Постанова

від 21.09.2012 по справі 2а/1270/6533/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6533/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Лагутіна А.А.,

при секретарі судового засідання: Рязанській Є.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кравченко І. Л. (довіреність № 101 від 10.09.2012 року),

від відповідача: Меркулової М. В. (довіреність № 0010/10 від 06.04.2012 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ВОЛАТ-ТРАНС» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2012 року приватне підприємство «ВОЛАТ-ТРАНС» (далі - Позивач або ПП «ВОЛАТ-ТРАНС») звернулось до суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби (далі - Відповідач або Алчевська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на таке.

З 20.02.2012 року по 19.03.2012 року відповідачем було проведено перевірку підприємства позивача, про що складено акт № 75/22-300/33587983 (далі - Акт) від 26.03.2012 року про результати документальної планової виїзної перевірки приватного підприємства «ВОЛАТ-ТРАНС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року. На підставі Акту перевірки відповідачем 11.04.2012 року були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000792310 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 95669,00 грн., за яких 85703,00 грн. основного зобов'язання з податку на додану вартість та 9966,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість; № 0000782310 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 169916,00 грн., за яких 157464,00 грн. основного зобов'язання з податку на прибуток підприємств та 12452,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств. Не погодившись із висновками, позивач 23.04.2012 року звернувся до Державної податкової служби в Луганській області з первинною скаргою № 45. За результатами розгляду скарги позивача № 45 від 23.04.2012 року Державною податковою службою в Луганській області (далі - ДПС в Луганській області) податкове повідомлення-рішення № 0000782310 від 11.04.2012 року скасовано в частині 1,00 грн. застосованої штрафної санкції, в іншій частині зазначене рішення залишено без змін; податкове повідомлення-рішення № 0000792310 від 11.04.2012 року скасоване у частині 11960,00 грн. донарахованої суми податку на додану вартість та 5,00 грн. застосованої штрафної санкції, в іншій частині зазначене рішення залишено без змін.

Частково не погоджуючись з рішенням про результати розгляду первинної скарги № 10058/10-408 від 26.06.2012 року ДПС в Луганській області, позивач 12.07.2012 року звернувся до ДПС України з повторною скаргою № 76 від 12.07.2012 року на податкове повідомлення-рішення № 0000792310 від 11.04.2012 року, податкове повідомлення-рішення № 0000782310 від 11.04.2012 року та Рішення про результати розгляду первинної скарги № 10058/10-408 від 26.06.2012 року ДПС в Луганській області.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги № 13731/6/10-2115 від 02.08.2012 року ДПС в Луганській області в задоволенні скарги було відмовлено, податкові повідомлення-рішення від 11.04.2012 року з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги № 10058/10-408 від 26.06.2012 року ДПС в Луганській області залишені без змін.

Позивач вважав податкові повідомлення-рішення № 0000792310 від 11.04.2012 року та № 0000782310 від 11.04.2012 року прийняті Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги № 10058/10-408 від 26.06.2012 року ДПС в Луганській області незаконними, необґрунтованими, прийнятими з грубим порушенням податкового законодавства та просив їх скасувати.

12.09.2012 року (вх. № 32556) представник позивача до початку розгляду справ по суті надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001332310 від 07.09.2012 року про визначення податкового зобов'язання на загальну суму 169915,00 грн., з яких 157464,00 грн. основного зобов'язання з податку на прибуток підприємств та 12451,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств та податкове повідомлення-рішення №0001352310 від 07.09.2012 року про визначення податкового зобов'язання на загальну суму 83704,00 грн., з яких 73743,00 грн. основного зобов'язання з податку на додану вартість та 9961,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, обґрунтовуючи свою позицію письмовими заперечення на позовну заяву ( том №6, аркуш справи 7).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - приватне підприємство «ВОЛАТ-ТРАНС» зареєстроване виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 17.06.2005 року, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 384 102 0000 000596, має ідентифікаційний код 33587983, місцезнаходження: 94204, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Московська, 6 (том № 1, аркуш справи 31).

Відповідно до вимог Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від № 80 від 19.02.1998 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 року за № 172/2612, позивач узятий на облік платників податків органами державної податкової служби 04.07.2005 року за № 91/448-05.

Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року № 79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за 208/4429, позивача 06.07.2005 року зареєстровано платником податку на додану вартість, в зв'язку з чим йому був присвоєний індивідуальний податковий номер 335879812065 та 06.07.2005 року надано свідоцтво № 16278094 про реєстрацію платника податку на додану вартість (том № 1, аркуш справи 32).

Згідно п.п.75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Пунктами 77.1., 77.4. ст. 77 ПК України визначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної планової виїзної перевірки.

06.02.2012 року відповідачем видано наказ № 152 про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «ВОЛАТ-ТРАНС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року (том № 6, аркуш справи 10,123).

Судом встановлено, що позивача було проінформовано про проведення документальної планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 08.02.2012 року № 56/231/33587983, та направленнями від 20.02.2012 року № 268/231, № 269/231, № 270/231, № 271/231, № 272/231 на проведення перевірки ПП «ВОЛАТ-ТРАНС», видані Алчевською ОДПІ, та які отримані головним бухгалтером ПП «ВОЛАТ-ТРАНС» ОСОБА_1., що не оспорюється позивачем (том № 1, аркуш справи 33, том №6, аркуш справи 124).

Аналізуючи положення п.п.75.1.2. п. 75.1. ст. 75, п.п. 77.1., 77.4. ст. 77 ПК України, підстави проведення перевірки позивача, наказ відповідача від 06.02.2012 року № 152 про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «ВОЛАТ-ТРАНС» визнаються судом правомірними. Відповідачем були дотриманні вимоги передбачені ст.ст.77, 78, 79 ПК України, а відтак судом не вбачається порушень щодо підстав та порядку проведення перевірки.

На підставі направлень від 20.02.2012 року № 268/231, № 269/231, № 270/231, № 271/231, № 272/231, виданих Алчевською об'єднаною податковою інспекцією, державними податковими ревізорами-інспекторами відповідача, згідно пп.77.4 ст.77 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2012 року проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки позивача відповідачем складено акт № 75/22-300/33587983 (далі - Акт) від 26.03.2012 року про результати документальної планової виїзної перевірки приватного підприємства «ВОЛАТ-ТРАНС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року (том № 1, аркуші справи 33-103).

Згідно зазначеного акту, відповідачем виявлені порушення приватним підприємством «ВОЛАТ-ТРАНС»:

п.5.1, п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді заниження податку на прибуток у сумі 157464,00 грн.;

пп. 7.2.3. п.7.2., пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.2., п.198.3. ст.198, п.201.1. ст.201 ПК України у вигляді заниження податку на додану вартість у сумі 85703,00 грн.;

пп. 168.1.1. п.168.1. ст.168, п.178.5 ст.178 ст. 178, п.176.2. ст.176 ПК України у вигляді неперерахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 2847,32 грн.;

п.103.4 ст.103, п.160.2. ст.160 ПК України у вигляді неутримання податку під час виплати доходів нерезидентів із джерелом їх походження в Україні у сумі 105279,01 грн. (том № 1, аркуші справи 102-103).

На підставі Акту перевірки, відповідачем 11.04.2012 року були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000792310 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 95669,00 грн., за яких 85703,00 грн. основного зобов'язання з податку на додану вартість та 9966,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість; № 0000782310 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 169916,00 грн., за яких 157464,00 грн. основного зобов'язання з податку на прибуток підприємств та 12452,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств (том № 1, аркуші справи 112,113).

Не погодившись з висновками акту, позивач надіслав відповідачу свої заперечення від 30 березня 2012 року № 35/1 (том № 1, аркуші справи 104-108).

Відповіддю на заперечення від 06.04.2012 року № 2706/22-306 відповідач спростував заперечення до акту перевірки та вважав їх необґрунтованими (том №1, аркуші справи 109-111).

Не погодившись із висновками акту позивач 23.04.2012 року звернувся до Державної податкової служби в Луганській області з первинною скаргою № 45 (том № 1, аркуші справи 117-121). За результатами розгляду скарги позивача № 45 від 23.04.2012 року Державною податковою службою в Луганській області (далі - ДПС в Луганській області), винесено рішення № 10058/10-408 від 26.06.2012 року, яким податкове повідомлення-рішення № 0000782310 від 11.04.2012 року скасовано в частині 1,00 грн. застосованої штрафної санкції, в іншій частині зазначене рішення залишено без змін; податкове повідомлення-рішення № 0000792310 від 11.04.2012 року скасоване у частині 11960,00 грн. донарахованої суми податку на додану вартість та 5,00 грн. застосованої штрафної санкції, в іншій частині зазначене рішення залишено без змін (том № 1, аркуші справи 122-129).

