про надання послуг адвоката б/н, укладений 26.07.2012р. між позивачем та Савічевим В.Л.;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Савічева В.Л. №4087/10;

- платіжне доручення позивача №248 від 30.07.2012р. про сплату 3 739,00 грн. за зазначеним договором. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Приписами статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним (інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002 р.).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10.01.2012р. у справі №5008/1127/2011.

Враховуючи наведене, беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, участь адвоката у судових засіданнях, а також складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення зазначеної вимоги позивача та стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі однієї мінімальної заробітної плати -1 102,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проте, враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», яким встановлено, що у разі зменшення розміру позовних вимог, сплачена сума судового збору повертається, а також подані позивачем 03.09.2012р. та 24.09.2012р. заяви про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку про повернення позивачу сплаченого судового збору у розмірі 602,50 грн.

При винесенні даного рішення судом також враховані положення п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»», відповідно до якого питання повернення сплаченого судового збору в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір» має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 626-628, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Фірма «Мізан»(09052, Київська обл., Сквирський р-н, с. Антонів, вул. Перемоги, 17, ідентифікаційний код 31100856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качур-Скло»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Глиняна, 47Б, ідентифікаційний код 37235760) 23 399 (двадцять три тисячі триста дев'яносто дев'ять) грн. 38 коп. заборгованості, 1 007 (одну тисячу сім) грн. 00 коп. судового збору та 1 102 (одну тисячу сто дві) грн. 00 коп. витрат, пов'язаних з розглядом справи.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Качур-Скло»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Глиняна, 47Б, ідентифікаційний код 37235760) з Державного бюджету України 602 (шістсот дві) грн. 50 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №249 від 30.07.2012р. (отримувач ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок №31214206783001, код 37955989, МФО 821018).

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 24.09.2012р.

Суддя В.А. Ярема