Постанова

від 25.09.2012 по справі 2а/0470/9086/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/9086/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Парненко В.С.

при секретарі судового засідання Орлові О.В.

за участю:

представника позивача Майко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійне забезпечення України»до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 липня 2011 року №0001942301,

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійне забезпечення України» (надалі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську (надалі - Відповідач), в якому (з урахуванням уточнення позовних вимог від 14.09.2012) просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2011 року №0001942301.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що висновки податкового органу щодо неправильного та безпідставного формування ТОВ «Металургійне забезпечення України» податкового кредиту лютого 2011 року не відповідають дійсним обставинам, а дії щодо визнання правочинів, укладених ТОВ «Металургійне забезпечення України» з іншими контрагентами за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року, такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, та такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, є протиправними.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійне забезпечення України» зареєстровано рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області від 10.09.2009 року, номер запису про державну реєстрацію 12231020000004144, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 36568539, місцезнаходження підприємства відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 51909, м.Дніпродзержинськ, вул. Подольська, буд.2, кв.21.

Державною податковою інспекцією у м.Дніпродзержинську було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Металургійне забезпечення України» (код 36568539) з питання підтвердження взаємовідносин за лютий 2011 року з Дніпропетровською торгово - промисловою палатою» (код 02944828), ТОВ «ВСЦ Південтест» (код 13429259), Українське Латвійське ТОВ з ІІ «Бадм ЛТД» (код 19370604), ТОВ «Квантемал» (код 34775333), ТОВ «Фарконт Маріуполь» (код 36996249), ТОВ «Алтея Транссервіс» (код 37231923), ТОВ «Імпульс плюс 2010» (код 37363648), та за березень 2011 року з ТОВ «Доміно -2010» (код 37367946), ТОВ «ВКФ» «Плутон -Трейд» (код 37458027), ТОВ «Солді-Плюс» (код 36980789), ТОВ «Лавіс-сервіс» (код 37160329), ПП «Планета-сервіс Плюс» (код 36363118), та дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.02.2011р. по 31.03.2011р.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт перевірки № 3197/225/23-206/36568539 від 13.07.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення:

1. п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п.198.1 п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, всього у сумі 1028171 грн., у тому числі за: лютий 2011 року у сумі 841382 грн.; березень 2011 року у сумі 186789 грн.

2 . п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI в частині придбання ферованадію від ТОВ "Імпульс плюс 2010" на загальну суму 2486808,0 грн., у т.ч. ПДВ - 414468, грн.;

ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «МЗУ» при придбанні та наступному продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України - правочини визнано - «нікчемними» по ланцюгу реалізації ТОВ «Промислова Інвестиційна компанія « Енергоінвест» (код 33612250).

3. п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст 186, п. 187.1 ст 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI в частині придбання марганцю металевого (брикетованого) від ТОВ «Імпульс плюс 2010» на загальну суму 1413192 грн., у т.ч. ПДВ - 235532 грн.;

ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними - по правочинах, здійснених ТОВ «МЗУ» при придбанні та наступному продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України - правочини визнано - «нікчемними» по ланцюгу реалізації ТОВ ЗМ ВКП «Унікон» (код 13639420).

Відповідно до пп. 78.1.111 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Дніпродзержинську на підставі наказів від 17.06.2011р. №1336, від 23.06.11р № 1356, від 01.07.2011р. № 1395 та направлень від 17.06.2011р. № 449, від 24.06.2011р № 468 Коломоєпь Світланою Павлівною - головним державним податковим ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб, інспектором ПС І рангу, Цукановим Владимиром Анатолійовичем відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м.Дніпродзержинську згідно п.п. 75.1.2 , п.75 ст.75 , п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI., проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійне забезпечення України» (код 36568539) з питання підтвердження взаємовідносин за лютий 2011 року з Дніпропетровською торгово - промисловою палатою » (код 02944828 ), ТОВ «ВСЦ Південтест» (код 13429259), Українське Латвійське ТОВ з ІІ «Бадм ЛТД» (код 19370604), ТОВ «Квантемал» (код 34775333), ТОВ «Фарконт Маріуполь» (код 36996249), ТОВ «Алтея Транссервіс» (код 37231923), ТОВ «Імпульс плюс 2010» (код 37363648), та за березень 2011 року з ТОВ «Доміно -2010» (код 37367946), ТОВ «ВКФ» «Плутон -Трейд» (код 37458027), ТОВ «Солді-Плюс» (код 36980789), ТОВ «Лавіс-сервіс» (код 37160329), ПП «Планета-сервіс Плюс» (код 36363118), та дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.02.2011р. по 31.03.2011р.