Частково не погоджуючись з рішенням про результати розгляду первинної скарги № 10058/10-408 від 26.06.2012 року ДПС в Луганській області, позивач 12.07.2012 року звернувся до ДПС України з повторною скаргою № 76 від 12.07.2012 року на податкове повідомлення-рішення № 0000792310 від 11.04.2012 року, податкове повідомлення-рішення № 0000782310 від 11.04.2012 року та Рішення про результати розгляду первинної скарги № 10058/10-408 від 26.06.2012 року ДПС в Луганській області (том № 1, аркуші справи 130-134).

За результатами розгляду повторної скарги позивача №76 від 12.07.2012 року рішенням про результати розгляду повторної скарги № 13731/6/10-2115 від 02.08.2012 року ДПС в Луганській області у задоволенні скарги було відмовлено, податкові повідомлення-рішення від 11.04.2012 року з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги № 10058/10-408 від 26.06.2012 року ДПС в Луганській області залишені без змін (том № 1, аркуші справи 135-139).

Згідно з п. 60.1.3 ст. 60 ПК України якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення, то податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України у разі зменшення контролюючим органом, зокрема суми бюджетного відшкодування платнику податків надсилаються окремі податкові повідомлення-рішення.

Так, відповідачем 07.09.2012 року винесено нові податкові повідомлення-рішення № 0001332310 про визначення податкового зобов'язання на загальну суму 169915,00 грн., з яких 157464,00 грн. основного зобов'язання з податку на прибуток підприємств та 12451,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств, яке було винесено на підставі Акту перевірки № 75/22-300/33578983 від 26.03.2012 року та №0001352310 про визначення податкового зобов'язання на загальну суму 83704,00 грн., з яких 73743,00 грн. основного зобов'язання з податку на додану вартість та 9961,00 штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість, яке було винесено на підставі Акту перевірки № 75/22-300/33578983 від 26.03.2012 року (том № 6, аркуші справи 3,4).

Розглядаючи уточнену вимогу позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 07.09.2012 року № 0001332310 про визначення податкового зобов'язання на загальну суму 169915,00 грн., з яких 157464,00 грн. основного зобов'язання з податку на прибуток підприємств та 12451,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств, яке було винесено на підставі Акту перевірки № 75/22-300/33578983 від 26.03.2012 року, суд вважає, що ця позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з такого.

Висновки відповідача в Акті перевірки від 26.03.2012 року по взаємовідносинам позивача з ПП «ЕВАГОР», якими заперечується правомірність віднесення позивачем до складу валових витрати в сумі 735780,00 грн. на послуги з обслуговування дорожньо-транспортних засобів, наданих ПП «ЕВАГОР» за перевіряємий період, які мотивовані тим, що надані до перевірки документи, складені з порушенням вимог Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2002 року № 792 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.02.2003 року за № 122/7443 (далі - «Правила з технічного обслуговування»), та тим, що позивачем не надані документи, форма яких встановлена Правилами з технічного обслуговування; доцільність та фактичність отримання послуг від ПП «ЕВАГОР», в зв'язку з наявністю в штаті позивача ремонтної групи та на підставі умов Договору № 09/ТО-2010 про надання послуг з технічного обслуговування техніки від 01.09.2010 року.

Такі висновки Відповідача не узгоджуються з первинними документами, наявними у позивача та наданими до перевірки, а також вимогами діючого законодавства України.

Позивачем було надано до перевірки документи, у тому числі Переліки послуг, що надаються згідно Договору, акти передання-прийняття ДТЗ для надання послуг з ТО і ремонту, наряди-замовлення, акти прийому-передачі наданих послуг за Договором № 09/ТО-2010 про надання послуг з технічного обслуговування техніки від 01.09.2010 року (том №1, аркуші справи 143-145).

Уповноваженими особами відповідача під час проведення перевірки не було взято до уваги всі надані позивачем первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «ЕВАГОР», із посиланням в Акті перевірки від 26.03.2012 року на п.44.6. ст. 44 Податкового кодексу України, а саме - відсутність цих документів на час складання звітності.

