Постанова

від 19.09.2011 по справі 2а-7834/11/0170/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2011 р. 14:03 Справа №2а-7834/11/0170/14

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Жігалової К. Ю., за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Югсемпром»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011р. № 0005392301,

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Югсемпром» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративною позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005392301 від 25.05.2011 року, яким позивачу нарахований податок на додану вартість в розмірі 176212,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що не відповідають вимогам чинного законодавства, регламентуючого порядок нарахування, утримання та сплати податку на додану вартість висновки, здійснені відповідачем за наслідками перевірки у акті № 5860/23-4/37370299 від 11 травня 2011 р. щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: порушення п.14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185,188.1 ст. 188, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011р. у сумі 176212,00грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.07.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день час, та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, письмових заперечень суду не представив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст. 122, ст. 128 КАС України розглядати справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в України" від 04.12.1990 року №509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополь є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні» головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Таким чином, судом також встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополі уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Югсемпром» зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК 03.11.2010 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію № 613926 серії А 01.

На підставі направлення від 19.04.2011р. № 880/23-4, Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі була проведена виїзна документальна перевірка ТОВ «Югсемпром» ЄДРПОУ 37370299 з питань достовірності формування податкового кредиту за лютий 2011р.

За результатами перевірки складено акт від 11.05.2011р. №5860/23-4/37370299. В ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем задекларовано різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2011р. (рядок 18.2 декларації ПДВ) у сумі 1885588,00грн., в порушення п.14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185,188.1 ст. 188, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011р. у сумі 176212,00грн.

На підставі висновків акту виїзної документальної перевірки ДПІ в м. Сімферополі було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005392301 від 25.05.2011 року, яким позивачу нарахований податок на додану вартість в розмірі 176212,00грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1,00 грн., усього 176213,00 грн.

Позивач не погодився з висновками відповідача, викладеними у акті перевірки, прийнятим відносно нього податковим повідомленням-рішенням та вважає, що підстав для таких висновків та винесення податкового повідомлення-рішення у відповідача на підставі норм законодавства про оподаткування не було.

Судом встановлено, що в основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини.

Перевіркою встановлено, що податковий кредит за перевіряемий період позивач частково сформовано на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «ТАВРІЯ-СЕМЕНА» (ЄДРПОУ 30909501), якє знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Советському районі АР Крим.

В акті перевірки зазначено, що аналізуючи данні податкової звітності ТОВ „Югсемпром" декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ „Таврія-Семена", які скоріш всього не відбулись, отже є сумнівними у зв'язку з тим, що первинні документи для перевірки представлено не в повному обсязі та перевіряючими визначено, що були відсутні при перевірки документи, які би свідчили про рух товару від продавця (постачальника) до перевізника (покупця) а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарів, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця.

На підставі вказаного вище перевіряючи зробили висновок про те, що фінансово-господарська діяльність вищевказаних позивача та його контрагентів здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільно-правової дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами та правочини укладені між ними є фіктивними та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Таким чином, на думку відповідача, податковий кредит був сформований ТОВ „Югсемпром" за лютий 2011 року від постачальника ТОВ „ Таврія-Семена" на підставі нікчемних правочинів.

Також, в акті перевірки є посилання на зміст статей 3, 42, 55, 207 Господарського кодексу України, положень статей 203, 208, 215, 216, 228, Цивільного кодексу України, статей 2, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704 і зроблено висновок про порушення позивачем приписів підпунктів 14.1.36, 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується з вказаними вище висновками відповідача на підставі наступного.

15 грудня 2010 року між позивачем та ТОВ „Таврія-Семена" було укладено договір зберігання № 15.12.2010-ТС/Ю, згідно якого між сторонами договору було визначено первинне зобов'язання (надалі - Договір зберігання, а.с. 87-89).

10 січня 2011 року ТОВ „Югсемпром" уклало з ТОВ „Таврія-Семена" договір поставки насіння цукрових буряків №10.01.2011-ТС/Ю (надалі - Договір поставки,а.с. 98-100).

