Постанова

від 25.07.2012 по справі 2а-5998/12/0170/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-5998/12/0170/20 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ   вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013          ПОСТАНОВА Іменем України 25 липня 2012 р.  Справа №2а-5998/12/0170/20      Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:    головуючого судді       Кисельової  О.М.,  при секретарі Беловій І.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу   за позовом  Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів      до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп"       про стягнення заборгованості в сумі 12536,00 гривень   ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду АР Крим звернулось Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів  до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" про стягнення адміністративно – господарських санкцій за робочі місця не зайняті інвалідами у 2011 році  в сумі 12536,00 гривень. Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, наполягав на задоволені позовних вимог. Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги  підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради  28.01.2002 року. Порядок, підстави та умови  участі суб'єктів господарювання  в реалізації державний гарантій  для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами регулюється Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 № 875. Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.   Відповідно до частини 7  статті 19 Закону порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.   Згідно з ч.1 ст.20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Відповідно до ч.4 ст.20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. Згідно даного звіту за формою № 10-ПI поштова-річна " Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік", затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.2007 №42 відповідач повинен був забезпечити у 2011  працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця, фактично у 2011 працювало 0 інвалідів(а.с.4). Як вбачається  з  письмово повідомлення Первомайського районного центру зайнятості від 05.06.2012 року № 24/05-417 відповідач звіти  за  формою №3-ПН» Звіт  про наявність вакантних  робочих місць» з вакансіями  для  працевлаштування інвалідів за період з 01.01.2011 року по 01.01.2012 року  не  надавав. Відповідач  суду  не надав  даних, що він виконав встановлений норматив працевлаштування інвалідів на 2011 в кількості 1 особи, шляхом здійснення  дії  щодо працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць у зв'язку з чим, приймаючи до уваги, що середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві в 2011 становила 12536,00 грн., враховуючи, що середньооблікова кількість штатних працівників становить 31 особа, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 12536,00 гривень адміністративно-господарських санкцій, тобто середню річну заробітну плату на зазначеному  підприємстві, є обґрунтованими. При цьому, суд зазначає, що здійснювати функції контролю за своєчасним і повним отриманням коштів бюджетом неможливо без вживання і стягнення Фондом адміністративно-господарських санкцій підприємств, установ, організацій, які не забезпечують встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, якщо ними добровільно не сплачуються у відповідне відділення Фонду санкції за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Пунктом 11 Порядку  сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, встановлено, що у разі несплати адміністративно-господарських санкцій у встановлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення  у  судовому порядку. За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.           На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 71 ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -    ПОСТАНОВИВ: Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп"    (ЄДРПОУ 31692925, МФО 380805, КРД «Райффайзен Банк», р/р 26001159884) на користь Державного бюджету Первомайського району  (р/р 31210230700212,  ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, ЄДРПУ 37273586, ОКПО платника; 50070000; 01  заборгованість зі сплати адміністративно –господарських санкцій за робочі місця не зайняті інвалідами у 2011 році  в розмірі 12536,00 грн. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.         Суддя                                                     Кисельова О.М.