Постанова

від 07.11.2011 по справі 2а-11791/11/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2011 р. 16:40 Справа №2а-11791/11/0170

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Жиігалової К. Ю., за участю представників сторін:

від позивача - Марченко Т.Я., представник за довіреністю;

від відповідача - Єміралієв Є.Є., представник за довіреністю;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Кримхліб»

до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2011р. № 0001064001.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Кримхліб» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративною позовною заявою до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001064001 від 16.09.2011року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що не відповідають вимогам чинного законодавства, регламентуючого порядок нарахування, утримання та сплати податку на додану вартість висновки, здійснені відповідачем за наслідками перевірки у акті № 342/40-01/00381580 від 05 вересня 2011 року, щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: порушення п.198.1, п. 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010року № 2755-VI, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 296190 грн. 98 копійок, у тому числі: за лютий 2011р. у сумі 139347,90грн та за березень 2011 р. у сумі 156843,08 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26 вересня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовний заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у запереченнях на позов.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін у справі, суд,

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Кримхліб» є юридичною

особою (пункт 2.1. статуту ПАТ «Кримхліб»). Статут позивача ПАТ «Кримхліб» зареєстровано за № 18821050019001839 27.05.2011 року.

На підставі наказу СДПІ ВПП в м. Сімферополі № 514 від 12.08.2011 року та згідно до вимог п.п. 78.1.1. п. 78 ст. 78 та ст.. 79 Податкового кодексу України Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «Кримхліб» ЄДРПОУ 00381580 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Батон і К» ЄДРПОУ 33773162 за період з 01.01.2011 роеку по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 05.09.2011 року № 342/40-01/00381580.

В ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем було порушено п.198.1, п. 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010року № 2755-VI, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 296190 грн. 98 копійок, у тому числі: за лютий 2011р. у сумі 139347,90грн та за березень 2011 р. у сумі 156843,08 грн. Вказані порушення вимог ПКУ були здійснені позивачем у зв'язку з наявністю у періверяемому періоді взаємовідносин позивача з контрагентом ПП «Батон і К», який фактично не здійснював господарських операцій за цивільніми угодами, укладеними як із позивачем, так і з іншими контрагентами - постачальниками товарів.

На підставі висновків акту позапланової виїзної перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.09.2011р. № 0001064001, яким позивачу збільшено суму зобов'язання з ПДВ у розмірі 296190,98 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Позивач не погодився з висновками відповідача, викладеними у акті перевірки, прийнятим відносно нього податковим повідомленням-рішенням та вважає, що підстав для таких висновків та винесення податкового повідомлення-рішення у відповідача на підставі норм законодавства про оподаткування не було.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року ПАТ «Кримхліб» задекларувало податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 19139111 грн.

Перевіркою встановлено, що податковий кредит за перевіряемий період позивачем частково сформовано на підставі податкових накладних, виданих ПП «Батон і К», якє фактично не отримувало товар (роботи та послуги) не відвантажувало товари (послуги) у зв'язку з тим, що у ПП «Батон і К» відсутні основні фонди та виробничі потужності, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами. При формуванні структури податкового кредиту ПП «Батон і К» зависило податковий кредит з ПДВ у лютому та березні 2011 р. у сумі 1124327 грн. та у зв'язку з цим позивачем було завищено податкового кредиту з ПДВ у лютому та березні 2011 року у сумі 296190,98 грн. (декларація від 21.03.2011 №9001445610 та декларація від 20.04.2011 №9002424266). Також, перевіркою встановлено порушення з боку контрагенту позивача ПП «Батон і К» вимог ч.1,5 ст. 203, п.1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України що виразилося у відсутності поставок з боку ПП «Батон і К», так як укладені угоди з ПП «Батон і К» носили ознаки никчемності.

Суд не погоджується з вказаною вище правовою позицією відповідача з огляду на наступне.

Між позивачем та контрагентом ПП «Батон і К» було укладено договір постачання продукції (№ 1П) № 1068-10/20 від 01.12.2010р., згідно якого ПП «Батон і К» - продав, а ПАТ «Кримхліб» - купив цукор, ізюм, фундук, мигдаль (продовольчі товари) у кількості та асортименті, згідно накладних. Постачання товару здійснювалось транспортом продавця. Договір було укладено на строк до 31.12.2012р.

Постачання товару підтверджується видатковими накладними ПП «Батон і К», а саме: ВН №25/02-0001 від 25.02.11р.; ВН№ 02/02-0001 від 02.02.11р.; ВН №15/03-0001 від 15.03.11р.; ВН №16/03-0001 від 16.03.11р.; ВН №18/03-0001 від 18.03.11р.; ВН №25/03-0001 від 25.03.11р.; ВН №29/03-0001 від 29.03.11р.; ВН №30/03-0001 від 30.03.11р., згідно яких продавець ПП «Батон і К» передав товар, а покупець ПАТ «Кримхліб» прийняв товар. Факт передачі товару за вказаним вище договором підтверджують, також, податкові накладні № 1 - № 8 за лютий 2011 року та за № 1 - №11 за березень 2011 року, які були виписані ПП «Батон і К» на поставку цукру позивачу та на підставі яких, позивачем було сформовано у перевіряемому періоді суму податкового кредиту з ПДВ та у подальшому суми податкового коредиту з ПДВ були задекларовані у лютому та березні 2011 року.

За вказаним вище договором постачання у позивача виникла заборгованість за придбаний товар.