Договір поставки було укладено в порядку ст. 604 ЦК України, згідно якого зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первінного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Договір зберігання припинив свою дію з моменту укладання Договору поставки.

З моменту укладення та на час виконання Договорів поставки та зберігання, ТОВ „Таврія-Семена" та ТОВ „Югсемпром" були юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, зареєстрованими в ЄДРПОУ, перебували на обліку як платники податків, у тому числі платники податку на додану вартість. Данні обставини підтверджуються свідоцтвами про державну реєстрацією, довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідками 4-ОПП, свідоцтвами платників податку на додану вартість ТОВ «Таврія-Семена» та ТОВ «Югсемпром».

Відповідно до умов договору поставки № 10.01.2011 - ТС/10 від 10.01.2011 року позивач придбав у ТОВ «Таврія-Семена» сировину насіння цукрових буряків, та зобов'язаний прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

Згідно з 4.3 Договору поставки, датою поставки товару вважається дата прийняття товару за накладною.

Тобто насіння цукрових буряків раніше передане від ТОВ „Таврія-Семена" ТОВ

«Югсемпром» на зберігання, з моменту укладання Договору поставки перейшло у власність ТОВ

«Югсемпром» за ціною зазначеною в Договорі поставки.

Поставка, здійснена на умовах ЕХW с. Іллічеві, відбулася безпосередньо на території ТОВ «Таврія-Семена» шляхом зняття частини товару, який належав ТОВ „Таврія-Семена", з відповідального зберігання та подальшої передачі такого товару з передачею додаткового товару у власність ТОВ «Югсемпром».

Таким чином , суд вважає, що посилання податкової інспекції, на відсутність у ТОВ «Югсемпром" транспортних витрат по спірній операції як на підставу їх безтоварності є безпідставними, оскільки податковим органом не прийнято до уваги характер правочину, укладеного ТОВ «Югсемпром» з ТОВ «Таврія-Семена».

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків

зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів

оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. N 996-ХІУ (із змінами та доповненнями, надалі - Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно до п. 2 ст. З цього Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Доказом виконання контрагентом позивача письмового договору поставки є акти приймання передачі майна, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні. В свою чергу позивачем також були виконанні прийняті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати за виконанні роботи, що підтверджується матеріалами справи (виписки банку та платіжні документи).

Податкові накладні, надані ТОВ «Таврія-Семена», якій є платником податку на додану вартість (копії свідоцтв та інформація про реєстрацію є у матеріалах справи), були складені у відповідності до вимог чинного законодавства та своєчасно отримані позивачем.

На підставі отриманих податкових накладних, виданих ТОВ " Таврія-Семена", позивачем були включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у лютому 2011 року у сумі 2062422,00 грн., що відображено у податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року.

Передача насіння в період дії Договору зберігання підтверджується наступними документами:

- Акт приймання передачі майна від 23 грудня 2010 року.

- Акт приймання передачі майна від 27 грудня 2010 року.

- Акт приймання передачі майна від 10 січня 2011 року.

- Товарно-транспортна накладна від 27 грудня 2010 року №24 про транспортування насіння цукрових буряків.

- Товарно-транспортна накладна від 27 грудня 2010 року №25 про транспортування насіння цукрових буряків.

- Товарно-транспортна накладна від 27 грудня 2010 року №26 про транспортування насіння цукрових буряків.

- Товарно-транспортна накладна від 27 грудня 2010 року №27 про транспортування насіння цукрових буряків.

Насіння отримане ТОВ „Югсемпром" від ТОВ „Таврія-Семена" було передане для переробки на підставі укладеного раніше Договору переробки давальницької сировини від 08 грудня 2010 року №08-12-2010 (надалі - Договір переробки, а.с.116-118) між ТОВ „Югсемпром" та ТОВ „Сесвандерхаве-Україна" (Київська область, Броварський район, с. Гоголів).

