Рішення

від 19.09.2012 по справі 5017/2327/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2012 р.Справа № 5017/2327/2012

За позовом: Приватного підприємства "ГРЕЧА";

До відповідача: Державного підприємства "Підприємство Ширяївського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№111)";

про стягнення 16 849,31 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Оксюта В.В. (за ордером);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : 07.08.2012р. за вх. №3553/2012 Приватне підприємство "ГРЕЧА" (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Підприємство Ширяївського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№111)" (далі -Відповідач) в 16 849,31 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01 листопада 2011 року між Приватним підприємством "ГРЕЧА" та Державним підприємством "Підприємство Ширяївського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№111)" був укладений договір купівлі-продажу паливних матеріалів (пм) №209.

На виконання умов цього договору Позивач передав у власність Відповідача паливно-мастильні матеріали на загальну суму 506 048 грн. 13 коп., згідно видаткових накладних.

У позовній заяві Приватне підприємство "ГРЕЧА" стверджує, що Відповідач не належним чином виконував умови укладеного договору купівлі-продажу, внаслідок чого у нього станом на 05.09.2011р. утворилася заборгованість у розмірі 163 829,99 грн.

В результаті вищенаведеного, Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення основної заборгованості у розмірі 163 830 грн. 00 коп., 13 412 грн. 30 коп. - пені, 4 676 грн. 87 коп. - інфляційних втрат; 2 570 грн. 28 коп. - 3% річних.

В ході розгляду справи №5/17-3980-2011, Позивач збільшив раніш заявлені позовні вимоги в частині нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. Вказані розрахунки були здійснені станом на 09.11.2011р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.02.2012р. у справі №5/17 3980-2011 позовні вимоги Приватного підприємства "ГРЕЧА", з урахуванням наданих уточнень, задоволені у повному обсязі.

Вказане рішення набрало законної сили 17.02.2012р., у зв'язку з чим господарським судом Одеської області видано відповідний наказ.

Однак, Відповідач свого обов'язку щодо перерахування суми основного боргу у розмір 163 830 грн. в добровільному порядку не виконував.

Таким чином, враховуючи, що Відповідач не виконав свої господарські зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості придбаного товару, йому на суму основного боргу у розмірі 163 830,00 грн., була нарахована пеня, яка згідно доданого до позову розрахунку становить 12 466 грн. 30 коп.

Як вище зазначалося, Відповідач в порушення умов договору та вимог діючого

законодавства в добровільному порядку заборгованість у розмірі 163 830 грн. не сплатив, тому зазначена сума заборгованості була стягнута з Відповідача в примусовому порядку та перерахована на рахунки Позивача.

Таким чином, враховуючи, що покупець прострочив виконання свого грошового зобов'язання, на основну суму заборгованість нараховуються 3% річних, що становить 2 908 грн. 54 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 1 474 грн.47 коп.

Враховуючи вищевикладене, Приватне підприємство "ГРЕЧА" просить суд, стягнути з Державного підприємства "Підприємство Ширяївського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№111)" 12 466 грн. 30 коп. /дванадцять тисяч чотириста шістдесят шість грн. 30 коп./ - пені; 2 908 грн. 54 коп. /дві тисячі дев'ятсот вісім грн. 54 коп./ - 3% річних; 1 474 грн. 47 коп. /одна тисяча чотириста сімдесят чотири грн. 47 коп. - інфляційних витрат; а також 5 000 грн. 00 коп. /п'ять тисяч грн. 00 коп./ - витрат на послуги адвоката.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, 01 листопада 2011 року між Приватним підприємством "ГРЕЧА" - Продавець та Державним підприємством "Підприємство Ширяївського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№111)" - Покупець був укладений договір купівлі-продажу паливних матеріалів (пм) №209.

Згідно умов укладеного договору, а саме п. 1.1 визначено, що продавець зобов'язався організувати та забезпечити безперебійну поставку пального покупцю, а покупець зобов'язався приймати й оплачувати надані паливні матеріали.

На виконання умов цього договору продавець передав у власність покупця паливно-мастильні матеріали на загальну суму 506 048 грн. 13 коп., згідно видаткових накладних: №172 від 25.03.2011р. на суму 44 025,13 грн.; №173 від 26,03.2011р. на суму 42 864,07 грн.; №183 від 31.03.2011р. на суму 43 328,94 грн.; №36 від 22.04.2011р. на суму 44 272,81 грн.; №37 від 26.04.2011р. на суму 45 898,75 грн.; №40 від 27.04.2011р. на суму 45 898,75 грн.; №41 від 27.04.2011р. на суму 20 597,50 грн.; №94 від 27.05.2011р. на суму 66 258,52 грн.; №112 від 03.06.2011р. на суму 45 679,32 грн.; №116 від 08.06.2011р. на суму 20 713,09 грн.; №117 від 10.06.2011р. на суму 45 679,87 грн.; №133 від 20.06.2011р. на суму 20 564,88 грн.; №173 від 06.07.2011р. на суму 20 266,50 грн.