Копію наказу ДПІ у м. Дніпродзержинську від 17.06.2011р. №1336 та направлення від 17.06.2011р. № 449 вручено під підпис директору ТОВ «МЗУ» Майко Вадиму Михайловичу 17.06.2011р.

Копію наказу ДПІ у м. Дніпродзержинську від 23.06.2011р. №1356 та направлень від 17.06.2011р. № 449 - строк проведення перевірки продовжено з 24.06.2011р. по 01.07.2011р., від 24.06.2011р. № 468 "вручено під підпис директору ТОВ «МЗУ» Майко Вадиму Михайловичу 23.06.2011 p., 24.06.11р.

Копію наказу ДПІ у м. Дніпродзержинську від 01.07.2011р. №1395 та направлень від 17.06.2011р. № 449 - строк проведення перевірки продовжено з 05.07.2011р. по 06.07.2011р., від 24.06.2011р. № 468 - строк проведення перевірки продовжено з 04.07.2011р. по 06.07.2011р., вручено під підпис директору ТОВ «МЗУ» Майко Вадиму Михайловичу 01.07.2011 p., 04.07.11р.

Перевірку проведено з відома директора ТОВ «МЗУ» Майко Вадима Михайловича та в присутності головного бухгалтера ТОВ «МЗУ» Лисонь Світлани Анатоліївни.

В журналі реєстрації перевірок вчинено запис 17.06.2011р. № 5, 24.06.11р. № 6, 04.07.2011р. № 7, 05.07.201 1р. № 8.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Що стосується виявлених перевіркою порушень судом встановлено наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що 05.01.2011 ТОВ «Імпульс плюс 2010» та ТОВ «Металургійне забезпечення України» уклали договір купівлі - продажу № 05/01-11.

Згідно договору купівлі - продажу від 05.01.2011 № 05/01-11 ТОВ «Імпульс плюс 2010» зобов'язується передати у власність ТОВ «Металургійне забезпечення України» товар, а останнє зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах договору.

Умови поставок кожної партії товару визначаються у специфікаціях або рахунках.

У лютому ТОВ «Металургійне забезпечення України» отримало від ТОВ «Імпульс плюс 2010» сировину, а саме марганець металевий брикетований та ферованадій 80, а також послуги з упаковки та сортування на загальну суму 3900000,00 грн. у тому числі ПДВ 650000,00 грн.

Суми податку на додану вартість по податковим накладним від ТОВ «Імпульс Плюс 2010» включено позивачем до складу податкового кредиту у лютому 2011 року на суму ПДВ 1300000 грн., що підтверджується даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, але згідно первинних документів сировина придбана на загальну суму 3900000,00 грн., ПДВ 650000,00 грн.

В акті перевірки відповідачем зроблено висновок, що підприємство позивача безпідставно (без підтверджуючих документів) включило до податкового кредиту 650000 грн. від «Імпульс плюс 2010», що призвело до донарахування податковим органом на цю суму по ПДВ.

Правомірність формування суми податкового кредиту в лютому 2011 року ТОВ «Металургійне забезпечення України» пояснило наступним.

ТОВ «Металургійне забезпечення України» в січні 2011 року придбало у нерезидента компанії Goldinvest Limited (Нова Зеландія) феросілікомарганцеву лігатуру у кількості 189,000 тн.(вантажна митна декларація № 110010000/2011/000246). Вміст марганцю у лігатурі складав 42,2%.

