Постанова

від 26.09.2012 по справі 2а-10434/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2012 року 08 год. 25 хв. № 2а-10434/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва доТовариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «ЛВТ-Аудит» простягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2 354, 93 грн., - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва (далі - УПФУ в Дніпровському районі м. Києва, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «ЛВТ-Аудит»(далі - ТОВ «Аудиторська фірма «ЛВТ-Аудит», відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2 354, 93 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач має заборгованість зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2 354, 93 грн. (в тому числі: 1 569, 42 грн. -штраф та 785, 51 грн. -сума пені), яка підлягає з нього стягненню як добровільно не сплачена.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2012 року було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 2а-10434/12/2670.

Надіслана на адресу відповідача копія ухвали була отримана останнім 11 вересня 2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

У строк, встановлений судом, відповідач не скористався своїми правами та не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

Згідно з ч. 4 ст. 183 2 Кодексу адміністративного судочинства України справа в порядку скороченого провадження розглядається суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

У відповідності до п. 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності 01 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав , здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 1 та п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон № 1058-IV), страхувальниками для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 ст. 11 цього Закону, є, зокрема роботодавці, до яких відносяться підприємства установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Частиною першою ст. 15 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, є платниками страхових внесків.

Набуття статусу платників страхових внесків відбувається з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду (ч. 3 ст. 15 Закону).

До обов'язків страхувальника згідно з п. 4, п. 6 ч. 2 ст. 17 вищезгаданого Закону віднесені обов'язки по подачі звітності територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, а також по нарахуванню, обчисленню та сплаті страхових внесків.

Згідно з ч. 1, 4 і 5 ст. 20 Закону № 1058-IV, яка визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Відповідно до положень абзаців 1 -3 ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у п. 1 ст. 14 цього ж Закону (роботодавці), є календарний місяць.

При цьому ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 11.11 розділу 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція), яка була розроблена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, (роботодавці) щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції.

Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч. 2 і 3 ст. 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Аналогічні норми закріплені у розділі 8 «Порядок стягнення заборгованості зі страхувальників»Інструкції.

У відповідності до п. 9.1 і 9.3 розд. 9 вказаної Інструкції до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року. При цьому фінансові санкції за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування накладаються на страхувальника відповідно до частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року.

Пунктом другим ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV (в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0, 1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч. 13 ст. 106 Закону № 1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків (абзац третій ч. 14 ст. 106 цього ж Закону).

В ході судового розгляд було встановлено, що ТОВ «Аудиторська фірма «ЛВТ-Аудит»є страхувальником та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва як платник страхових внесків, що підтверджується копією заяви Товариства від 26.04.1996р. за реєстраційним № 3/6-44 про реєстрацію платником внесків до Пенсійного фонду, наявною в матеріалах даної справи.

04 березня 2011 року УПФУ в Дніпровському районі м. Києва було прийнято Рішення за № 1258 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким застосовано на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до ТОВ «Аудиторська фірма «ЛВТ-Аудит»фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1 372, 39 грн. та нарахована пеня в розмірі 604, 42 грн. за період з 20.08.2010р. по 01.02.2011р .

Також, 20 квітня 2011 року УПФУ в Дніпровському районі м. Києва було прийнято Рішення за № 1794 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким застосовано на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до ТОВ «Аудиторська фірма «ЛВТ-Аудит»фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 214, 97 грн. та нарахована пеня в розмірі 182, 05 грн. за період з 20.01.2011р. по 15.04.2011р.

Зазначені Рішення були вручені уповноваженій посадовій особі відповідача 20 квітня 2011 року, про що свідчить підпис бухгалтера Товариства Дмитрової Л.П. на таких Рішеннях.

Доказів оскарження вказаних рішень в адміністративному або судовому порядку суду та сплати суми штрафів та пені в повному обсязі суду не надано.

01 червня 2012 року УПФУ в Дніпровському районі м. Києва виставило відповідачу вимогу про сплату боргу за № Ю-0066-2, згідно якої станом на 01 червня 2011 року сума боргу зі страхових внесків ТОВ «Аудиторська фірма «ЛВТ-Аудит»становила 2 354, 93 грн., в тому числі штрафи -1 569, 42 грн., пеня - 785, 51 грн.

Зазначена вимога була отримана відповідачем 08 липня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Станом на момент розгляду справи у відповідача наявна заборгованість із страхових внесків в сумі 2 354, 93 грн., що підтверджується наявними в матеріалах даної справи картками особового рахунку страхувальника - ТОВ «Аудиторська фірма «ЛВТ-Аудит»(32 %, 4%, 42%, 1%-5%) за періоди 01.01.2011р. по 07.02.2012р. та 01.04.2012р. по 13.08.2012р., а також розрахунками фінансових санкцій і пені по особовим рахункам відповідача.

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 183 2 , ст. 186, ст. 254, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «ЛВТ-Аудит» (місцезнаходження: 02125, м. Київ, просп. Алішера Навої, 76, ідентифікаційний код 22970495) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Краківська, 18, ідентифікаційний код 22869448) суму заборгованості зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2 354 (дві тисячі триста п'ятдесят чотири) грн. 93 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням порядку обчислення строку для подання апеляційної скарги, встановленого в ч. 8 ст. 183 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Дегтярьова