Постанова

від 05.09.2012 по справі 2а-3827/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2012 р. № 2а-3827/12/1370

10 год. 44 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Голуб О.Є.

за участю представників сторін:

від позивача -Петрик Я.В.

від відповідача - Хомик К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом

ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" до Державна податкова інспекція у м.Червонограді про про скасування податкових повідомлень-рішень ,

в с т а н о в и в :

Товариство з додатковою відповідальністю «Червоноградський завод металоконструкцій» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області про визнання недійними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0001132301 від 27.12.2011 року, №0001142301 від 27.12.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.10.2011 року позивачем заявлено до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 1488942 грн. ДПІ у м. Червонограді з 23.11.2011 року по 13.12.2011 року було проведено перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 20.12.2011 року № 1598/2301/01267395 та на підставі якого було винесено, податкові повідомлення -рішення від 27.12.2011 року № 0001132301, № 0001142301. Позивач вказує на те, що між ТДВ «Червоноградський завод металоконструкцій»та ТзОВ «Металбудсервіс»був укладений договір поставки металопродукції № 1773 від 08.08.2011 року згідно якого постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити за нього визначену грошову суму. Операції по поставці ТзОВ «Металбудсервіс»металопродукції ТДВ «Червоноградський завод металоконструкцій»в вересні 2011 року підтверджується, виданими ТзОВ «Металбудсервіс»видатковими та податковими накладними на суму партії товару. Також вказує на те, що операції по поставці «ТрансАгенствоСервіс»товару ТДВ «Червоноградський завод металоконструкцій»в червні 2011 року підтверджуються виданими «ТрансАгенствоСервіс»видатковою та податковою накладними на суму партії товару. Тому вважають, що податковий орган дійшов до помилкового висновку про порушення ТДВ «Червоноградський завод металоконструкцій»п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7, ст. 201 ПК України, а відтак і помилково та протиправно визначив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 436125 грн., та в розмірі 109312, 17 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задоволити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов від 11.06.2012 року № 4254/10-0009 та обґрунтовується тим, перевіркою встановлено, що ТДВ «Червоноградський завод металоконструкцій»в вересні 2011 року включено до податкового кредиту операції з придбання листів та балок в ТОК «ТБК Металбудсервіс». При перевірці не були надані ТТН до податкових накладних від 08.09.2011 року, 12.09.2011 року, 14.09.2011 року, 21.09.2011 року, 22.09.2011 року. Дані документи не можуть свідчити про факт поставки товарів ТзОВ «ТБК Металбудсервіс»до ТДВ «Червоноградський завод металоконструкцій». Також зазначає, що у наданих до перевірки товаро -транспортних накладних вказано, що транспортування вантажу здійснювало автопідприємство ООО «Телевідеосервіс», а по акту виконаних робіт з надання транспортно -експедиторських послуг, виконавцем транспортних послуг є ТзОВ «Буллет - Транс». Вказані документи не можуть свідчити, про факт поставки товару від ТОВ ««ТрансАгенствоСервіс»до ТДВ «Червоноградський завод металоконструкцій».

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 10 вересня 2012 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Червонограді (далі - відповідач) проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 20.12.2011 року № 1598/2301/01267395.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення -рішення від 27.12.2011 року:

- № 0001132301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 436125 грн., та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 218063 грн.

- № 0001142301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 109312 грн.

Як вбачається з акта перевірки, за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями ) ТДВ «Червоноградський завод металоконструкцій»завищено суму податкового кредиту на загальну суму 109312, 17 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення в вересні 2011 року на суму 109312, 17 грн.

- п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями ) завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на 436125 грн.

Перевіркою підтверджено відображене бюджетне відшкодування ТДВ «Червоноградський завод металоконструкцій» у декларації за вересень 2011 року у сумі 1052817 грн.

