Ухвала

від 24.09.2012 по справі 5013/164/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5013/164/12 ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ            УХВАЛА           "24" вересня 2012 р.                                                                                    Справа № 5013/164/12        Колегія суддів  Вищого господарського суду України у складі: Головуючого судді          Кузьменка М.В., судді                                   Васищака І.М., судді                                   Палій В.М., розглянувши касаційну скаргу Селянсько-фермерського господарства "Веселка"                       на                            рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2012 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.07.2012 р.                            у справі                    № 5013/164/12 господарського суду Кіровоградської                                області за позовом                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма                               "П'ятихатська"               до                           Селянсько-фермерського господарства "Веселка"            про                              стягнення 58 738,33 грн.                    в с т а н о в и л а : Селянсько-фермерське господарство "Веселка" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2012 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.07.2012 р., прийняті у справі № 5013/164/12 господарського суду Кіровоградської області. Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню  скаржнику з таких підстав. Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили. Постанова апеляційного господарського суду, в силу ст. 105 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття. Оспорювана скаржником постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду набрала законної сили 19.07.2012 р., отже, останній день строку, встановленого для оскарження її в касаційному порядку, –08.08.2012 р. Як вбачається,  касаційна скарга, здана відділенню зв'язку, для направлення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду лише 10.08.2012 р. Таким чином, встановлений строк оскарження у касаційному порядку постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від               19.07.2012 р. у цій справі пропущено, однак, клопотання про його відновлення не подано. Також, основні вимоги, що пред'являються до форми і змісту касаційної скарги, викладені у ст. 111 ГПК України. Так, зокрема, відповідно до ч. 4 ст.111 ГПК України до касаційної скарги мають бути додані докази сплати судового збору. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 р. За змістом ст. ст. 3, 4 Закону одним з об'єктів справляння судового збору є касаційна скарга на рішення, постанови та ухвали суду. Так, відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 названого Закону, ставка судового збору з касаційних скарг на рішення суду, що подаються до господарських судів, встановлена у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру –50 відсотків ставки обчисленої виходячи з оспорюваної суми. В силу підпунктів 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону, із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; із позовних заяв немайнового характеру –1 розмір мінімальної заробітної плати. Рішенням господарського суду Кіровоградської області від              14.05.2012 р., яке оскаржується в касаційному порядку,  позов задоволено частково, а саме стягнуто з Селянсько-фермерського господарства "Веселка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П'ятихатська" заборгованості в сумі 56 668,17 грн., з яких: 43 392,00 грн. –основний борг,  9 867,22 грн. –штраф, 3 408,95 грн. –пені. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.07.2012 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вищезазначені рішення суду та постанова апеляційної інстанції, як вбачається з касаційної скарги Селянсько-фермерського господарства "Веселка", оскаржуються в повному обсязі.   Так, у поданій касаційній скарзі скаржник просить оскаржувані судові акти скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П'ятихатська" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Таким чином, касаційна скарга підлягала оплаті судовим збором у розмірі 804,75 грн. (1073*1,5/100*50). Разом з тим, до касаційної скарги скаржником додана квитанція               № 133 від 10.08.2012 р., відповідно до якої до державного бюджету перерахований судовий збір у сумі 536,50 грн., тобто менше, ніж встановлено. Доказів доплати судового збору скаржником не надано. Крім того, основні вимоги, що пред'являються до форми і змісту касаційної скарги, визначені ст. 111 ГПК України. Так, зокрема, відповідно до                       п. 4 ч. 1 вказаної норми,  касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 111 ГПК України, у касаційній скарзі не допускається посилання на недоведеність обставин справи. Вказані вимоги скаржником не дотримані. В касаційній скарзі скаржником не зазначено суті порушення або неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права. Разом з тим, відповідно до ст.1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Допущені скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги. З огляду на викладене, керуючись ст. 86, п.п. 4, 5, 6 ст. 1113 ГПК України,  колегія суддів у х в а л и л а: касаційну скаргу Селянсько-фермерського господарства "Веселка" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2012 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від        19.07.2012 р., прийняті у справі № 5013/164/12 господарського суду Кіровоградської області, та додані до неї документи повернути.            Головуючий суддя                                                        М.В.Кузьменко                                                                                                                          Суддя                                                                               І.М.Васищак            Суддя                                                                               В.М.Палій