Ухвала

від 18.09.2012 по справі 2а-1868/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 р. Справа № 35940/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Пліша М.А., Гуляка В.В.,

з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Центрохолод" до державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним наказу,визнання дій протиправними та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

18 лютого 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Центрохолод" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправним наказ і нечинним наказ виконуючого обов'язки начальника державної податкової інспекції (ДПІ) у Франківському районі м. Львова від 17.01.2011 року № 26; визнати протиправними дії ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо проведення позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість; визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова № 0000072340 від 08.02.2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Франківському районі м. Львова подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції залиши поза увагою ті обставини, що наказ ДПІ у Франківському районі м. Львова від 17.01.2011 року № 26 та направлення на перевірку видані у відповідності до норм Податкового кодексу (ПК) України та вручені під розписку посадовій особі позивача.

Крім того, що перевірка проведена без порушень та з відома посадових осіб позивача, про що свідчить акт перевірки та підписи цих посадових осіб про відсутність заперечень щодо підстав проведення перевірки.

Податковий орган вважає правомірним податкове повідомлення-рішення, оскільки позивач безпідставно включив до суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 35 грн. за жовтень 2010 року згідно податкових накладних ВАТ „Фарлеп-Інвест" від 31.08.2010 року ТОВ „Ваш час" від 14.07.2010 року та від ТОВ „Експрес Моттто Україна" від 31.08.2010 року.

З огляду на викладене ДПІ у Франківському районі м. Львова просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити в повному обсязі.

Представники позивача вимоги апеляційної скарги заперечили, просять залишити оскаржене судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що 17.01.2011 року в.о. начальника ДПІ у Франківському районі м. Львова винесено наказ № 26 ,,Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ,,Центрохолод" та видано направлення на перевірку № 23-4/15 від 17.01.2011 року, згідно яких посадовими особами ДПІ проведено документальну виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування позивачем податку на додану вартість за жовтень 2010 року.

Підставою для проведення перевірки в наказі зазначено п. 78.1.4 ст. 78 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки складено акт від 26.01.2010 року № 57/23-4/31526892, на підставі якого ДПІ у Франківському районі м.Львова винесено податкове повідомлення-рішення № 0000072340 від 08.02.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 35 гривень і визначено суму штрафних санкцій у розмірі 8,75 грн..

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивачем в порушення вимог п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6, п.7.2., п.п. 7.3.1, п.7.3., п.7.2 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" віднесено до суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за жовтень 2010 року суму ПДВ в розмірі 35 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за вересень 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наказ винесений без наявності законних підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки, а тому перевірка проведена незаконно.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч. 2 ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 78.1.4 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

Таким чином, для проведення позапланової перевірки на підставі вимог вказаного пункту Податкового кодексу необхідною умовою є наявність двох обставин: недостовірність даних в податкових деклараціях та не надання пояснення і документального підтвердження на письмовий запит.

Суд першої інстанції встановив, що позивач надав письмові пояснення та документальні підтвердження на письмовий запит податкового органу.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для проведення позапланової документальної перевірки, а тому прийняв вірне рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірними наказу на проведення перевірки та дій посадових осіб податкового органі щодо проведення перевірки на підставі незаконного наказу.

Підпункт 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) надавав покупцеві право у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення додати до податкової декларації за звітний податковий період, в якому було придбано товар, заяву зі скаргою на такого постачальника і включити суми цього податку до складу податкового кредиту.

Утім, нереалізація покупцем товару такого права не може позбавити його права сформувати податковий кредит із сум податків, сплачених (нарахованих) протягом певного звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів, у податковому періоді, в якому було фактично отримано податкову накладну, оскільки закон забороняє включати до складу податкового кредиту сплачений (нарахований) податок на додану вартість не підтверджений податковими накладними.

Нереалізація позивачем права, передбаченого п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість", та формування податкового кредиту у періоді, в якому отримано податкові накладні, фактично не призвело до негативних наслідків: заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту у будь-якому звітному періоді.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо незаконності податкового повідомлення-рішення також є вірними, оскільки законодавством, яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин, не було заборонено відносити до складу бюджетного відшкодування податку на додану вартість суми ПДВ попередніх податкових періодів.

Доводи апеляційної скарги апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки вони не містять доказів на спростування висновків суду першої інстанції.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року у справі № 2а-1868/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 24 вересня 2012 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді М.А. Пліш

В.В. Гуляк