Рішення

від 12.09.2012 по справі 0502/3024/2012

АМВРОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0502/3024/2012

РІШЕННЯ

ім'ям України

12 вересня 2012 року Амвросіївський районный суд Донецької області

у складі: головуючого судді Смольнякова О.О.

при секретарі Хімченко С.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Амвросіївкі справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Держкомзему у Амвросіївському районі, третя особа Лисиченська сільська рада про визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, визнання права власності на земельну ділянку, зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

30.08.2012 року ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до відділу Держкомзему у Амвросіївському районі, третя особа Лисиченська сільська рада про визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся, ОСОБА_2, після смерті якої залишилася спадщина -земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лисиченської сільської ради та яка належала бабусі на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ДН № 114597, зареєстрованого 25.07.2006 року в Книзі записів державних актів на право власності на землею та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 007229 010616800665. Він є спадкоємцем. Після звернення до ТОВ «Достройлан», яке зробило технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_2, він звернувся до відділу Держкомзему у Амвросіївському районі. В ході перевірки документації із землеустрою та обмінного файлу було встановлено, що відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру не внесені, оскільки площа земельної ділянки не відповідає державному акту. Щоб мати можливість оформити на себе спадщину, просить визнати державний акт на право власності на земельну ділянку недійсним та зобов'язати відповідача видати йому новий державний акт.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, надав пояснення відповідно до позовної заяви, а також доповнив позовні вимоги, просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку, що залишилася після смерті ОСОБА_2, вказавши в рішенні правильні розмірі земельної ділянки, відповідно до технічної документації.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але звернувся до суду з відгуком, в якому частково визнає позовні вимоги та пояснив, що Державний акт на право власності на земельну ділянку ДН № 114597 на загальну площу 4,200 га зареєстровано за ОСОБА_2. Методичними рекомендаціями щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, затвердженими наказом Держкомзему України, міністерством сільського господарства і продовольства України від 04.06.1996 року № 47/172/48, встановлено здійснювати розрахунок площі земельної долі (паю) у фізичних гектарах з точністю до 0,01 га. Ці методичні рекомендації є чинними на сьогодні, а державні акти на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у яких площа вказувалась з точністю до 0,01 га, видавались громадянам як з державною реєстрацією земельної ділянки (з 2003 року), так і без неї (до 2003 року). Лише з набуттям чинності Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Держкомзему України від 22.06.2009 року № 325, площа земельної ділянки у державному акті вказується з точністю до 0,0001 га. У технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_2,, відповідно до вимог до формування обмінного файлу, затверджених наказом Держкомзему від 16.07.2010 року № 450, площа земельних ділянок визначена з точністю до 0,0001 га, що відрізняється від площі, вказаних у державному акті, на величину, допустиму для округлення. Таким чином, відомості про земельні ділянки, вказані у державному акті, в автоматизовану систему державного кадастру не внесені з причини невідповідності площі земельних ділянок у правовстановлюючому документі з площами земельних ділянок у обмінних файлах, що унеможливлює у подальшому реєстрацію переходу права на земельні ділянки згідно цивільно-правової угоди або свідоцтва про право на спадщину, або друкування нових державних актів на право власності на земельні ділянки. Дане питання законодавчо не врегульовано. Відповідач вважає за доцільним визнати площі земельних ділянок, що належали ОСОБА_2, за результатами проведених землевпорядних робіт: земельна ділянка № 1- 3,9413 га, земельна ділянка № 2 -0,2594 га, загальна площа земельної ділянки -4,2007 га; визнати Державний акт на право власності на земельну ділянку ДН № 114597 загальною площею 4200 га на ім'я ОСОБА_2 зіпсованим у зв'язку з технічною помилкою; позивачу звернутися до державного нотаріуса для отримання запиту для заповнення бланку нового Державного акта на право власності на земельну ділянку взамін зіпсованого на ім'я спадкодавця. Просив розглянути справу за його відсутністю.

Представник Лисиченської сільської ради в судове засідання не з'явився, але звернувся з листом, в якому вказав, що не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача та просить розглянути справу за його відсутністю.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Встановлено, що 25.07.2006 року на ім'я ОСОБА_2 головою Амвросіївської райдержадміністрації був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ДН № 114597, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 007229 010616800665, відповідно до якого, на підставі розпорядження голови Амвросіївської райдержадміністрації № 103 від 01.03.2005 року їй передається у приватну власність земельна ділянка площею 4,200 га на території Лисиченської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (актовий запис № 22 від 18.10.2011 року.

З наданих документів вбачається, що ОСОБА_2 заповітом від 04.02.2011 року все своє майно заповіла ОСОБА_1.

У відповідності до протоколів проведення перевірки документації із землеустрою та обмінних файлів від 19.07.2012 року за № 00144006972012 та № 00144006982012, відомості про земельні ділянки, кадастрові номера 1420685000:05:0001944 та 1420685000:05:000:1945, які розташовані на території Лисиченської сільської ради та належать ОСОБА_2, в автоматизовану систему державного земельного кадастру не внесені з причини невідповідності площі земельних ділянок у правовстановлюючому документі з площами земельних ділянок в обмінних файлах.

