Постанова

від 27.09.2012 по справі 1570/3645/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/3645/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

сторін:

представник позивача - Тренчук П.В. (по довіреності)

представник відповідача - Трусов А.С. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ем Ді Трейдінг»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000742201 та №0000752201 від 21.03.2012 року,

В С Т А Н О В И В :

З позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Ем Ді Трейдінг»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000742201 та №0000752201 від 21.03.2012 року.

В судовому засіданні 25.09.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000742201 від 21.03.2012 року та №0000752201 від 21.03.2012 року зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими. Податкові повідомлення -рішення №0000742201 від 21.03.2012 року та №0000752201 від 21.03.2012 року підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки та вважає, що вони винесені незаконно, пославшись на обставини зазначені у позовній заяві (а.с. 3-8 т.І).

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, пояснивши, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень і на підставі діючого законодавства, а тому є правомірним з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (а.с.5-18 т.ІІ). Також зазначив, що перевірка проведена відповідно до вимог діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно із ст.ст. 7,8,10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування, стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до п.1 ч.2 ст.17, ст.50 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що в період з 17.02.2012 р. по 21.02.2012 p., на підставі рішення керівника ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС, оформленого наказом ДПІ у Київському районі м. Одеси від 16.02.2012 р. №123-п та відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст.78, п. 79.2. ст.79 Податкового кодексу України, Бурян Світланою Петрівною - головним державним податковим ревізором-інспектором та Лепьошкіною Оксаною Іллівною - старшим державним податковим ревізором-інспектором було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ем Ді Трейдінг»з питань правових відносно з ПП «Одеська Будівельна компанія»(код ЄДРПОУ 34319643), ПП «Одеська технопромислова група»(код ЄДРПОУ 35769535), TOB «Майстерня заходів»(код ЄДРПОУ 36590737), ПП «Юнікон плюс»(код ЄДРПОУ 36919295), TOB «Флорена плюс»(код ЄДРПОУ 35851839), TOB «Тетрабудсервіс»(код ЄДРПОУ 37508271) за період з 01.05.2010 року по 30.09.2011 рік.

За результатами перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС було складено акт №458/22-34/36920520 від 21 лютого 2012 р. (а.с.9-25 т.І) .

В акті перевірки встановлені наступні порушення:

- відсутність об'єктів, які підпадають від визначення статті 185, 188, 200 Податкового кодексу України.

Дані наведені в деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.05.2010 р. по 30.09.2011 р. з відповідними додатками не підтверджують реальність здійснення фінансово-господарський операцій з ПП «Одеська Будівельна компанія» (код ЄДРПОУ 34319643), ПП «Одеська технопромислова група»(код ЄДРПОУ 35769535), TOB «Майстерня заходів»(код ЄДРПОУ 36590737), ПП «Юнікон плюс»(код ЄДРПОУ 36919295), TOB «Флорена плюс»(код ЄДРПОУ 35851839), TOB «Тетрабудсервіс»(код ЄДРПОУ 37508271).

- п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження TOB «Ем Ді Трейдінг», суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість в тому числі за рахунок завищення податкового кредиту на загальну суму - 64 014 грн. 00 коп.;

- п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5, п.п.5.3.9.п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.138.1.1. п.138.1. ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України , що призвело до заниження TOB «Ем Ді Трейдінг»за перевіряє мий період податку на прибуток на 74 172 грн. 00 коп.

В Акті перевірки зазначено, що операції по взаємовідносинах із ПП «Одеська Будівельна компанія»(код ЄДРПОУ 34319643), ПП «Одеська технопромислова група»(код ЄДРПОУ 35769535), TOB «Майстерня заходів»(код ЄДРПОУ 36590737), ПП «Юнікон плюс»(код ЄДРПОУ 36919295), TOB «Флорена плюс»(код ЄДРПОУ 35851839), TOB «Тетрабудсервіс»(код ЄДРПОУ 37508271) за період з 01.05.2010 р. по 30.09.2011 р. встановлені порушення, які виникли за рахунок невідповідності відображення показників бухгалтерського обліку, податкового кредиту сум ПДВ та витрат до складу валових витрат по операціях, по яким проведено оплату за придбання ТМЦ від постачальника, у тому числі по: ПП «Одеська Будівельна компанія»(код ЄДРПОУ 34319643) - в сумі 9737 грн.; ПП «Одеська технопромислова група»(код ЄДРПОУ 35769535) - в сумі 9000 грн.; TOB «Майстерня заходів»(код ЄДРПОУ 36590737) - в сумі 9023,9 грн.; ПП «Юнікон плюс»(код ЄДРПОУ 36919295) - в сумі 101 250 грн.; TOB «Флорена плюс»(код ЄДРПОУ 35851839) в сумі 159 559. 45 грн.; TOB «Тетрабудсервіс»(код ЄДРПОУ 37508271) - в сумі 31 500 грн. Всього 3 200 070, 35 грн. у т.ч. ПДВ - 64 014,0 грн.

