Постанова

від 19.07.2011 по справі 2а-5602/11/0170/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2011 р. Справа №2а-5602/11/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі судового засідання Жигалової К.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - Рязанов, представник за дов.,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості, Центру зайнятості АР Крим

до ОСОБА_1,

про стягнення заборгованості у сумі 1234,25 грн.

Суть спору: Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості (далі - позивач 1), Центр зайнятості АР Крим (далі - позивач 2) звернулись до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 1234,25 грн.

Ухвалам Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.05.11р. відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Від позивача 09.06.2011 року надійшло клопотання про заміну позивача 2 на його процесуального правонаступника Центр зайнятості Автономної Республіки Крим.

Ухвалою суду від 09.06.2011 року проведено заміну первинного позивача 2 у справі на його правонаступника - Центр зайнятості Автономної Республіки Крим.

Представник позивача 1 у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, про час, день та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 20.01.2010 року подано заяву до Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій було зазначено про те, що на даний час ОСОБА_1 не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, права на пенсію за віком не має, у тому числі на пільгових умовах та за вислугою років. Крім того, відповідач взяв на себе зобов'язання у випадку працевлаштування, укладення договору цивільно-правового характеру (трудової угоди), підприємницької діяльності та іншої діяльності, яка надає прибуток, невідкладно повідомити про це Красноперекопський міськрайонний центр зайнятості.

Наказом 20.10.2010 року № НТ 101020 з 20.10.2010 по 17.04.2011рік відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У продовж вказаного періоду центром зайнятості відповідачу надавались соціальні послуги та здійснювалися виплати забезпечення. Так, 22.10.2010 року між Красноперекопським міськрайонним центром зайнятості та ОСОБА_1 був укладений договір № 010910102200273 щодо професійного навчання останнього (а.с.25).

Відповідно до п.2. вказаного договору ОСОБА_1 зобов'язалася пройти повний курс навчання, оволодіти професійними знаннями та навиками, скласти іспит, та виконувати правила внутрішнього розпорядку навчального закладу.

Згідно п. 2.2.2 договору позивач зобов'язався виплачувати ОСОБА_1. матеріальну допомогу у період проходження професійної підготовки (за умови збереження права на її одержання).

У п. 3 договору №010910102200273 передбачено, що у разі припинення навчання без поважних причин з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, згідно Наказу №10-21/2 від 17.01.2011 року, було відраховано зі складу слухачів КРП "Навчально-курсовий комбінат ЖКГ" у зв'язку з невідвідування занять без поважної причини (а.с.27).

Наказом Красноперекопського міського центру зайнятості № 4 від 20.01.2011р. «про повернення коштів, виплачених як матеріальна допомога в період професійного навчання, і прийняття суми на баланс центру зайнятості, як дебіторської заборгованості» було наказано запропонувати гр. ОСОБА_1 відшкодувати суму матеріальної допомоги у період навчання з 25.10.2010р. по 17.01.2011 р. у розмірі 110,64 грн. (а.с.32).

Красноперекопським міським центром зайнятості на адресу відповідача було направлено вищезгаданий наказ з копіями розрахунків вартості професійного навчання, суми матеріальної допомоги у період професійного навчання, та лист № 09105-496 від 17.02.11р. з пропозицією добровільно протягом 15 робочих днів, повернути витрати на навчання у розмірі 1234,25грн. у тому числі витрати на професійне навчання - 1123,61грн., та витрати на матеріальну допомогу у період проходження професійного навчання - 110,64.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000р. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду (ч.1 ст.8).

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом (ч.2 ст. 8).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"№ 1533-III від 02.03.2000р. функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України "Про зайнятість населення"№ 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що позивач є установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 є республіканським органом виконавчої влади.

Таким чином, Красноперекопський міський центр зайнятості у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"№ 1533-III від 02.03.2000 року (далі Закон № 1533).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1533 загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п.1 ч.1 ст.1);

- страховик - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п.5 ч.1 ст.1);

- страховий випадок - це подія, через яку:

а) застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу;

б) застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття (п.8 ч.1 ст.1).

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 9 пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення"№ 803-XII від 01.03.1991р., відповідно до якого Державна служба зайнятості має право в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме у судовому порядку, визначена також статтею 39 зазначеного Закону.

Таким чином, судом встановлено, що позивач, будучи суб'єктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних осіб щодо стягнення з громадян безпідставних виплат у вигляді допомоги по безробіттю.

Суд зазначає, що відповідно до ст.6 Закону України № 1533 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

При з'ясуванні питання про те, чи відноситься відповідач до застрахованих осіб, які відповідно до ст.6 Закону України № 1533 мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги, судом встановлено наступне.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно зі ст.7 Закону України № 1533 одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.

Відповідно до ст.27 Закону України № 1533 Застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню. Виплата матеріальної допомоги здійснюється з першого дня навчання. Тривалість виплати матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати.

Відповідно до п.1 ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Відповідно до п. 3 Ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.28 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №308 від 20.11.2000 року «Про затвердження Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного» у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні) та витрат на проживання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 умисно не виконала зобов'язання по договору №010910102200273, тобто систематично порушувала правила внутрішнього трудового розпорядку, не з'являлася на заняттях курсів, за що й була відрахована з числа слухачів.

Відповідно до довідки-розрахунку наданої суду позивачем, відповідачу нарахована та виплачена матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного за період з 25.10.2010р. по 31.10.2010р. у сумі 110,64 грн.

У порядку ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів оскарження наказу Красноперекопського міського центру зайнятості № 4 від 20.01.2011р. та на час розгляду спору у судовому порядку незаконно отримана матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного до Красноперекопського міського центру зайнятості не повернута.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, у сумі 1234,25 грн.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, ст. 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Центру зайнятості Автономної Республіки Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дибенка, 50; р/р 37179300901202 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 03491168) суму витрат на професійне навчання в розмірі 1123,61 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Чапаєва, 2; р/р 37178001000265 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 20708600) суму витрат на матеріальну допомогу у період проходження професійного навчання в розмірі 110,64грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.