А відтак, висновки відповідача в Акті перевірки від 26.03.2012 року про невідповідність первинних документів, що підтверджують факти надання послуг з технічного обслуговування транспортних засобів, вимогам Правил з технічного обслуговування № 792, вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.06.1995 року за № 168/704, не відповідають дійсності та спростовуються змістом самих первинних документів.

Окрім того, із змісту взаємовідносин між ПП «ВОЛАТ-ТРАНС» та ПП «ЕВАГОР», вказаному в Акті перевірки від 26.03.2012 року вбачається, що відповідач вважає, що оскільки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку недостатньо для фіксації господарської операції або такі документи, з їх точки зору, не вважаються первинними, то і фактично цієї операції не було.

Такий висновок відповідача є помилковим, оскільки факт здійснення операції тягне за собою документальне оформлення, а не навпаки.

Позивач є автотранспортним підприємством, яке здійснює вантажні перевезення та виконує роботи власними технологічними транспортними засобами, що підтверджується Переліком транспортних засобів, що належать на праві власності позивачу станом на 30.09.2011 року, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (том №1, аркуші справи 140-142, том №5, аркуші справи 125-154). Основна господарська діяльність позивача складається в наданні послуг з вантажних перевезень та послуг технологічних транспортних засобів.

Відповідно до п.1.2. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998 року № 102 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 28.04.1998 року за № 268/2708 (надалі за текстом - «Положення № 102»), мета технічного обслуговування і ремонту - підтримування дорожніх транспортних засобів у технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпечення надійності, економічності, безпеки руху та екологічної безпеки.

Згідно з п. 3.1. Положення № 102 система технічного обслуговування та ремонту ДТЗ передбачає: підготовку до продажу; технічне обслуговування в період обкатки; щоденне обслуговування; перше технічне обслуговування (ТО-1); друге технічне обслуговування (ТО-2); сезонне технічне обслуговування; поточний ремонт; капітальний ремонт; технічне обслуговування під час консервації ДТЗ; технічне обслуговування та ремонт ДТЗ на лінії.

Згідно з п. 3.7. Положення № 102 технічне обслуговування ДТЗ виконується у планово-обов'язковому порядку, включаючи визначений цим документом та інструкціями виробників перелік обов'язкових робіт.

Також Положенням № 102 визначені примірний перелік обов'язкових операцій, які проводяться при технічному обслуговування, а також їх періодичність.

Отже, для ведення господарської діяльності, пов'язаної з автомобільними перевезеннями, позивач зобов'язаний діючим законодавством України періодично здійснювати технічне обслуговування автомобільних транспортних засобів.

Проведення технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів нерозривно пов'язано з виробничим процесом позивача - наданням послуг вантажних перевезень, тому витрати позивача на технічне обслуговування автомобільних транспортних засобів є валовими витратами.

Факти надання послуг з технічного обслуговування транспортних засобів між позивачем та ПП «ЕВАГОР» підтверджуються договором № 09/ТО-2010 про надання послуг з технічного обслуговування техніки від 01.09.2010 року, переліками послуг що надаються згідно договору № 09/ТО-2010 про надання послуг з технічного обслуговування техніки від 01.09.2010 року, актами прийому-передачі послуг, податковими накладними, актами передання-прийняття ДТЗ після надання послуг з ТО і ремонту, нарядами-замовленнями (том №1, аркуші справи 143-145, 146-240, том №2, аркуші справи 1-236, том №3, аркуші справи 1-244, том №4, аркуш справи 1-261, том №5, аркуші справи 1-124).

Таким чином, позивач мав всі законодавчі підстави для віднесення до складу валових витрати в сумі 735780,00 грн. на послуги з технічного обслуговування дорожньо-транспортних засобів, наданих ПП «ЕВАГОР» позивачу за перевіряємий період.

Посилання відповідача в Акті перевірки від 26.03.2012 року на наявність в штаті позивача працівників ремонтної групи, як на підставу відсутності потреби в послугах ПП «ЕВАГОР» з технічного обслуговування транспортних засобів та необґрунтованості віднесення вартості послуг до валових витрат, суд вважає такими що суперечать положенням п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, оскільки наявність у штаті позивача працівників ремонтної групи, на позбавляє останнього права на використання в своїй господарській діяльності послуг сторонніх осіб з технічного обслуговування та ремонту.

