Постанова

від 25.09.2012 по справі 2а/0470/6450/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/6450/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Петранцові О.Ю.

за участю:

представника відповідача Яковенко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про:

- визнання дій відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 19.04.2012 року за № 0000281720 та від 19.04.2012р. за № 0000301720 неправомірними;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2012 року за № 0000281720 та від 19.04.2012р. за № 0000301720.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх такими, що суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню, оскільки оскаржувані рішення були винесені на підставі помилкових та необґрунтованих висновків, викладених у Акті перевірки №78/НОМЕР_3 від 30.03.2011р. Крім того, позивачем не було допущено будь-яких порушень діючого податкового законодавства.

У судовому засіданні 13 вересня 2012 року судом здійснено заміну відповідача - Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, його правонаступником - Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби, у зв'язку із проведеною реорганізацією.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі його представника.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову, просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що висновки акту перевірки є правомірними, оскаржувані рішення прийнято на підставі та у межах чинного законодавства, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований в Нікопольському міськвиконкомі 15.09.1998р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04052198ф0010164 та на підставі чого йому було видано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. У Нікопольській ОДП1 Дніпропетровської області ДПС зареєстрований як платник податків 22.09.98р. за № 5707. Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3.

Як платник ПДВ фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований у Нікопольській ОДП1 Дніпропетровської області ДПС 07.04.99р., свідоцтво № НОМЕР_1, індивідуальний податковий номер платника ПДВ НОМЕР_3.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75. ст.77 Податкового кодексу України, наказу Нікопольської об'єднаної ДПІ Дніпропетровської області ДПС про проведення документальної планової виїзної перевірки від 27.02.2012р. №254, відповідно до направлення від 12.03.2012р. № 126/172, виданого Нікопольською об'єднаною ДПІ Дніпропетровської області, відповідно плану -графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2012р., проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС складено Акт від 30.03.2011р. №78/НОМЕР_3. , яким були зафіксовані допущені позивачем порушення, а саме:

- пп.177.10 ст.177 ПК України - ненадання на перевірку Книги обліку доходів і витрат при здійсненні фінансово-господарської діяльності у 2011 році;

- п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПК України - платником податків несвоєчасно подана Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2011 рік;

- п.198.6 ст.198, абз. г) п.201.1 ст.201 ПК України - завищено податковий кредит на суму ПДВ 18390,00 грн., в т.ч. 11000,00 грн. та лютий 2011 року, 2390,00 грн. за березень 2011 року, 5000,00 грн. за листопад 2011 року.

Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС складено та направлено позивачу наступні податкові повідомлення-рішення від 19.04.2012 року:

- № 0000281720 про сплату нарахованого грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_2 за порушеня вимог Податкового кодексу України, а саме завищення податкового кредиту на суму ПДВ, на загальну суму за основним платежем -18 390,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -1251 грн.;

- № 0000301720 про сплату нарахованого грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_2 за порушення строків подання Податкової декларації на загальну суму -170,00 грн.

У ході проведення перевірки встановлено наступне. В період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. позивач здійснював фінансово-господарську діяльність, а саме: обробку дерев'яних виробів, торгівельно-закупівельну діяльність деревини на загальній системі оподаткування за безготівковий рахунок, про що свідчать надані до Нікопольської ОДПІ декларації про доходи та первинні документи, сума одержаного валового доходу та витрати, пов'язані з одержанням доходу без урахування податку на додану вартість.

Згідно вимог п. 176.1 ст. 176 Податкового Кодексу України платники податку зобов'язані: подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Відповідно пункту 177.11 ПК України фізичні особи - підприємці подают річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Згідно вимог пп. 49.18.5 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

В порушення п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПК України платником податків несвоєчасно подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2011 рік: гранічний строк подання декларації 09.02.2012р. В порушення норм ПК України, відповідачем декларація подана 23.03.2012р.

Відповідальність за порушення граничних строків подання податкової декларації про майновий стан і доходи передбачена п. 120.1 ст. 120 ПК України.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно п. 177.10 ст. 177 ПК України фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книги обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначається центральним органом державної податкової служби.

