Рішення

від 20.09.2012 по справі 18/1405/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2012 р. Справа №18/1405/12

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул.Комарова, 2а, м. Полтава, Полтавська область,36008

до Спілки шанувальників польської культури на Полтавщині "Полонія", вул. Марата, 16, м. Полтава, Полтавська область,36000

про стягнення грошових коштів в сумі 9 091,94 гривень

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Борута Е.В.

від відповідача: Гершкович Н.Й.

В судовому засіданні 18.09.2012 року суд оголосив перерву за клопотанням відповідача на підставі ст. 77 ГПК України для надання можливості врегулювати спір в добровільному порядку.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 9 091,94 гривень боргу за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №2024 від 01.09.2010 року, з яких: 5027,50 гривень основний борг, 4010,72 гривень пеня, 32,90 гривень 3% річних, 20,82 гривень інфляційні нарахування.

Відповідач надав суду докази сплати позивачу суми основного боргу, річних, інфляційних та судового збору, стосовно пені заявив клопотання про зменшення її розміру до 100 грн., оскільки відповідач є некомерційною, неприбутковою громадською організацією, яка існує фактично лише на внески своїх членів.

Представник позивача не заперечував проти зменшення пені, що нарахована відповідачу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між сторонами укладено договір про відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2024 від 01.09.2010 року (договір).

При виконанні даного договору сторони керуються Законами України "Про теплопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з пунктом 1 договору "Теплопостачальна організація" (позивач) бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення до межі розподілу будівлі нежитлового приміщення по вул. Фрунзе,86а - офісу.

Відповідно до п.14 договору, оплата за опалення, що проводить споживач (відповідач), стягується на підставі тарифів встановлених уповноваженим органом.

За умовами п.16 договору споживач (відповідач) зобов'язаний сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа звітного місяця. Відповідно до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позивач належним чином виконував умови договору. З боку відповідача договірні зобов'язання в частині проведення розрахунків не виконані, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 5027,50 гривень за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 20,82 грн. інфляційних та 32,90 грн. 3% річних.

Після порушення провадження у справі відповідач за платіжними дорученнями від 18.09.2012 № 1 та № 2 сплатив на користь позивача заборгованість в сумі 5027,50 гривень, судовий збір, а також 20,82 грн. інфляційних та 32,90 грн. 3% річних.

В цій частині позову відсутній предмет спору і провадження у справі підлягає припиненню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Пунктом 16 договору передбачено, що у випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу згідно Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги» № 686-ХІ від 20.05.99 р. з 01.07.99р.

Отже, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в сумі 4010,72 грн.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повністю сплатив суму основного боргу, річних та інфляційних після подачі позову до суду.

Крім того, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України).

За таких обставин, суд вважає даний випадок винятковим, та дійшов висновку про необхідність зменшення належної до стягнення пені до 100 грн.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49, п.1 1 ст.80, 82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Спілки шанувальників польської культури на Полтавщині "Полонія" (вул. Марата, 16, м. Полтава, Полтавська область,36000; код ЄДР 26305955) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, 2а, м. Полтава, Полтавська область,36008, р/р №260007148 АК "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 03338030) 100 грн. пені.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. В частині стягнення 5027,50 грн. основного боргу, 20,82 грн. інфляційних та 32,90 грн. 3% річних - припинити провадження у справі.

4. В іншій частині стягнення пені - відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суддя Тимощенко О.М.