Постанова

від 12.09.2012 по справі 2а-1670/5455/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-1670/5455/12            ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5455/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Молодецького Р.І., при секретарі  – Ємець Я. М.,   розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області до Міського добровільного громадського благодійного фонду "Надія і Батьківщина" про стягнення штрафних санкцій, - В С Т А Н О В И В: 15 серпня 2012 року  Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міського добровільного громадського благодійного фонду "Надія і Батьківщина" про стягнення штрафних санкцій В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач, всупереч вимогам Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не подав до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах розрахунків зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за лютий місяць 2002 року, у зв'язку з чим позивачем застосовано штрафні санкції в розмірі 340 грн., які у добровільному порядку Міським добровільним громадським благодійним фондом "Надія і Батьківщина" не сплачені. Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився,  надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. У письмових запереченнях заперечував проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилався на ті обставини, що з 08 грудня 2001 року по 11 квітня 2004 року перебував за межами України, жодного листа від позивача з вимогою сплатити штраф за несвоєчасне надання звітності не отримував. У зв'язку з тим, що з моменту винесення 07 березня 2002 року рішення № 41 і 16 квітня 2002 року рішення № 121 минуло більше 10 років, а отже сплив час позовної давності у відповідності до п. 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, прохав відмовити у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України у м. Лубнах та Лубенському районі.   Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, пояснення свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків. Судом встановлено, що Міський добровільний громадський благодійний фонд "Надія і Батьківщина" (ідентифікаційний          код - 25167391), зареєстрований як юридична особа 30 квітня 1998 року Виконавчии комітетом Лубенської міської ради Полтавської області, є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області з 21.06.1999 року. Відповідно до пунктів 3, 6 статті 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01 березня 2001 року Пенсійний фонд України має право стягувати у безспірному порядку не внесені своєчасно суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування разом з нарахованою пенею, а також застосувати фінансові санкції відповідно до законодавства; накладати адміністративні стягнення у порядку, передбаченому законодавством. Станом на момент виникнення спірних правовідносин, порядок нарахування та сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувалися органами Пенсійного фонду до платників за порушення порядку та строків сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, був встановлений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 р. (надалі - Закон № 2181), відповідно до якого контролюючими органами є установи Пенсійного фонду України - стосовно внесків до Пенсійного фонду України (п.п.2.1.2 пункту 2.1 ст. 2 Закону № 2181). Пунктом 1.11 статті 11 Закону № 2181 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки та за формою, встановленими законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.           Згідно підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.           За порушення порядку та строків сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, вчинені до 01.01.2004 року, органи Пенсійного фонду застосовували фінансові санкції у порядку та розмірах, передбачених Законом № 2181. Відповідно до вимог підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181,  платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Як вбачається із матеріалів справи, за порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 позивачем винесено рішення про застосування штрафних санкцій за неподачу розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством № 41 від 07.03.2002 року та № 121 від 16.04.2002 року, якими до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 340 грн. Дані рішення та повідомлення № 263 від 16.04.2002 року направлені відповідачу, і, у зв'язку з неможливістю вручення з причин не знаходження посадових осіб розміщено на дошці оголошень міського управління ПФ України 25 квітня 2002 року, що підтверджується актом від 25 квітня 2002 року, копія якого наявна в матеріалах справи. Пунктом 5.2.1 статті 5 Закону № 2181, який на момент виникнення спірних правовідносин регулював порядок надання звітів (розрахунків) до Пенсійного фонду України, визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 передбачено, що  у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Відповідно  до п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5  Закону № 2181  узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Згідно п. 17.3 ст. 17 Закону України № 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Таким чином, сума несплачених відповідачем штрафних санкцій є сумою боргу. З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058), яким регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, визначається коло осіб, які підлягають державному пенсійному страхуванню, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Пунктом 3 частини 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 визначено, що погашення заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла до 1 січня 2004 року і не погашена в установленому законом порядку, здійснюється відповідно до статті 106 цього Закону.           Відповідно до частини 3 статті 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. Судом встановлено, що вимога про сплату боргу № 03-05/984 від 09 червня 2004 року на суму 340 грн. направлена в установленому законом порядку на адресу реєстрації відповідача, що підтверджується матеріалами справи. У матеріалах справи відсутні докази того, що дана вимога оскаржувалась відповідачем до органів Пенсійного фонду або до суду. До того ж, відповідачем не було надано доказів, що рішення та вимога оскаржувались в судовому порядку і на момент розгляду даної справи. Таким чином, сума заборгованості відповідача по сплаті штрафних санкцій за неподачу розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством становить 340 грн., що підтверджується витягом із картки особового рахунку Міського добровільного громадського благодійного фонду "Надія і Батьківщина". Згідно частини 15 статті 106 Закону №1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Пунктом 7 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (чинного з 01.01.2011 року) визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Абзацом 7 частини 4  статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. З огляду на викладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. На підставі викладеного, керуючись  статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України,- П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позовов Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області до Міського добровільного громадського благодійного фонду "Надія і Батьківщина" про стягнення штрафних санкцій задовольнити. Стягнути з Міського добровільного громадського благодійного фонду "Надія і Батьківщина" (код ЄДРПОУ 25167391) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі борг по сплаті штрафних санкцій на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 340  (триста сорок) грн.           Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           Повний текст постанови виготовлено 25 вересня 2012 року.               Суддя                                                                                Р.І. Молодецький