Щодо висновків відповідача в Акті перевірки від 26.03.2012 року по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС» відносно заперечення фактичного проведення операцій та, відповідно, правомірність віднесення ПП «ВОЛАТ-ТРАНС» до складу валових витрати в сумі 40344,00 грн. на придбання металопродукції від вказаного контрагента за перевіряємий період, які мотивовані відповідачем тим, що договір поставки, укладений між ПП «ВОЛАТ-ТРАНС» та ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС», та первинні документи при посиланні на договір поставки різняться місяцем укладання договору; первинні документи не відповідають вимогам Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П7, затвердженої Держарбітражем при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року, суд пришов до такого.

Відповідачем в Акті перевірки від 26.03.2012 року самостійно зазначено, що Договір поставки, укладений між позивачем з ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС», має номер «№ 100023» та датований «04 січня 2011 р.» (том №5, аркуші справи 155-157). В первинних документах на приход металопродукції від ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС», наданих до перевірки, міститься посилання на договір «№ 100023» та дату договору «04.02.2011 р.». При цьому в первинних документах місяць укладання договору записаний цифрами, а не прописом. Збіг практично всіх реквізитів договору, окрім написання місяця укладання Договору цифрами, свідчить про формальну описку при оформленні первинних документів.

Тому твердження відповідача про те, що наданий до перевірки Договір поставки № 100023 від 04.01.2011 року не виконувався, а первинні документи на відвантаження металопродукції від ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС» надані за неіснуючим договором, засновані на формальних підставах та припущеннях відповідача.

Окрім того, неприйняття до уваги первинних документів на приход металопродукції від ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС», наданих до перевірки, на підставі нібито ненадання до перевірку договору, на який ці документи посилаються, суперечить нормам діючого законодавства України.

Так, виходячи зі змісту п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після 'її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88, та ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме - первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Договір не є первинним документом бухгалтерського та/або податкового обліку. Відповідно до положень ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наявність договору є домовленістю сторін, та не є обов'язково фактом здійснення господарської операції. Факт здійснення господарської операції відображають первинні документи згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Безпідставність висновків відповідача в Акті перевірки від 26.03.2012 року про відсутності факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС» з придбання металопродукції в періоді, що перевірявся, підтверджується наступними документами: договором поставки № 100023 від 04.01.2011 року, специфікаціями, податковими накладними, рахунками-фактурами, видатковими накладними, сертифікатами якості, актами списання, вимогами, сертифікатами приймання, актами списання (том №5, аркуші справи 155-229).

Фактично вся металопродукція, отримана позивачем від ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС», була використана на проведення капітальних ремонтів власних автомобільних та технологічних транспортних засобів, що підтверджується Актами списання матеріалів та вимогами за формою № М-11.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Алчевською ОДПІ в Акті перевірки від 26.03.2011 року в порушення ст.ст. 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, ст. 626 Цивільного кодексу України, положенням про договір поставки Господарського кодексу України безпідставно, необґрунтовано та всупереч фактичним даним податкового обліку та первинним документам зроблено висновок про завищення позивачем валових витрат по операціям з ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС».

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 07.09.2012 року № 0001332310 про визначення податкового зобов'язання на загальну суму 169915,00 грн., з яких 157464,00 грн. основного зобов'язання з податку на прибуток підприємств та 12451,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств, яке було винесено на підставі Акту перевірки № 75/22-300/33578983 від 26.03.2012 року, є таким, що підлягає скасуванню.

Щодо висновків відповідача викладених в Акті перевірки від 26.03.2012 року щодо заниження податку на додану вартість позивачем протягом перевіряємого періоду на суму 85 703,00 грн., які мотивовані даними автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, дослідженнями статусу контрагентів - ПП «ЕВАГОР» та ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС», та аналізом взаємовідносин позивача з зазначеними контрагентами протягом періоду, що перевірявся, та на підставі яких винесено податкове повідомлення-рішення №0001352310 від 07.09.2012 року про визначення податкового зобов'язання на загальну суму 83704,00 грн., з яких 73743,00 грн. основного зобов'язання з податку на додану вартість та 9961,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Твердження відповідача про те, що позивач не мав права на включення витрат за послуги з технічного обслуговування транспортних засобів наданих позивачу ПП «ЕВАГОР» до податкового кредиту у сумі 82090,00 грн., з мотивувань відсутності задекларованих податкових зобов'язань по послугам з технічного обслуговування транспортних засобів ПП «ЕВАГОР», суд вважає безпідставними, оскільки чинне законодавство не передбачає підстав для виключення з податкового кредиту сум ПДВ, якщо постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував такий ПДВ в податкових зобов'язаннях.