Вказані висновки податкового органу обґрунтовуються тим, що позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2011 року (вх. Від 20.10.2011 року № 9009284371) та розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника в банку складає, 1488942 грн. За результатами податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено завищення податкового кредиту ТДВ «ЧЗМК»на суму 436125 грн., в тому числі отриманого від ТОВ «ТБК Металбудсервіс»(ЄДРПОУ -36941341) в серпні 2011 року на суму 436125 грн., (порушення описано в акті від 06.11.2011 року № 1283/2301/01267395). На порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України ТДВ «Червоноградський завод металоконструкцій»в вересні 2011 року операції з придбання листів та балок в ТОВ «ТБК Металбудсервіс». Перевіркою встановлено, що 04.11.2011 року ДПІ у м. Червонограді від Алчевської ОДПІ отримано інформаційну довідку ТОВ «Транс Агентство Сервіс»(код ЄДРПОУ 36713483) про неможливість проведення перевірки вказаного платника у зв'язку з його відсутністю. В ході проведення перевірки встановлено, що ТДВ «ЧЗМК»до податкового кредиту червня 2011 року включено по операціях із ТОВ «Транс Агентство Сервіс»ПДВ на загальну суму 9170 грн.

Відповідно до п.14.1.181.Подактового кодексу України (далі -ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2. ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.198.3.ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6.ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1. ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2011 року між ТзОВ ТБК «Металбудсервіс»(постачальник) та ТзДВ «Червоноградський завод металоконструкцій»(покупець) укладено договір поставки № 1733 (далі -договір ). Відповідно до п.2.2 вказаного договору передбачено, що постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі, товар асортимент, кількість та ціна якого вказані у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п.4.5 договору порядку приймання -передачі товару приймання товару покупцем по кількості безпосередньо на складі постачальника та по якості в порядку передбаченому «Інструкції про порядок прийому продукції ПТН і товарів народного споживання по кількості і за якістю П-6, П-7», в частині, що не суперечить умовам даного Договору.

Позивачем також подано додаткову угоду до договору поставки № 1773 від 17.08.2011 року, та наступні копії документів на підтвердження здійснення господарської діяльності : податкові накладні від 08.09.2011 року № 27, від 12.09.2011 року № 36, від 14.09.2011 року № 45, від 21.09.2011 року № 83, від 22.09.2011 року № 88; видаткові накладні № РН -0000511 від 12.09.2011 року, № РН-0000523 від 14.09.2011 року, № РН- 0000551 від 22.09.2011 року, № РН- 0000567 від 28.09.2011 року, № РН- 0000568 від 28.09.2011 року, рахунок -фактура № СФ -0002057 від 05.09.2011 року, платіжні доручення від 14.09.2011 року та від 21.09.2011 року, акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.09 по 30.06.12, платіжні доручення № 130 від 21.09.2011 року, № 1338 від 26.09.2011 року, № 1087 від 01.09.2011 року, № 1152 від 08.09.2011 року, № 1233 від 14.09.2011 року, № 1292 від 21.09.2011 року, податкова накладна від 29.08.2011 року № 140. Також позивачем подано реєстр виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2011 року.

Відповідно до п.2 Постанови Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 № П-7 "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" (далі -Інструкція П-7), виробник (відправник) зобов'язаний забезпечити чітке і правильне оформлення документів, що підтверджують якість продукції і її комплектність (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість тощо), відвантажувальних і розрахункових документах, відповідність вказаних у них даних про якість і комплектність продукції фактичній якості та її комплектності; своєчасне направлення документів, що підтверджують якість і комплектність продукції, покупцю. Ці документи надсилаються разом з продукцією, якщо інше не передбачено основними чи особливими умовами договору поставки, іншими зобов'язаннями для сторін правилами чи договором.

Як вбачається з інструкції П-7, зокрема з п.29, за результатами прийому продукції по якості і комплектності за участю представників, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Такий акт повинен бути складений в день закінчення прийому товару по якості і комплектності та в ньому вказується: найменування отримувача, його адрес, номер, дата акта, місце приймання товару, час початку і закінчення прийому товару, причини затримки поставки товару, якщо такі мали місце, прізвища та ініціали людей, які приймали участь у прийманні товару та складенні акту, ії посади, дата і номер документа на підтвердження повноважень представника на участь в перевірці продукції, найменування та адреса виробника і постачальника, дата і номер телефонограми чи телеграми про виклик представника виробника (відправника) чи відмітка про те, що виклик виробника основними і особливими умовами поставки не передбачений, номер і дата договору на поставку продукції, рахунки -фактури, транспортної накладної (коносамента) і документа, що підтверджує якість продукції, дата поставки товару та час поставки продукції на склад отримувача, умови зберігання продукції на складі отримувача до складення акта; стан упаковки, кількість продукції, дані про опломбування товару, кількість (вага) повне найменування продукції, що фактично оглядається, недоліки продукції, номера стандартів, технічних умов, зразків (еталонів) по яких проводиться перевірка якості продукції, та інші дані. Акт підписується всіма особами, що брали участь в перевірці якості і комплектності продукції. До акта додаються документи виробника (відправника) на підтвердження якості та комплектності продукції, транспортні документи (накладна, коносамент), документ на підтвердження повноважень представника, що здійснював приймання товару, акт відбору зразків (проб) і висновок по результатам аналізу.