Згідно договору № 05/01 від 05.01.11 та акту виконаних робіт № 119 від 01.02.11 ТОВ «Доміно 2010 » переробило феросілікомарганцеву лігатуру на феросілікомарганець 17. Метою цієї переробки є підвищення вмісту марганцю у матеріалі і таким чином покращення його якості. Згідно Звіту про інспекцію фірми «Алекс Стюарт», замовленої ТОВ «Доміно 2010» після переробки вміст марганцю у матеріалі складав 66,38 %. Місцем інспекції був склад підприємства позивача.

Крім того, у лютому 2011 року «Доміно 2010» здійснило послуги по перепакуванню інструментів. Необхідність перепакування виникла в зв'язку с тим, що в результаті довготривалого зберігання контейнерів з інструментами на складі зіпсувалась упаковка інструментів і вони втратили товарний вигляд.

З метою його відновлення ТОВ «Металургійне забезпечення України» залучило ТОВ «Доміно 2010» для перепакування. Перепакування відбувалось на місті зберігання товару.

Таким чином, у лютому 2011 року ТОВ «Доміно 2010» здійснило ТОВ «Металургійне забезпечення України» послуги на загальну суму 3900000 грн. В тому числі ПДВ 650000 грн.

ТОВ «Металургійне забезпечення України» на виконані у лютому 2011 року послуги (акт виконаних робіт № 119 від 01 лютого 2011 року) ТОВ «Доміно 2010» видало належним чином оформлену податкову накладну № 119 від 01.02.2011.

З огляду на викладене вище, ТОВ «Металургійне забезпечення України» мало право відносити до податкового кредиту послуги, отриманні від ТОВ «Доміно 2010» на суму 650000 грн.

Однак, як зазначив представник позивача в судовому засідання, в своїй податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 pоку позивач помилково не включив ТОВ «Доміно 2010», а суму послуг в розмірі 3900000 грн., в тому числі ПДВ 650000 грн. указав ТОВ «Імпульс плюс 2010».

Пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України визначено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Судом встановлено, що з метою виправлення зазначеної помилки помилки в квітні 2011 року ТОВ «Металургійне забезпечення України» направило до податкової інспекції уточнюючу розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д 5), в якій відобразило операції з ТОВ «Доміно 2010»

Згідно квитанції № 2 звіт доставлено до ДПІ м. Дніпродзержинська 27.04. 2011 в 09:42, перевірка проводилась з 17.06. 2011 по 06. 07. 2011, що свідчить про відповідність заначених дій позивача вимогам чинного законодавства та не протирічить ст.50.2. Податкового кодексу, яка забороняє подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації , поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється.

Під час судового розгляду справи позивачем надано всі первинні документи на підтвердження реальності господарських взаємовідносин з компанією Goldinvest Limited (Нова Зеландія), ТОВ «Доміно 2010» та ТОВ «Імпульс плюс 2010», а саме: митну декларацію, договір поставки, видаткові накладні, податкові накладні, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні тощо.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що ДПІ м. Дніпродзержинська неправомірно зняла з податкового кредиту 650000,00 грн. від ТОВ «Імпульс плюс 2010», не включила до податкового кредиту зазначену суму податкового кредиту від ТОВ «Доміно 2010», що стало підставою для незаконного донарахування ТОВ «Металургійне забезпечення України» цієї суми до зобов'язань по ПДВ. У зв'язку з чим, позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 28 липня 2011 року №0001942301 в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Перевіркою також встановлено порушення ТОВ «Металургійне забезпечення України» п.180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI в частині придбання ферованадію від ТОВ "Імпульс плюс 2010" на загальну суму 2486808,0 грн., у т.ч. ПДВ - 414468, грн. та ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «МЗУ» при придбанні та наступному продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України - правочини визнано - «нікчемними» по ланцюгу реалізації ТОВ «Промислова Інвестиційна компанія « Енергоінвест» (код 33612250).

Крім того, встановлено порушення п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст 186, п. 187.1 ст 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI в частині придбання марганцю металевого (брикетованого) від ТОВ «Імпульс плюс 2010» на загальну суму 1413192 грн., у т.ч. ПДВ - 235532 грн. Та ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними -по правочинах, здійснених ТОВ «МЗУ» при придбанні та наступному продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України - правочини визнано - «нікчемними» по ланцюгу реалізації ТОВ ЗМ ВКП «Унікон» (код 13639420).

