Рішення

від 24.09.2012 по справі 5015/3331/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.12 Справа№ 5015/3331/12

За позовом : Жовківського управління водного господарства м. Жовква

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубр -2000»м. Львів

Про стягнення заборгованості в сумі 20 318,78 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : Жидачевська Б.Б. -представник

від відповідача : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Іванило О.П.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору : Подано позов Жовківським управлінням водного господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубр -2000»про стягнення заборгованості в сумі 20 318,78 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2012 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 20.08.2012 р. Розгляд справи відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалі суду від 20.08.2012 року.

В судовому засіданні 06.09.2012 р. оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучено до матеріалів справи.

Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (вхідний номер суду 19762/12 від 06.09.2012 р.), в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 14 340,00 грн., пеню в розмірі 1114,34 грн., 3% річних в розмірі 420,76 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалі суду від 06.09.2012 року.

В судовому засіданні 24.09.2012 представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених в позовній заяві, заяві про уточнення позовних вимог, матеріалах справи та наданих в судовому засіданні пояснень.

Відповідач в жодне судове засідання участь свого представника не забезпечив, відзиву на позов та доказів оплати боргу суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 24.09.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

04.05.2011 року між Жовківським управлінням водного господарства (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зубр -2000»(Замовник) було укладено договір №01/05 про надання транспортних послуг. Відповідно до умов договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати транспортування вантажів по встановленому маршруту в період з 04.05.2011 р. по 31.12.2011 р., а Замовник зобов'язується оплатити надані послуги згідно виставлених рахунків протягом 10 банківських днів.

На виконання умов договору позивачем в період з 4 травня 2011 року надано відповідачу послуги автоперевезення по маршруту на загальну суму 14 340,00 гривень, що підтверджується актами №01\05 від 3 травня 2011 року та №1\08 від 5 серпня 2011 року приймання-передачі наданих послуг (належно завірені копії в матеріалах справи, а.с.6,7).

Однак відповідач свої договірні зобов`язання щодо оплати послуг не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 14 340,00 гривень.

27.04.2012 року позивач надсилав відповідачу претензії про сплату суми боргу, яку відповідач залишив без відповіді і задоволення.

Таким чином, станом на день подання позову заборгованість відповідача становила 14 340,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 420,76 грн., які просять стягнути з відповідача.

Крім цього, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, що становить 1 114,34 грн. яку просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2011 року між Жовківським управлінням водного господарства (Виконвець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зубр -2000» (Замовник) було укладено договір №01/05 про надання транспортних послуг. Відповідно до умов договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати транспортування вантажів по встановленому маршруту в період з 04.05.2011 р. по 31.12.2011 р., а Замовник зобов'язується оплатити надані послуги згідно виставлених рахунків протягом 10 банківських днів.

На виконання вказаного договору позивачем в період з 4 травня 2011 року надано відповідачу послуги автоперевезення по маршруту на загальну суму 14 340,00 гривень, що підтверджується актами №01\05 від 3 травня 2011 року та №1\08 від 5 серпня 2011 року приймання-передачі наданих послуг (належно завірені копії в матеріалах справи, а.с.6,7).

Згідно ч. 7 договору №01/05 Замовник зобов'язується здійснювати оплату Виконавцю згідно виставлених рахунків на протязі 10-ти банківських днів.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 2ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2012 року позивачем було надіслано відповідачу претензію б/н від 28.04.2012 р. про сплату суми боргу в розмірі 14 340,00 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.12), яку ТзОВ «Зубр-2000»залишило без відповіді і задоволення.

Отже, заборгованість ТзОВ «Зубр-2000»за надані йому позивачем послуги автоперевезення станом на момент розгляду справи становить 14 340,00 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), як учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), (ч.4 ст.231 ГК України).

За порушення строків виконання зобов'язання, за несвоєчасну оплату наданих послуг позивачем, згідно заяви про уточнення позовних вимог, нарахована пеня у розмірі 1 114,34 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, у вищезазначеному договорі № 01/05 про надання транспортних послуг від 04.05.2011 р. сторонами не передбачено відповідальності за невиконання умов цього договору у вигляді нарахування пені.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на ті обставини, що сторони не передбачили в договорі № 01/05 про надання транспортних послуг відповідальність у вигляді стягнення пені, в частині позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, як вбачається із уточненого розрахунку (а.с.41), позивачем нараховано три відсотки річних за період з 22.08.2011 року по 06.09.2012 року в розмірі 420,76 грн.

Проте, судом відповідно до ст. 530 та ст. 625 Цивільного кодексу України здійснено перерахунок трьох відсотків річних з моменту настання строку оплати наданих послуг автоперевезення, тобто з моменту пред'явлення претензії, згідно якого розмір трьох відсотків річних, який підлягає до стягнення з відповідача становить 133,19 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позов не заперечив, доказів оплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення в частині стягнення 14 340,00 грн. основного боргу, 133,19 грн. -трьох відсотків річних.

Судові витрати слід віднести на відповідача в розмірі 1609,50 грн. судового збору.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубр-2000»(79024, м. Львів, вул. Трактористів 44, код ЄДРПОУ 31526819) на користь Жовківського управління водного господарства (80300, м.Жовква, вул. С. Петлюри 56, код ЗКПО 01034082) -14 340,00 грн. -основного боргу, 133,19 грн. -трьох відсотків річних, 1609,50 грн. - судового збору.

3. В решта частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.09.2012 року.

Суддя Березяк Н.Є.