Для переробки, з метою наступного продажу, насіння транспортувалось від місця розташування ТОВ „Таврія-Семена" (Автономна республіка Крим, Советський район, с. Іллічеве) до місця переробки в ТОВ „Сесвандерхаве-Україна" (Київська області, Броварський район, с. Гоголів).

Передача насіння в період дії Договору поставки підтверджується наступними документами: видаткова накладна від 11 січня 2011 року №РН-0000002 на загальну суму 2163 000 грн. 00 коп. в тому числі з ПДВ 360500 грн. 00 коп. видана від ТОВ „Таврія-Семена" ТОВ «Югсемпром»; податкова накладна від 11 січня 2011 року №2/2 на загальну суму 2163000 грн. 00 коп. в тому числі з ПДВ 360500 грн. 00 коп. видана від ТОВ „Таврія-Семена" ТОВ «Югсемпром»; видаткова накладна від 11 січня 2011 року №РН-0000017 на загальну суму 1459500 грн. 00 коп. в тому числі з ПДВ 243250 грн. 00 коп. видана від ТОВ „Таврія-Семена" ТОВ «Югсемпром»; податкова накладна від 11 січня 2011 року №3/2 на загальну суму 1459500 грн. 00 коп. з тому числі з ПДВ 243250 грн. 00 коп. видана від ТОВ „Таврія-Семена" ТОВ «Югсемпром»; видаткова накладна від 11 січня 2011 року №РН-0000018 на загальну суму 622500 грн. 00 коп. в тому числі з ПДВ 103750 грн. 00 коп. видана від ТОВ „Таврія-Семена" ТОВ «Югсемпром"; податкова накладна від 11 січня 2011 року №4/2 на загальну суму 622500 грн. 00 коп. в тому числі з ПДВ 103750 грн. 00 коп. видана від ТОВ „Таврія-Семена" ТОВ «Югсемпром»; видаткова накладна від 11 січня 2011 року №РН-0000019 на загальну суму 2494950 грн. 00 коп. в тому числі з ПДВ 415825 грн. 00 коп. видана від ТОВ „Таврія-Семена" ТОВ «Югсемпром»; податкова накладна від 11 січня 2011 року №5/2 на загальну суму 2494950 грн. 00 коп. в тому числі з ПДВ 415825 грн. 00 коп. видана від ТОВ „Таврія-Семена" ТОВ «Югсемпром»; видаткова накладна від 11 січня 2011 року №РН-0000020 на загальну суму 2874365 грн. 00 коп. в тому числі з ПДВ 479100 грн. 00 коп. видана від ТОВ „Таврія-Семена" ТОВ «Югсемпром»; податкова накладна від 11 січня 2011 року №6/2 на загальну суму 2874365 грн. 00 коп. в тому числі з ПДВ 479100 грн. 00 коп. видана від ТОВ „Таврія-Семена" ТОВ «Югсемпром»; видаткова накладна від 11 січня 2011 року №РН-0000021 на загальну суму 1000365 грн. 00 коп. в тому числі з ПДВ 166725 грн. 00 коп. видана від ТОВ „Таврія-Семена" ТОВ «Югсемпром»; податкова накладна від 11 січня 2011 року №7/2 на загальну суму 1000365 грн. 00 коп. у тому числі з ПДВ 166725 грн. 00 коп. видана від ТОВ „Таврія-Семена" ТОВ «Югсемпром»; видаткова накладна від 11 січня 2011 року №РН-0000022 на загальну суму 1755900 грн. 00 коп. в тому числі з ПДВ 292650 грн. 00 коп. видана від ТОВ „Таврія-Семена" ТОВ «Югсемпром"; податкова накладна від 11 січня 2011 року №8/2 на загальну суму 1755900 грн. 00 коп. в тому числі з ПДВ 292650 грн. 00 коп. видана від ТОВ „Таврія-Семена" ТОВ «Югсемпром»; товарно-транспортна накладна від 11 січня 2011 року №1 про транспортування насіння цукрових буряків, товарно-транспортна накладна від 11 січня 2011 року №2 про транспортування насіння цукрових буряків.