Судом встановлено та підтверджено представником відповідача, що в порушення п. 177.10 ст. 177 ФОП ОСОБА_2 при здійсненні фінансово-господарської діяльності у 2011 році не надав на перевірку Книгу обліку доходів і витрат.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих позивачем деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1 - 16) за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. у загальній сумі 107116,00 грн. встановлено, що ФОП ОСОБА_2 здійснював фінансово-господарську діяльність за готівковий та безготівковий рахунки.

Відповідно пп. 14.1.181. п. 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. у

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України 198.2 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п. 198.6 ст.198 ПК України до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях, і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Під час судового розгляду справи встановлено, що ФОП ОСОБА_2 в порушення п. 198.6 ст.198, абз. г) п.201.1 ст.201 ПК України завищив податковий кредит на суму ПДВ 18390,00 грн., а саме:

- 11000,00 грн. за рахунок включення до податкового кредиту в лютому 2011 року податкової накладної від 28.02.2011 р. № 02 від Обласного комунального підприємства фірми магазин № 4 «Нікопольський» іпн. 054692304079 код ЄДРПОУ 05469233, у якій не зазначено місцезнаходження юридичної особи - продавця (податкова адреса), зареєстрованої як платник податку;

- 2390,00 грн. за рахунок включення до податкового кредиту в березні 2011 року податкової накладної від 17.03.2011р. № 05 ТОВ «Будгарантзв'язок», іпн. 329305804070, у якій не зазначено місцезнаходження юридичної особи - продавця (податкова адреса), зареєстроишої як платник податку;

- 5000,00 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту податкової накладної в листопаді 2011 року уточнюючим розрахунком від 30.12.2011 р. № 9013023728 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту від 30.12.2011р. № 9013023647) від ТОВ «Лігрант» іпн. 346564704624 код ЄДРПОУ 34656476, яку на перевірку не надано.

Отже, актом перевірки встановлено та підтверджено матеріалами справи, що надані позивачем до перевірки первинні документи не відповідають зазначеним вище вимогам, оскільки податкові накладні не містять місцезнаходження юридичної особи - продавця (податкова адреса), зареєстрованої як патник податку.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. встановлено його заниження в сумі 18390,00 грн.: в т.ч. за лютий 2011 року - 1000,00 грн., березень 2011 року - 2390,00 грн., за листопад 2011 року - 5000,00 грн., що відображено в п.2.5.2 розділу 2 акта перевірки.

Встановлено, що у період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. позивач не заявляв до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, не користувався пільгами в оподаткуванні з ПДВ.

У періоді, що перевірявся, ФОП ОСОБА_2 за грудень 2010 року по рядку податкової декларації з ПДВ 18.2 задекларовано від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та суми податкового кредиту з ПДВ по звітному періоду у розмірі 2000,00 грн.

Від'ємне значення податку на додану вартість виникло в зв'язку з перевищенням обсягів придбання товарів над обсягом реалізації товарів. В грудні 2010 року податкове зобов'язання з ПДВ склало 15637,00 грн., податковий кредит з ПДВ 17637,00 грн.

У перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_2 по рядку податкової декларації з ПДВ 19 задекларовано від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та суми податкового кредиту з ПДВ по наступних звітних періодах у розмірі 6595,00 грн. а саме: липень 2011року - 3020,00 грн.; грудень 2011року - 3575,00 грн.

Від'ємне значення податку на додану вартість виникло в зв'язку з перевищенням обсягів придбання товарів над обсягом реалізації товарів а саме: липень 2011 року податкове зобов'язання з ПДВ 4412,00 грн., податковий кредит з ПДВ 7432,00 грн.; грудень 2011 року податкове зобов'язання з ПДВ 1614,00 грн., податковий кредит з ПДВ 5189,00 грн.

Таким чином, в порушення вимог п.198.6 ст.198, абз. г) п.201.1 ст.201 ПК України позивачем завищено податковий кредит на суму ПДВ 18390,00 грн., в т.ч. 11000,00 грн. та лютий 2011 року, 2390,00 грн. за березень 2011 року, 5000,00 грн. за листопад 2011 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем по суті порушень, викладених у акті перевірки, обґрунтування не наведені, не доведено протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та не зазначено обґрунтованих підстав для їх скасування.

Приймаючи до уваги викладене, та враховуючи, що позивачем не обґрунтовано та не підтверджено належним чином позовні вимоги, а відповідач довів правомірність своїх дій, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 18 вересня 2012 року.

Суддя В.В. Кальник