Проте, Відповідач не належним чином виконував умови укладеного договору купівлі-продажу, внаслідок чого у нього станом на 05.09.2011р. утворилася заборгованість у розмірі 163 829,99 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.02.2012р. у справі №5/17 3980-2011 позовні вимоги Позивача, були задоволені у повному обсязі, стягнуто з Відповідача 163 830 грн. 00 коп. - основного боргу; 3 089 грн. 68 коп. - 3% річних; 4 676 грн. 87 коп. - інфляційних втрат; 15 986 грн. 67 грн. - пені; 5 000 грн. 00 коп. - витрат на послуги адвоката; 1 875 грн. 83 коп. - судового збору та 236 грн. 00 коп. - витрат на ІТЗ судового процесу.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Павловським С.Ф. ВП №31696956 від 15.03.2012р. відкрито виконавче провадження по виконанню рішення суду від 02.02.2012р. по справі №5/17-3980-2011, а постановою відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції від 04.07.2012р. ВП №31696956 виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області №5/17-3980-2011 від 17.02.2012р. - закінчено, у зв'язку з виконанням його у повному обсязі.

Так як згідно норми ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, то не в даному випадку не потребує доказування наявність та розмір заборгованості відповідача перед позивачем за поставлені паливно-мастильні матеріали.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свого обов'язку щодо перерахування суми основного боргу у розмірі 163 830 грн. в добровільному порядку не виконав.

Згідно п. 4.3 укладеного договору покупець зобов'язаний за прострочення оплати сплатити продавцю пеню в розмірі 1% від простроченої оплати за кожний день прострочення.

Відповідно до п.1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 1 ст. 230 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до вимог ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи, що Відповідач не виконав свої господарські зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості придбаного товару, йому за період з 03.01.2012р. по 03.07.2012р. (тобто за 6 місяців згідно п.6 ст. 232 ГК України) на суму основного боргу у розмірі 163 830,00 грн., нарахована пеня, яка згідно доданого до позову розрахунку становить 12 466 грн. 30 коп.

Згідно п. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4 ст. 232 ГК України передбачено, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Як вище зазначалося, Відповідач в порушення умов договору та вимог діючого

законодавства в добровільному порядку заборгованість у розмірі 163 830,00 грн. не сплатив. Таким чином, враховуючи, що покупець прострочив виконання свого грошового зобов'язання, йому на підставі ч.2 ст.625 ЦК України на основну суму заборгованості нараховуються 3% річних, що згідно розрахунку суми позову становить 2 908грн. 54коп., а також інфляційні втрати у розмірі 1 474 грн. 47 коп.

Згідно п.5.2 Генерального договору про надання правової допомоги від 23.04.2012р. з урахуванням укладеної до нього Додаткової угоди №1 від 10.07.2012р. Приватне підприємство "ГРЕЧА" зобов'язано на протязі десяти днів з моменту підписання цього Договору сплатити Адвокатській компанії гонорар у розмірі 5 000,00 грн., який на даний час сплачений в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення № 564 від 13.07.2012р.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України до складу судових витрат відносяться витрати на послуги адвоката.

Згідно ст.48 цього Кодексу витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Статтею 12 зазначеного Закону передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Відповідно до Правил адвокатської етики, які є обов'язковими для виконання адвокатом (адвокатським об'єднанням) у його діяльності, єдиною формою оплати послуг адвоката за надану правову допомогу є гонорар.

Таким чином, сплачений Позивачем гонорар адвокатській компанії є оплатою послуг адвоката (адвокатів) та пов'язаний з розглядом цієї справи.

Згідно ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, пов'язані з розглядом справи, покладаються при повному задоволенні позову на Відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Ширяївського виправного центру Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№111)" (66850, Одеська область, Ширяївський район, с. Орджонікідзе, код ЄДРПОУ 08680612, р/р 260090260260001 в АТ „Імексбанк", м. Одеса, МФО 328384) на користь Приватного підприємства "ГРЕЧА" (66400, Одеська область, м. Ананьївський район, м. Ананьїв, вул. Дзержинського, буд. 12, код ЄДРПОУ 37151906, р/р 26003107695001 в АТ „Імексбанк", м. Одеса, МФО 328384) 12 466 грн. 30 коп. /дванадцять тисяч чотириста шістдесят шість грн. 30 коп./ - пені; 2 908 грн. 54 коп. /дві тисячі дев'ятсот вісім грн. 54 коп./ - 3% річних; 1 474 грн. 47 коп. /одна тисяча чотириста сімдесят чотири грн. 47 коп. - інфляційних витрат; а також 5 000 грн. 00 коп. /п'ять тисяч грн. 00 коп./ - витрат на послуги адвоката та 1 609,50 грн. /одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп./ - судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2012 року.

Суддя Меденцев П.А.