Рішення

від 10.09.2012 по справі 5015/3262/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.12 Справа№ 5015/3262/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р. Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівметал», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Елітбудкомфорт», м. Жовква Львівської області

про стягнення 162449 грн. 75 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Підгайна Н.Й. -представник на підставі довіреності б/н від 11.06.12 року;

відповідача: не з'явився.

Ухвалою господарського суду від 03.08.2012 року прийнято до розгляду позовну заяву від 31.07.2012 року про стягнення грошових коштів в розмірі 162449 грн. 75 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 22.08.2012 року. З огляду на неявку представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 10.09.2012 року.

В судовому засіданні 22.08.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів. Конверт з ухвалою суду від 03.08.2012 року повернувся від відповідача з відміткою «за зазначеною адресою не існує». Розгляд справи відкладено на 10.09.2012 року.

В судовому засіданні 10.09.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження виконав. В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (накладних, платіжних доручень). Представник відповідача в засідання суду не з'являвся, вимоги ухвали суду не виконував, конверт, адресований відповідачу повернувся із позначкою «за зазначеною адресою не проживає». Повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Представнику позивача роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

10.09.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 17.09.2012 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Публічне акціонерне товариство «Львівметал»(надалі по тексту рішення - позивач) звернулось із позовом до Приватного підприємства «Елітбудкомфорт»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 162449 грн. 75 коп. боргу. Позивач вказує, що відповідач не здійснив оплату поставленого йому товару (металопрокату), що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: На підставі видаткових накладних № Рас-00003232 від 05.04.2011 року на суму 65997 грн. 20 коп., № 115268 від 30.06.201 року на суму 26165 грн. 70 коп., № 116542 від 30.06.2011 року на суму 91269 грн. 25 коп., № 118856 від 12.08.2011 року на суму 48480 грн. 00 коп., № 120101 від 13.09.2011 року на суму 51940 грн. 50 коп., № 120998 від 26.09.2011 року на суму 73071 грн. 00 коп., № 122633 від 25.10.2011 року на суму 30400 грн. 00 коп., № 121627 від 28.10.2011 року на суму 46201 грн. 50 коп. та № 123095 від 30.11.2011 року на суму 89378 грн. 75 коп. відповідач отримав від позивача металопродукцію загальною вартістю 522903 грн. 90 коп.

Відповідач розрахувався лише частково, перерахувавши позивачу 360454,11 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6 від 26.04.2011 року на суму 65997 грн. 20 коп., № 63 від 17.06.2011 року на суму 30000,00 грн., № 78 від 25.06.2011 року на суму 26388,10 грн., № 83 від 05.07.2011 року на суму 9000,00 коп., № 86 від 05.07.2011 року на суму 21000,00 грн., № 98 від 12.07.2011 року на суму 31046,84 грн., № 167 від 05.09.2011 року на суму 48480 грн. 00 коп., № 174 від 07.09.2011 року на суму 51940,50 грн., № 4 від 21.10.2011 року на суму 30400,00 грн., № 32 від 14.11.2011 року на суму 46201,50 грн.

Оскільки, з 14.11.2011 року оплати не поступало, а датою останньої поставки є 30.11.2011 року, позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою № 55/102 від 28.05.2012 року про сплату решти вартості отриманого товару, що складає 162449, 75 грн.

Крім цього, відповідно до бухгалтерської довідки позивача від 10.09.2012 року (на момент оголошення вступної та резолютивної частин рішення) борг відповідача перед позивачем становить 162449, 75 грн.

Тому суд встановив, що борг відповідача перед позивачем становить 162449, 75 грн.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

В абзаці першому частини першої статті 207 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За приписом статті 638 Цивільного кодексу України: договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору; пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина друга статті 642 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, поведінка сторін засвідчила їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Укладення договору купівлі-продажу підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима.

Ст. 530 Цивільного кодексу передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

30.05.2012 року позивач звернувся до відповідача із вимогою (вих. № 55/102 від 29.05.2012 року) про оплату боргу в розмірі 162449 грн. 75 коп., яку останнім залишено без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене, оскільки кошти відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необхідність захисту порушеного цивільного права позивача та задоволення позову про стягнення боргу в розмірі 162449 грн. 75 коп. повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 202, 205, 207, 208, 526, 530, 610, 638, 641, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Елітбудкомфорт»(80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Мазепи, 8, код ЄДР 36761322) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівметал»(79034, м. Львів, вул. Навроцького, 1, код ЄДР 01882373) 162449 грн. 75 коп. боргу та 3249 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.Матвіїв