Спату ТОВ „Югсемпром" на користь ТОВ „Таврія-Семена" за поставлене насіння цукрових буряків за Договором поставки підтверджують наступні виписки банку: Виписка видана ПАТ КРД „ПриватБанк" від 27 січня 2011 року №0000419 про оплату ТОВ „Югсемпром" на користь ТОВ „Таврія-Семена" по Договору поставки 359990 грн. 00 коп; Виписка видана ПАТ КРД „ПриватБанк" від 09 лютого 2011 року №0000557 про оплату ТОВ „Югсемпром" на користь ТОВ „Таврія-Семена" по Договору поставки 15000 грн. 00 коп; Виписка видана ПАТ КРД „ПриватБанк" від 24 лютого 2011 року №0000582 про оплату ТОВ „Югсемпром" на користь ТОВ „Таврія-Семена" по Договору поставки 450000 грн. 00 коп; Виписка видана ПАТ КРД „ПриватБанк" від 28 березня 2011 року №0000610 про оплату ТОВ „Югсемпром" на користь ТОВ „Таврія-Семена" по Договору поставки 349000 грн. 00 коп;

Судом встановлено, що у зв'язку з поставкою насіння, що не відповідало вимогам якості переробника в березні 2011 року ТОВ „Югсемпром" повернула частину раніше поставленого насіння цукрових буряків ТОВ „Таврія-Семена", що також підтверджується наступними первинними документами: Накладна на повернення від 16 березня 2011 року №ВН-0000002 на загальну суму 2494950 грн. 00 коп. в тому числі з ПДВ 415825 грн. 00 коп. видана від ТОВ „Таврія-Семена" ТОВ „Югсемпром"; Розрахунок коригування до податкової накладної від 11 січня 2011 року №5/2 на загальну суму 2494950 грн. 00 коп. в тому числі з ПДВ 415825 грн. 00 коп, видана від ТОВ „Таврія-Семена" ТОВ „Югсемпром".

Дана операція була відображена ТОВ „Таврія-Семена" в декларації з ПДВ за березень 2011р. (а.с.137).

З метою проведення інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості ТОВ „Югсемпром" склало з ТОВ „Таврія-Семена" Акт звірки взаємних розрахунків (а.с. 131), в якому підтверджені вище наведені суми поставки та оплати.

У п. 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України).

Судом досліджено копії вказаних податкових накладних (а.с. 102-115) і встановлено, що вони видані за номенклатурою поставки товарів, що відповідає специфікації договору №10.01.2011-ТС/Ю.

Перевезення придбаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 93-96). Сплата договірної вартості товарів підтверджується випискою з поточного рахунку позивача (а.с. 151-153).

Використання позивачем придбаних товарів у межах власної господарської діяльності підтверджується матеріалами справи (видаткові накладні, лімітні картки, статутні документи позивача та т.і.).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні робіт сум податку на додану вартість є факт їх придбання з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом досліджено обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. Дослідивши матеріали справи та надані сторонами доказами, суд вважає, що позивач підтвердив дані податкового обліку достовірними первинними документами, які складені за наслідками фактично здійсненних господарських операцій.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань ТОВ "Таврія-Семена", доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не спростовувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Підпунктами 14.1.36, 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначені поняття, які вживаються у цьому Кодексі, зокрема: господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлені правила формування податкового кредиту, згідно із якими право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Наведені в акті перевірки обставини безпосередньо не дають підстав для висновку про порушення позивачем вказаних норм.

Відповідно до статті 228 ЦК України (у редакції, чинній до 01.01.2011 року) правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в частині другій статті 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом постачальниками контрагента позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких постачальників, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Застосування санкцій у спірному податковому повідомленні-рішенні обумовлено зменшенням суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав, тому позов підлягає задоволенню.

19.09.2011 року судом оголошено ввідну та резолютивну частину постанови, у повному обсязі постанову складено 23.09.2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0005392301 від 25.05.2011 року

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Югсемпром» (ЄДРПОУ 37370299) витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.