Відповідно до вимог пп.7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення відповідних правовідносин податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до вимог п. 201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покутня та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Всі податкові накладні, надані ПП «ЕВАГОР» та включені позивачем до податкового кредиту за перевіряємий період, були досліджені відповідачем в ході перевірки. Будь-яких порушень щодо форми, порядку складання, заповнення та надання цих податкових накладних відповідачем не встановлено, про що свідчить зміст Акту перевірки від 26.03.2012 року.

Таким чином, відповідач всупереч нормам ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.ст. 198, 201 ПК України неправомірно виключив із складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості послуг з технічного обслуговування транспортних засобів, наданих ПП «ЕВАГОР» позивачу.

Щодо доводів відповідача про відсутність первинних документів та їх невідповідність встановленим чинним законодавством вимогам по взаємовідносинам між позивачем та ПП «ЕВАГОР», та про відсутність фактичного здійснення господарських операцій з технічного обслуговування транспортних засобів, суд вважає за необхідне зауважити, що наявність ділової мети для використання в його господарської діяльності послуг з технічного обслуговування, наданих ПП «ЕВАГОР», законодавче обґрунтована ст.36 Закону України «Про дорожній рух», п.1.2., п.3.2, п.3.7. Положення № 102, а також підтверджена первинними документами щодо отримання послуг, та є підставою для формування податкового обліку платника податків, що підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають її реальність.

Суд прийшов до висновку, що відповідачем в Акті перевірки від 26.03.2012 року в порушення ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ст.36 Закону України «Про дорожній рух», п.1.2., п.3.2, п.3.7. Положення № 102, безпідставно, необґрунтовано та всупереч фактичним даним податкового обліку та первинним документам зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту по операціям з ПП «ЕВАГОР» за період, що перевірявся.

Висновки відповідача, відображені в Акті перевірки від 26.03.2012 року по взаємовідносинам Позивача з ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС», які заперечують фактичне проведення операцій та, відповідно, правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту в сумі 3613,00 грн. витрат на придбання металопродукції від вказаного контрагента за перевіряємий період, які мотивовані тим, що договір поставки, укладений між ПП «ВОЛАТ-ТРАНС» та ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС», та первинні документи при посиланні на договір поставки різняться місяцем укладання договору, визнаються судом хибними та необґрунтованими, оскільки ділова мета використання позивачем в його господарської діяльності придбаних товарів та подальший рух товарів у позивача фактично відповідачем не досліджувались.

А відтак відповідачем в Акті перевірки від 26.03.2012 року в порушення ст.ст. 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, ст. 626 Цивільного кодексу України, безпідставно, необґрунтовано та всупереч фактичним даним податкового обліку та первинних документів зроблено висновок про завищення ПП «ВОЛАТ-ТРАНС» податкового кредиту по операціях з ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО СЕРВІС».

Згідно з ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вимог ч.3 ст.2 КАС України, які визначені до рішень суб'єктів владних повноважень, суд зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення № 0001332310 та № 0001352310 від 07.09.2012 року прийняті відповідачем у відношенні позивача необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, із порушенням вимог чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати зі сплати судового збору у даному випадку повинні бути стягнуті з державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 71, 72, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимоги приватного підприємства «ВОЛАТ-ТРАНС» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001332310 від 07.09.2012 року про визначення податкового зобов'язання на загальну суму 169915,00 грн., з яких 157464,00 грн. основного зобов'язання з податку на прибуток підприємств та 12451,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств та №0001352310 від 07.09.2012 року про визначення податкового зобов'язання на загальну суму 83704,00 грн., з яких 73743,00 грн. основного зобов'язання з податку на додану вартість та 9961,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість, винесені Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області Державної податкової служби у відношенні приватного підприємства «ВОЛАТ-ТРАНС».

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ВОЛАТ-ТРАНС» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Згідно з ч.3 ст.160 КАС України постанову складено у повному обсязі 26 вересня 2012 року.

СуддяА.А. Лагутін