Рішення

від 12.09.2012 по справі 5015/3392/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.12 Справа№ 5015/3392/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Приватного підприємства -Фірми «Орбудсервіс», м. Львів

до відповідача: Управління освіти департаменту Гуманітарної політики Львівської міської ради, м. Львів

про: стягнення 78263 грн. 37 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Шимборська О.А. -представник на підставі довіреності від 09.08.2012 р;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 13.08.2012 року порушено провадження у справі за позовом Приватного підприємства -Фірми «Орбудсервіс»до Управління освіти департаменту Гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення 78263 грн. 37 коп. боргу. Розгляд справи призначено на 05.09.2012 року.

В судовому засіданні 05.09.2012 року розгляд справи було відкладено на 12.09.2012 року з огляду на неявку представника відповідача. Позивачем подано клопотання про стягнення із відповідача 3000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуги адвоката.

В судовому засіданні 12.09.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, аналогічних викладеним в позовній заяві. Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзиву не подав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Суд вважає подані позивачем матеріали достатніми для вирішення спору по суті.

Представнику сторони, що брала участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

12.09.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2012 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Приватне підприємство -Фірма «Орбудсервіс»звернулося до господарського суду з позовом до Управління освіти департаменту Гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення 78263 грн. 37 коп., з яких 69995 грн. 72 коп. - основна заборгованість 4441 грн. 86 коп. -втрати від інфляції та 3825 грн. 79 коп. -3% річних за користування чужими коштами.

Позивач в позовній заяві вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір підряду № 35 від 06.08.2010 року на виконання робіт з реконструкції на об 'єкті «Реконструкція НВК № 94 з метою введення додаткових груп (1 -група)»за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 99, на підставі якого він, зобов'язався виконати власними силами та передати роботи замовнику, а також ліквідувати недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт або в гарантійні строки експлуатації, а відповідач зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Позивач вважає, що станом на день вирішення спору, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати вартості виконаних робіт становить 69995 грн. 72 коп. На суму основної заборгованості позивачем нараховано 4441 грн. 86 коп. -втрат від інфляції та 3825 грн. 79 коп. -3% річних за користування чужими коштами.

Відповідач позовні вимоги не заперечив, відзиву не представив, суму боргу не спростував, доказів оплати не подав.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 06 серпня 2010 року між Приватним підприємством Фірма «Орбудсервіс»(надалі по тексту рішення -позивач, виконавець -згідно договору) та Управлінням освіти департаменту Гуманітарної політики Львівської міської ради (надалі по тексту рішення -відповідач, замовник згідно договору) було укладено договір підряду № 35 (надалі по тексту рішення - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язувався виконати власними силами роботи з реконструкції на об'єкті «Реконструкція НВК № 94 з метою введення додаткових груп (1-група)»за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 99 передати виконані роботи відповідачу, а також власними силами та за власний рахунок ліквідувати недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт або в гарантійні строки експлуатації, а відповідач зобов'язувався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

На виконання умов договору позивачем було проведено у вересні 2010 року реконструкцію НВК № 94 за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 99, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2010 року. Жодних претензій щодо якості виконаних робіт відповідачем заявлено не було.

Відповідно до п. 2.4 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються за договірними цінами та проводяться платежами за об'єкт в цілому або проміжними платежами. Розрахунки здійснюються на підставі підписаних актів приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ - 2в та довідок про вартість виконаних робіт по формі КБ-3, протягом 5 банківських днів (за умови надходження відповідних коштів на реєстраційний рахунок замовника).

Вартість виконаних робіт згідно п. 2.1 договору та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року складає 139995 грн. 72 коп.

Відповідно до п. 2.1. Договору граничний термін розрахунку за виконані роботи настав 06 жовтня 2010 року.

Оскільки оплата відповідачем проведена лише частково в розмірі 70000 грн. 00 коп., що підтверджується копією банківської виписки від 22.04.2011 року, позивач звертався до відповідача із вимогами від 22.03.2012 року та від 21.06.2012 року про оплату боргу в розмірі 69995 грн. 72 коп.

Листом від 18.04.2012 року відповідач повідомив про те, що у випадку надходження коштів на реєстраційний рахунок замовника заборгованість буде ним погашена.

Оскільки станом на день подання позовної заяви та розгляду справи по суті, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена, позивач звернувся до суду із позовом про захист своїх прав та інтересів.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (п. 6 ст. 883 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2010 року, підписаними обома сторонами, відповідачем роботи були виконані належним чином, жодних претензій чи зауважень щодо якості виконаних робіт відповідачем заявлено не було.

Крім цього, із листа відповідача від 18.04.2012 року можна зробити висновок, що заборгованість він визнає, однак зволікання в оплаті пояснює відсутністю коштів.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься у статті 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 610 та 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором № 35 і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред'явлення позову та розгляду справи судом, відповідач свої зобов'язання по договорі підряду не виконав, суму заборгованості в розмірі 69995 грн. 72 коп. за виконані підрядні роботи не сплатив, що є порушенням договірних зобов'язань щодо здійснення оплати вартості виконаних підрядних робіт в порядку та на умовах встановлених договором підряду.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно здійснено позивачем розрахунку, втрати від інфляції за час прострочення сплати становлять 4441,86 грн., 3 % проценти за користування коштами - 3825,79 грн. Розрахунок здійснений математично правильно.

Клопотання позивача від 05.09.2012 року про стягнення із відповідача 3000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до вимог ст. 49 господарського процесуального кодексу України, суд задовольняє частково в розмірі 2000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись наведеними вище нормами та ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Управління освіти департаменту Гуманітарної політики Львівської міської ради (79000, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДР 02144743) на користь Приватного підприємства -Фірми «Орбудсервіс»(79026, м. Львів, вул. Стрийська, 48, код ЄДР 13807974) 69995 грн. 72 коп. основного боргу, 4441 грн. 86 коп. -втрат від інфляції, 3825 грн. 79 коп. -3% річних, 1609 грн. 00 коп. судового збору та 2000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат на послуги адвоката.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.Матвіїв