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочнном є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Акт перевірки не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу ТОВ «Металургійне забезпечення України» щодо порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний дравочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про нікчемність даного правочину. Укладені між відповідачами правочини відповідають обов'язковим загальним вимогам, що передбачені статтею 203 Цивільного Кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Оскільки при укладенні договорів не порушено жодної з перелічених умов, такий правочин не може тягнути за собою його недійсність.

Як вбачається із змісту Акту перевірки висновок відповідача про нікчемність правочинів є необгрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами.

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочини, зазначені в Акті перевірки, до теперішнього часу не визнані недійсними у судовому порядку. Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

У п. 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 № 9 Верховний Суд України відзначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТОВ «Металургійне забезпечення України» на укладення договорів з контрагентами (та його умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами.

Позивачем документально доведено виконання зобов'язань щодо надання та оплати наданих та отриманих послуг. Це підтверджується не лише документами, але й фактичним використанням вказаних послуг платником податків у своїй діяльності.

Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема позивача, на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного. З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгадані правочини не можуть вважатися нікчемними як такі, що порушують публічний порядок за ст. 228 ЦК України.

Викладені в акті перевірки судження перевіряючого про порушення платником податків вимог статей 203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються дослідженими судом доказами.

Крім того, керуючись Листом Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено, що в березні 2011 року згідно договору від 01.03. 2011 № 01/03-11 ТОВ «Металургійне забезпечення України» придбало у ТОВ ВКФ «Плутон Трейд» феромолібден 60 у кількості 10,505 тн. на загальну суму 2617004,4 грн. НДС - 436167,4 грн.

На цю поставку ТОВ «Плутон Трейд» видало ТОВ «Металургійне забезпечення України» видаткову накладну № 250 від 30.03.11, податкову накладну № 250 від 30.03.11, які оформленні згідно чинного законодавства. Факт поставки підтверджується даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Позивач пояснив, що в березні 2011 року зазначений товар не був реалізований і знаходився на зберіганні на складі ТОВ «Металургійне забезпечення України».

08 червня 2011 року зазначений феромолібден був реалізований ТОВ «Промекс». Ціна придбання склала 249119,88 грн/тн., а реалізації 266655,00 грн/тн.

На підставі викладеного вище, а також на підставі акту перевірки Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 06.06.2011 № 2322/1800/37458027 про визнання недійсними податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «Плутон Трейд» з 01.03.2011 по 30.04.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Радар», Відповідач зняв з податкового кредиту ТОВ «Металургійне забезпечення України» 436167,40 грн.

Акт перевірки Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 06.06.2011 № 2322/1800/37458027 ТОВ «Плутон Трейд» був оскаржений до Харківського окружного адміністративного суду, який своєю Постановою від 26 серпня 2011 року № 2-а-7501/11/2070 позов ТОВ «Плутон Трейд» про визнання дій ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова противоправними задовольнив, скасував наказ ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова № 1211 від 02.06.2011 про проведення документальної позапланової невиїздної перевірки ТОВ «Плутон Трейд» і визнав неправомірними дії ДПІ по проведенню документальної позапланової невиїздної перевірки ТОВ «Плутон Трейд» за період з 01.03.11 по 30.04.11, на підставі якої було складено акт перевірки від 06.06.11 № 2322/1800/37458027.

Щодо неправомірності висновків відповідача щодо визнання правочинів ТОВ «Металургійне забезпечення України» нікчемними по ланцюгу реалізації ТОВ «Промислова Інвестиційна компанія « Енергоінвест» (код 33612250) та ТОВ ЗМ ВКП «Унікон» (код 13639420) позивач пояснив наступне.

У лютому ТОВ «Металургійне забезпечення України» отримало від ТОВ «Імпульс плюс 2010» сировину, а саме марганець металевий брикетований та ферованадій 80.

Згідно первинних документів, а саме податкової накладної № 1040221 від 04.02.2011, прибуткової накладної № 1040221 від 04.02.2011, товарно-транспортних накладних № 404 та 402 від 04 лютого 2011 року, кількість Марганця металевого брикетованого складала 44,44 тн. на суму 1 177 215,60 грн.,, а ферованадія - 10 тн. на суму 2 083 333,32 грн.