Також, між позивачем та ПП «Батон і К» було укладено договір про надання посередницьких послуг від 30.07.2010р., де ПП «Батон і К» виконавець, а ПАТ «Кримхліб» - замовник. Згідно до предмету договору замовник доручав, а виконавець зобов'язувався вчинити наступні юридичні дії: виконувати посередницькі послуги по просуванню товарів, вироблених замовником на внутрішньому ринку України, особливо на території АРК, на умовах ексклюзивності. За вчинення дій довіритель зобов'язувався виплатити повіреному плату у розмірі, визначеному у додатковій угоді, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не пізніше 30 календарних днів з місяця надання послуг. Виконавець зобов'язувався виконувати усі зобов'язання щомісяця протягом дії договору.

Надання послуг за договором № 1 ПР від 30.07.2010 року підтверджено: актом сдачі - приймання робіт, який підтверджує що позивач як замовник отримав від виконавця ПП «Батон і К» посередницькі послуги на загальну суму 294147, 81 грн. без ПДВ (ПДВ 58829,57 грн.) та податковою накладною № 9 від 28.02.2011 року; актом сдачі - при мання робіт, який підтверджує, що позивач отримав посередницькі послуги у сумі без ПДВ 262548,73 грн. (ПДВ у сумі 52509,75грн.) та податковою накладною № 17 від 31.03.2011 року. У позивача виникла заборгованість за придбані від ПП «Батон і К» послуги.

Також, між позивачем та ПП «Батон і К» було укладено договір постачання продукції (само вивіз) № 06-377/11 № 384-11/Ю від 01.01.2011р., де ВАТ «Кримхліб» (ЄДРПОУ 00381580) - постачальник, а ПП «Батон і К» - покупець. Предмет договору - постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію, а покупець прийняти та своєчасно сплатити вартість продукції. Предметом постачання є продукція хлібопекарні та кондитерська продукція. Постачання здійснюється на умовах ЕХW Франко завод ( ПАТ «Кримхліб» м. Сімферополь вул. Севастопольська 51а). Кількість продукції вказується у заявці, загальна вартість договору визначається згідно фактично відвантаженої продукції. Покупець здійснює транспортування продукції своїм транспортом. Термін дії договору до 31.12.2011р.

У зв'язку з поставкою позивачем продукції за даним договором № 06-377/11 у ПП «Батон і К» виникла заборгованість перед позивачем у сумі 352977,37 грн. та у сумі 315058,47 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.99 р. N 996-ХІУ (із змінами та доповненнями, надалі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Доказом виконання позивачем та його контрагентом ПП «Батон і К» зобов'язань із договорів поставки та нанаддя послуг є акти приймання - сдачі робот, видаткові накладні на товар, податкові накладні, акти зарахування зустрічних однорідних вимог.

Податкові накладні, надані ПП «Батон і К», якій є платником податку на додану вартість (копія свідоцтва платника ПДВ № 00886980 від 6 жовтня 2005 року та інформація про реєстрацію як платника ПДВ та в якості юридичної особи є у матеріалах справи), були складені у відповідності до вимог чинного законодавства та своєчасно отримані позивачем.

На підставі отриманих податкових накладних, виданих ПП «Батон і К» , позивачем були включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у лютому 2011 року та березні 2011 року у загальний сумі 296190 грн. 98 коп., що відображено у податкових деклараціях з ПДВ за лютий, березень 2011 року (додаток № 5 до декларацій у розрізі контрагентів).

З метою проведення розрахунків по вказаних вище договорах за поставлені товари, роботи та послуги позивач та ПП «Батон і К», які мали дебіторську та кредиторську заборгованості один до одного у рівних сумах, склали акти про зарахування зустрічних однорідних вимог у перевіяемому періоді, згідно яких підтверджено погашення забогованісті за поставлені товари (послуги) ( акти про зарахування зустрічних однородних вимог від 31 березня 2011 року, від 28 лютого 2011 року, від 12 та 14 березня 2011 року).

У відповідності з нормами п.14.1.181 ст.14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів ( послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари ( послуги) відрізняєються більш ніж 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари ( послуги), та складається із сум податків, нарахованих ( сплачених) платником податку за ставкою, встановленою статтєю 193 та статтею 194 протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У п. 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України).

Судом досліджено копії податкових накладних, які є в матеріалах справи і встановлено, що вони видані за номенклатурою поставки товарів, що відповідає умовам договорів, укладених позивачем з ПП «Батон і К».

Використання позивачем придбаних товарів у межах власної господарської діяльності підтверджується матеріалами справи (видаткові накладні, довідки про обсяги реалізованих хлібобулочних виробів за лютий та березень 2011 року, статутні документи позивача та т.і.).

Суд зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні робіт сум податку на додану вартість є факт їх придбання з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом досліджено обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. Дослідивши матеріали справи та надані сторонами доказами, суд вважає, що позивач підтвердив дані податкового обліку достовірними первинними документами, які складені за наслідками фактично здійсненних господарських операцій.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань ПП «Батон і К», доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм контрагентом ПП «Батон і К» оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не спростовувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Підпунктами 14.1.36, 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначені поняття, які вживаються у цьому Кодексі, зокрема: господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлені правила формування податкового кредиту, згідно із якими право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Наведені в акті перевірки обставини безпосередньо не дають підстав для висновку про порушення позивачем вказаних норм.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в частині другій статті 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом постачальниками контрагента позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких постачальників, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Застосування санкцій у спірному податковому повідомленні-рішенні обумовлено завищенням з боку позивача податкового кредиту з ПДВ та визначенням суми податкових зобов'язань з цього податку за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав, тому позов підлягає задоволенню.

07.11.2011 року судом оголошено ввідну та резолютивну частину постанови, у повному обсязі постанову складено 11.11.2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь № 0001064001 від 16 вересня 2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Кримхліб» (ЄДРПОУ 00381580) витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.