Рішення

від 19.09.2012 по справі 5017/1542/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2012 р.Справа № 5017/1542/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Талісман-М";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМЕТЕКСПОРТ";

За участю: Прокуратури міста Одеси;

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Головного управління Казначейства в Одеській області;

2) Південної митниці;

про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування витрат на зберігання товару 192000грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від прокуратури: Доброжан Н.І. (за довіреністю);

Від позивача: Міндруль І.І. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи(1): не з'явився;

Від третьої особи(1): Білак Н.І. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ : 23.05.2012р. за вх. №2308/2012 до господарського суду Одеської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Талісман-М" (далі - Позивач) з позовною заявою до Південної митниці за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головного управління Казначейства в Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМЕТЕКСПОРТ" про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування витрат на зберігання товару 192000грн.

Провадження у справі було порушено 25.05.2012р. суддею Меденцевим П.А., справі присвоєно № 5017/1542/2012.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2012р. було залучено до участі у справі № 5017/1542/2012 Прокуратуру міста Одеси.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.08.2012р. було змінено процесуальний статус Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМЕТЕКСПОРТ" (далі - Відповідач) з третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на Відповідача по справі.

19.09.2012р. за вх. №28627/2012 представник позивача надав до суду заяву про відмову від позову в частині стягнення з Південної митниці фактично зроблених витрат за зберігання товару, у розмірі -54 000,00 грн. та припинення провадження по справі, відмову позивача прийнято господарським судом.

Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом, а саме ухвалою суду від 19.09.2012р., а також змінено процесуальний статус Південної митниці з Відповідача по справі на третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі, посилаючись на уточнення позовних вимог.

Відповідач у судових засіданнях не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Судом встановлено, що усі надіслані процесуальні документи на адресу Відповідача, що приймалися та виносилися за момент розгляду справи, поверталися до суду з відміткою „не повна адреса".

Тому, згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарською суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 і п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках": до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за значеною адресою не проживає", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення ним судом певних процесуальних дій.

З наведеного випливає, що Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМЕТЕКСПОРТ" належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

13 листопада 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Талісман-М»та Дністровською митницею (місцезнаходження: 67000, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 104) був укладений безоплатний Договір відповідального зберігання №24 (надалі - «Договір №24»), згідно умов якого ТОВ «Фірма Талісман-М»(за Договором №24 - «Зберігач») зобов'язалося прийняти від Дністровської митниці (за Договором №24 -«Митниця») на відповідальне зберігання майно, яке вилучене у адміністративних справах про порушення митних правил та інше майно, що переходить у власність держави в асортименті та кількості, що зазначаються в акті передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.

На виконання зобов'язань за Договором №24 Дністровська митниця передала, а ТОВ «Фірма Талісман-М»прийняла на відповідальне зберігання крупу гречану в кількості 182 038 тони, про що був складений акт приймання-передачі від 14.11.2008 року.

Через закінчення строку дії Договору №24 між Дністровською митницею та ТОВ «Фірма Талісман-М»27 лютого 2009 року був укладений новий договір відповідального зберігання №21 (надалі - «Договір №21») на тих самих умовах, що і Договір №24 від 13.11.2008р.

Строк дії Договору №21 відповідно до п. 9.1. закінчився 31 березня 2009 року.

Частина товару, що був переданий на зберігання, а саме крупа гречана у кількості 97 900 тон була оформлена у митному режимі «імпорт»та вивезена власником вантажу ТОВ "Агрометекспорт" зі складів ТОВ «Фірма Талісман-М». Залишок товару -крупи гречаної у кількості 84 138 тон станом на сьогоднішній день залишаються на зберіганні у ТОВ «Фірма Талісман-М».

Позивач неодноразово в письмовій формі повідомляв Дністровську митницю про закінчення троку дії Договору № 21 та необхідність забрати товар (крупу гречану), переданий на відповідальне зберігання. Проте, Дністровська митниця всупереч норм чинного цивільного законодавства України ухиляється від вивозу товару, переданого нею на зберігання.

В своїх чисельних листах від 21.10.2009р. за №14/01-3735, від 27.01.2010р. за №14/01-207, від 13.04.2010р. за №14/01-1210, від 23.04.2010р. від 14/01-18/1398, від 01.07.2010р. за №06/01-2394, які були надіслані позивачу у відповідь на вимогу щодо забирання товару, переданого на зберігання, Дністровська митниця лише відповідала про невизначеність у вирішенні питання щодо розпоряджання майном, яке було передано Дністровською митницею на зберігання позивачу, а також просило проявити турботу по збереженню вантажу і поновити договір з Дністровською митницю про безоплатне зберігання.

Таким чином, Дністровська митниця відмовилися від забирання товару, переданого нею на зберігання позивачу. Позивач, починаючи з квітня 2009 року продовжує зберігати вантаж, переданий на зберігання Дністровською митницею, на безоплатній основі без укладеного відповідного договору.

Згідно пункту 1.3. Наказу Державної митної служби України від 14.10.2010 N 1218 «Про оптимізацію структури митних органів, розташованих на території Дніпропетровської, Закарпатської та Одеської областей»Дністровська митниця була припинена шляхом її приєднання до Південної митниці. Отже, Південна митниця є правонаступником Дністровської митниці.

Також, позивачу стало відомо що, починаючи з 17.02.2010 року з товару який знаходиться на зберіганні позивача зняті всі арешти та заборони, що є підставою для звернення ТОВ "Фірми Талісман-М" до власника товару ТОВ "Агрометекспорт" з повідомленням про те що, його майно знаходиться на зберіганні ТОВ "Фірми Талісман-М" без договору про таке зберігання та з вимогою забрати своє майно, через те, що товариство несе збитки через таке утримання. Відповіді на своє звернення ТОВ "Фірма Талісман-М" від ТОВ "Агрометекспорт" не отримало, як і не було отримано відповіді від ТОВ «Агрометекспорт»на звернення митниці, що є підставою стверджувати про наявність відмови ТОВ «Агрометекспорт»від права власності на крупу кречану в кількості 84 138 кг. Тобто, це свідчить про те, що власник добровільно позбавився свого майна.

На підставі вищевикладеного Позивач просить суд визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Талісман-М», ЄДРПОУ 30418721, право власності на крупу гречану, яка булла передана на зберігання відповідно до договору № 21 між Дністровською митницею та ТОВ «Фірма Талісман-М»від 27 лютого 2009 року, у кількості 84 138 кг.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 946 ЦК України, якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Частиною 3 статті 947 ЦК України встановлений обов'язок поклажодавця при безоплатному зберіганні відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 948 ЦК України поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Часиною 4 ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власність зобов'язує.

Згідно з ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Набуття права власності унормовано главою 24 Цивільного кодексу України .

Згідно з вимогами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст. 347 Цивільного кодексу України особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. У разі відмови від права власності на майно, права на яке не підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту вчинення дії, яка свідчить про таку відмову. У разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.

Згідно із ст. 336 Цивільного кодексу України особа, яка заволоділа рухомою річчю, від якої власник відмовився (стаття 347 цього Кодексу), набуває право власності на цю річ з моменту заволодіння нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44 , 49 , 82-85 ГПК України , суд, -ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Талісман-М»(65014, Одеська область, м. Одеса, вул. Чорноморська, буд. 12, код ЄДРПОУ 30418721, р/р 26007310635901) право власності на крупу гречану, яка булла передана на зберігання відповідно до договору № 21 між Дністровською митницею та ТОВ «Фірма Талісман-М»від 27 лютого 2009 року, у кількості 84 138 кг.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2012 року.

Суддя Меденцев П.А.