Також в акті перевірки ДПС зазначає, що згідно службової записки ВПМ ДПІ у Київському районі м. Одеси від 13.02.2012 №208/26 (вх.14.02.2012 №651/11 року) та відповідно до листа УПМ ДПС в Одеській області вих.№986//7/07-3411 від 09.02.2012 р., TOB «Флорена плюс», TOB «Майстерня заходів», TOB «Тетрабудсервіс»відносяться до «ризикової»категорії підприємств, які перебувають на податковому обліку у ДПІ м. Києва та Київської області.

У службовій записці зазначено, що директором та головним бухгалтером вказаних підприємств є громадяни Російської федерації, які на території міста Києва та Київської області зареєстрованими не значаться, відомості щодо місцезнаходження вказаних осіб на території України відсутні. Також службова записка містить інформацію про те, що ВПМ ДПІ у Київському районі м. Одеси від Київського міського центру зайнятості 20.01.2012 року за №14-581. №14-583 та від Київського обласного центру зайнятості 24.01.2012 р. за №168/01/12-12 отримано листи, якими повідомлено, що заяв та інших передбачених законодавством документів на отримання дозволів на використання праці громадян Російської Федерації до Київського міського та обласного центрів зайнятості не надходило, дозволу на використання праці вказаних іноземців на підприємствах, установах та організаціях масті Києва не оформлювалося.

Крім того, в акті зазначено про неможливість проведення зустрічної звірки із TOB «Майстерня заходів», TOB «Флорена плюс», TOB «Тетрабудсервіс»у зв'язку із тим, що згідно інформаційної бази даних АІС «Реєстр платників податків»встановлено стан «10»- Запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання).

На підставі цього органом ДПС в акті зроблено висновок про відсутність будь-яких господарських відносин між TOB «Ем Ді Трейдінг»та TOB «Майстерня заходів», TOB «Флорена плюс», TOB «Тетрабудсервіс»та зазначено про відсутність підтвердження реального здійснення фінансово-господарських операцій на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, укладені між сторонами правочини визнані недійсними.

Також в акті зазначено, що згідно отриманих від ДПІ у Приморському районі м. Одеси актів від 07.04.2011 р. за № 580/23-5/34319643, від 06.04.2011 р. за №465/23-513/36919295, від 07.04.2011 за №565/23-513/35769535 про неможливість проведення документальної перевірки суб'єктів господарювання ПП «Одеська будівельна компанія», ПП «Одеська технопромислова група», ПП «Юнікон Плюс»у вказаних компаній відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться підприємства не знаходиться за юридичною адресою, згідно до частин 1,5 ст.203, п.1.2. ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, угоди укладені між вказаними компаніями та TOB «Ем Ді Трейдінг»мають ознаки нікчемності.

Таким чином, ДПС зроблено висновок в акті перевірки про те, що операції з продажу товарів, надання послуг не проводились, укладені договори із ПП «Одеська Будівельна компанія»(код ЄДРПОУ 34319643), ПП «Одеська технопромислова група»(код ЄДРПОУ 35769535), TOB «Майстерня заходів»(код ЄДРПОУ 36590737), ПП «Юнікон плюс»(код ЄДРПОУ 36919295), TOB «Флорена плюс»(код ЄДРПОУ 35851839), TOB «Тетрабудсервіс»(код ЄДРПОУ 37508271) носять фіктивний характер.

Судом також встановлено, що з висновками зазначеного акту, позивач не погодився та від підпису відмовився (а.с.25 т.І).

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС були прийняті податкові повідомлення - рішення від 21.03.2012 р. за №0000742201, яким нараховано грошове зобов'язання по сплаті податку на прибуток приватних підприємств у сумі - 74 172,00 грн., штрафних санкцій у сумі -1735,00 грн. (а.с.27 т.І) та від 21.03.2012 р. за №0000752201, яким нараховано грошове зобов'язання по сплаті податку додану вартість у сумі - 64 014,00 грн., штрафних санкцій у сумі - 10942,00 грн. (а.с.26 т.І) .

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю «Ем Ді Трейдінг» оскаржило їх у судовому порядку.

Оцінюючи оскаржені рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про їх протиправність та задоволення позовних вимог TOB «Ем Ді Трейдінг» з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем за результатами перевірки прийнятий Акт №458/22-34/36920520 від 21 лютого 2012 року , але з висновками цього Акту посадові особи позивача були не згодні. Таким чином, обставини зазначені у акті перевірки не є підтвердженими відповідачем, а тому згідно з положеннями ч.2 ст.71 КАС України всі вказані в акті обставини повинні доводитись відповідачем під час офіційного з`ясування обставин справи.

Судом встановлено, що на виконання вимог чинного законодавства, між TOB «Ем Ді Трейдінг»та ПП «Одеська Будівельна компанія», ПП «Одеська технопромислова група», TOB «Майстерня заходів», ПП «Юнікон плюс», TOB «Флорена плюс», TOB «Тетрабудсервіс»укладено Договори на поставку товарів (т.ІІ-т.ІІІ).

Зазначені договори підписані та скріплені печатками повноважними представниками сторін, тобто договір відповідає вимогам статті 207 ЦК України.

Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України, письмова форма правочину (договору) вважається такою, якщо сторони правочину підписали договір та скріпили його печатками підприємств.

Судом також встановлено, та не спростовується в самому акті перевірки, що у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують оплату, придбання, оприбуткування послуг (робіт), отриманих від контрагентів. При цьому всі господарські операції з контрагентами відображено в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом встановлено, що відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та на виконання Договорів, сторонами були належним чином оформлені податкові накладні.

Також, на підтвердження фактичного виконання договору сторонами були належним чином оформлені видаткові накладні, довіреності на отримання товару, акти видачі вантажу та матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт (т.ІІ-т.ІІІ).

Таким чином, фактичне виконання умов Договорів сторонами оформлено первинними документами належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг повинні бути оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Крім того, відповідачем у самому акті перевірки (а.с.12-15 т.І) зазначено, що позивачем до перевірки надано договори, податкові накладні та видаткові накладні, виписки банку, які підтверджують розрахунки між сторонами, що також дає суду підстави вважати про дійсність угод підприємства з контрагентами та виконання кожним з них своїх зобов'язань, та в силу ст.ст.198, 201 Податкового кодексу є достатніми підставами для формування позивачем податкового кредиту.

Разом з тим, згідно з ч.1 ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У ст. 67 Господарського кодексу України відображено, що відносини між підприємствами здійснюються на підставі договорів.

Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину (договору) має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Статтею 228 Цивільного кодексу Україну встановлює, що правочин, що порушує публічний порядок, тобто якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи , держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Крім цього, згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспарюваний правочин).

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

З огляду на зазначене суд погоджується з твердженням представника позивача, що правочин, укладений позивачем під час здійснення своєї господарсько-фінансової діяльності неможна вважати нікчемними, оскільки законом не встановлена його нікчемність. Крім цього, відсутнє рішення суду про визнання такої угоди недійсною.

Разом з тим, згідно зі ст.202 Цивільного кодексу України угода є вольовим актом, направленим на досягнення відповідного результату; угода може бути двосторонньою. Якщо угода є двосторонньою, то вона є договором. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України позивач є вільною особою щодо вибору свого контрагенту та визнанні умов договору.

Суд вважає зазначити, що відповідно до умов укладеного договору сторона не несе відповідальність за наслідки господарської діяльності контрагента. На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10, судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Крім того, рішення Верховного суду України узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Зазначене знайшло своє відображення у Постанові Верховного суду України по справі №21-47а10 від 31.01.2011 року, Постанові Верховного суду України по справі №21-573во10 від 01.06.2010 року.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»(який діяв на час виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями передбачено, що до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи вищенаведене, встановлене актом перевірки №458/22-34/36920520 від 21 лютого 2012 року порушення п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5, п.п.5.3.9.п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.138.1.1. п.138.1. ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого TOB «Ем Ді Трейдінг»за перевіряє мий період занижено податку на прибуток на 74 172 грн. 00 коп. є безпідставним та необґрунтованим, а відповідачем не доведеним.

Разом з тим, суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача про те, що висновки актів від 07.04.2011 р. за № 580/23-5/34319643, від 06.04.2011 р. за №465/23-513/36919295, від 07.04.2011 за №565/23-513/35769535 про неможливість проведення документальної перевірки суб'єктів господарювання ПП «Одеська будівельна компанія», ПП «Одеська технопромислова група», ПП «Юнікон Плюс», якими встановлено, що угоди укладені між вказаними компаніями та TOB «Ем Ді Трейдінг»мають ознаки нікчемності, хоча і пов'язані з взаємовідносинами TOB «Ем Ді Трейдінг»з ПП «Одеська будівельна компанія», ПП «Одеська технопромислова група», ПП «Юнікон Плюс» , але не можуть бути підставою для висновків щодо порушення податкового законодавства саме TOB «Ем Ді Трейдінг» , оскільки жодним законодавчим актом України не передбачено відповідальність одного суб'єкта господарювання за неналежне ведення господарської діяльності іншим суб'єктом господарювання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що перевіркою встановлено підтвердження податкового кредиту позивача належно оформленими податковими накладними, які згідно з Актом перевірки, було проаналізовано відповідачем. При цьому, відповідачем не проаналізовані первинні документи, надані позивачем протягом проведення перевірки, та не спростовано достовірність таких документів та відповідність їх законодавству. Наявність належним чином оформлених податкових накладних та первинних документів, які обґрунтовують відомості, викладені у податковій накладній є підтвердженням належного ведення бухгалтерського обліку позивача та дотримання вимог законодавства України при веденні господарської діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС не надано доказів правомірності та обґрунтованості зробленого висновку, викладеного в акті перевірки №458/22-34/36920520 від 21 лютого 2012 року , у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Ем Ді Трейдінг»про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000742201 та №0000752201 від 21.03.2012 року, які винесені на підставі зазначеного акту перевірки.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ем Ді Трейдінг»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000742201 та №0000752201 від 21.03.2012 року.

.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 27 вересня 2012 року . .

Суддя Бутенко А.В.

.

.