Згідно Методичних рекомендацій, щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, затвердженими наказом Держкомзему України, міністерством сільського господарства і продовольства України від 04.06.1996 року № 47/172/48, розрахунок площі земельної долі (паю) у фізичних гектарах здійснювався з точністю до 0,01 га.

Відповідно до Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Держкомзему України від 22.06.2009 року № 325, площа земельної ділянки у державному акті повинна вказуватися з точністю до 0,0001 га.

З пояснень, наданих в письмовому відгуку, представник відділу Держкомзему у Амвросіївському районі вказує на те, що за результатами проведених землевпорядних робіт, правильний розмір земельних ділянок ОСОБА_2 складає: земельна ділянка № 1 - 3,9413 га, земельна ділянка № 2 -0,2594 га, загальна площа складає -4,2007 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю -це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно з п. п. «а», «г»ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 131 Земельного Кодексу України передбачене право громадян та юридичних осіб України, а також територіальних громад та держави, набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного Кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 2.14 Наказу Державного комітету України по земельним ресурсам № 43 від 04.05.1999 року «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» державний акт на право приватної власності на земельну ділянку підписується органом, який прийняв рішення про передачу земельної ділянки у власність, та відповідним державним органом земельних ресурсів.

Також ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України передбачена можливість визнання судом незаконним та скасування за позовом власника майна правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Інструкції про заповнення бланків державних актів про право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №325 від 22.06.2009 року, із змінами та доповненнями, виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається.

Враховуючи роз'яснення Державного агентства земельних ресурсiв України (лист вiд 28.09.2011 №15004/21/7-11) стосовно порядку видачi нового державного акта на право власностi на земельну дiлянку, який за фактичними промiрами меж або площею земельної дiлянки отриманими в результатi виконання робіт із землеустрою, не відповідає державному акту виданому раніше, державний акт на право приватної власності на землю серії ДН № 114597 слід вважати таким, що не відповідає дійсності.

В даному випадку судом з достовірністю встановлено, що площа земельної ділянки -4,200 га, яка зазначена в державному акті серії ДН № 114597, виданому на ім'я ОСОБА_2, не відповідає дійсності та відрізняється від результатів проведених землевпорядних робіт. В наслідок невідповідності площі земельних ділянок у правовстановлюючому документі з площами земельних ділянок в обмінних файлах, порушується право позивача на прийняття та належне оформлення у встановленому законом порядку спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2, з огляду на що суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування державного акту серії ДН № 114597 від 25.07.2006 року на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_2, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Окрім того, судом встановлено, що позивача позбавлено можливості отримати державний акт на право приватної власності на землю, оскільки його неможливо виготовити через те, що фактичні розміри земельної ділянки, визначені під час проведення первинної приватизації земельної ділянки, відрізняються від результатів проведених землевпорядних робіт, здійснених ТОВ «Донстройлан». Однак право власності позивача на вищевказану земельну ділянку ніким не оспорюється.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на земельні ділянки, загальною площею 4,2007 га, розташовані на території Лисиченської сільської ради, також підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відділу Держкомзему в Амвросіївському районі Донецької області оформити на ім'я ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована на території Лисиченської сільської ради, з фактичною загальної площею 4,2007 га, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки з позовної заяви та наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 не було відмовлено у видачі на його ім'я державного акту на право власності на земельну ділянку, а тільки роз'яснено, що для замовлення виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку необхідно виготовити технічну документацію по землеустрою та провести процедуру державної реєстрації земельної ділянки в ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», для чого позивач повинен надати рішення суду із зазначеною в ньому фактичною площею та розмірами земельної ділянки.

Законодавством України передбачена певна адміністративна процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яка здійснюється органами державної влади та місцевого самоврядування, і саме до їх компетенції входить вирішення питання про оформлення права власності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 62, 63, 64, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу Держкомзему у Амвросіївському районі про визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, визнання права власності на земельну ділянку, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії ДН № 114597, виданий 25.07.2006 року Амвросіївською райдержадміністрацією на ім'я ОСОБА_2 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 007229 010616800665, відповідно до якого, на підставі розпорядження голови Амвросіївської райдержадміністрації № 103 від 01.03.2005 року ОСОБА_2 передається у приватну власність земельна ділянка площею 4,200 га на території Лисиченської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування на земельну ділянку загальною площею 4,2007 га, яка складається с земельної ділянки площею 3,9413 га (кадастровий номер 1420685000:05:000:1944) та земельної ділянки площею 0,2594 га (кадастровий номер 1420685000:05:000:1945), яка розташована на території Лисиченської сільської ради Амвросіївського району Донецької області.

В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів з моменту його проголошення.

СуддяО.О. Смольняков