У лютому 2011 року ТОВ «Металургійне забезпечення України» реалізувало марганець металевий (брикетований) ТОВ ЗМ ВКП «Унікон» у кількості 200 тн. , у тому числі отриманого від ТОВ «Імпульс плюс 2010» у кількості 44,44 тн. по ціні 26490 грн/тн та ферованадія 80 у кількості 10 тн. по ціні 208 333,33 грн за 1 тн.

Операції із придбання та реалізації Марганця металевого (брикетованого) та ферованадія 80 мали реальний економічний ефект, оскільки перший був придбаний у ТОВ «Імпульс плюс 2010» по ціні 26490 грн/тн, а реалізований ТОВ ЗМ ВКП «Унікон» по ціні 32460 грн., а другий був придбаний у ТОВ «Імпульс плюс 2010» по ціні 208333,33 грн за 1 тн, а реалізований ТОВ «Промислова Інвестиційна компанія «Енергоінвест» (код 33612250) у кількості 10 тн. по ціні 253936,43 грн/тн.

При визначені нікчемності зазначених операцій ДПІ м. Дніпродзержинська посилається на акт перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 06.06.2011 № 2323/1800/37363648.

ТОВ «Імпульс плюс 2010» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова про визнання противоправним та скасування рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова у формі наказу № 1210 від 02.06.2011 про проведення документальної невиїзної перевірки, визнання дій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова по проведенню документальної невиїздної перевірки, за результатами якої складено Акт від 06.06.2011 № 2323/1800/37363648, протиправними.

Постановою від 01 серпня 2011 року № 2а-7888/11/2070 Харківський окружний адміністративний суд визнав противоправними дії ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова по проведенню позапланової невиїздної перевірки за результатами якої складено Акт від 06.06.2011 № 2323/1800/37363648.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 листопада 2011 року Постанову від 01 серпня 2011 року № 2а-7888/11/2070 Харківського окружного адміністративного суду залишив без змін.

Під час судового розгляду справи позивачем підтверджений рух активів між ТОВ «Металургійне забезпечення України» та контрагентами ТОВ ВКФ «Плутон Трейд», ТОВ «Промекс», ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ ЗМ ВКП «Унікон», зазначеними в акті перевірки, надано всю первинну документацію на підтвердження реальності укладених угод: договір поставки, податкові та видаткові накладні. Натомість Відповідачем не надано суду належних та обґрунтованих доказів, які б пітверджували відсутність господарської мети при вчиненні відповідних дій позивачем з іншими контрагентами.

Крім того, позивачем доведена наявність необхідних умови для ведення відповідної господарської діяльності. Так, представник позивача пояснив, що підприємство працює на українському ринку феросплавів з 2009 року. На момент перевірки штат підприємства складав 16 чоловік. Серед яких є логісти, менеджери ЗЕД, бухгалтерія, відділ кадрів. Підприємство має офіс, який забезпечений необхідною оргтехнікою і склади. Підприємство сплачує податки. За 6 місяців 2011 року (на момент перевірки) ТОВ «Металургійне забезпечення України» сплачено 909972,45 грн., у тому числі ПДВ - 643197,45грн., податок на прибуток 236650 грн., обов'язкові платежі по заробітній платі 150897,37 грн.

Судом не встановлений умисел посадових осіб ТОВ «Металургійне забезпечення України» з іншими контрагентами щодо укладення правочинів, а також суперечливість правочинів інтересам держави та суспільства, що є необхідною умовою для визнання недійсним правочину.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Крім того, суд наголошує, що у відповідності до роз'яснень Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон пов'язує настання наслідків нікчемності угод передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд не може погодиться з висновком відповідача, що правочини укладені між позивачем та іншими контрагентами є нікчемними та суперечать інтересам держави та суспільства.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійне забезпечення України» до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 липня 2011 року №0001942301.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійне забезпечення України» до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 липня 2011 року №0001942301 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську від 28 липня 2011 року №0001942301.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 21.09.2012.

Суддя В.С. Парненко