Відповідно до Постанови Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 № П-6 "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" (далі -Інструкція П-6), приймання продукції, що поставляється без тари, у відкритій тарі а також приймання по вазі брутто і кількості місць продукції, що поставляється в тарі, здійснюється: на складі отримувача - при доставці продукції постачальником. Приймання продукції по кількості проводиться по транспортним і супровідним документам (рахунку -фактурі, специфікації, опису, тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів чи деяких із них не перериває приймання товару. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, яких документів немає. В акті приймання повинно бути вказано кількість продукції що постачається окремо у кожному вагоні, контейнері чи автофургоні. Кількість продукції при прийманні повинно вказуватись у тих же одиницях виміру ,які вказані у супровідних документах.

Таким чином, відповідно до умов п.4.5 договору, для підтвердження реальності здійснених операцій між позивачем та контрагентом ТзОВ ТБК «Металбудсервіс»обов'язковим є складення таких первинних документів як товаро -транспортні накладні, акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції, акт приймання - передачі товару.

Однак, на пропозицію суду позивач не надав усіх первинних документів, відтак суд розглядав спір за наявними у справі доказами.

На підтвердження здійснення господарської операції з контрагентом ТзОВ ««Транс Агентство Сервіс» позивач представив суду наступні копії документів: податкові накладні від 10.06.2011 року № 302076, платіжне доручення № 437 від 10.06.2011 року, рахунок -фактура № ТДС -313360 від 09.06.2011 року, договір поставки № 011305 від 01.10.2010 року, платіжне доручення від 17.01.2012 року, платіжне доручення № 437 від 10.06.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, подані позивачем документи на підтвердження реальності операцій з контрагентом ТзОВ ««Транс Агентство Сервіс» не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема ст.9, оскільки не містять інформації щодо посади осіб, які відповідальні за здійснення операції, даних про місце складення документу. Крім того, суд бере до уваги твердження відповідача, що також відображені в акті перевірки (арк..10) про те, що наявна невідповідність даних щодо вартості та кількості товарів, зазначених у податковій накладній та видатковій накладній.

Також суд враховує, що позивачем не подано витягу з журналу виданих довіреностей.

Відповідно до п.11 Наказу Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі -Правила перевезення), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Позивачем не було надано суду усіх первинних документів, наявність яких передбачена умовами договору та які б свідчили про реальність здійснення операцій між позивачем як (покупцем) та ТзОВ ТБК «Металбудсервіс», ТзОВ «Транс агентство сервіс» як постачальниками, в тому числі на підтвердження транспортування товару від контрагента до позивача, приймання -передачі товару.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. п.2.4 п.2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за № 168/704: "Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа".

Згідно пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Судом враховуються заперечення відповідача про те, що здійснення поставки товарів на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а тому відсутність документів на перевезення може свідчити про нездійснення самих господарських операцій.

Докази, надані позивачем, не підтвердили підставність позовних вимог. Позивач не надав доказів реальності здійснення операцій з контрагентами ТзОВ ТБК «Металбудсервіс», ТзОВ «Транс агентство сервіс», не спростував висновків податкового органу, наведених в акті перевірки.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Враховуючи вищенаведене, позивачем належними та допустимим доказами не спростовано висновків податкового органу про завищення податкового кредиту на загальну суму 109312,17 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення в вересні 2011 року на суму 109312, 17 грн. та висновків про завищення ним суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на 436125 грн.

Таким чином, суд, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 27.12.2011 року № 0001132301 та № 0001142301 - немає.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна