Рішення

від 24.09.2012 по справі 5009/3141/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 10/52/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.12 Справа № 5009/3141/12

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі", в особі філії Концерну "МТМ" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя

до відповідача: Запорізького обласного відділення Українського фонду культури 69035, м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості у розмірі 8 161,12 грн.

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники:

від позивача -Білозерська К.О., на підставі довіреності № 1924/27 від 10.04.2012 р.

від відповідача -не з'явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Концерну "Міські теплові мережі", в особі філії Концерну "МТМ" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя до Запорізького обласного відділення Українського фонду культури (69035, м. Запоріжжя про стягнення 8 161,12 грн. за спожиту теплову енергію.

Ухвалою суду від 21.08.2012 року позовну заяву судом прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справі присвоєно номер провадження 10/52/12. Слухання справи призначено на 24.09.2012 р. о 09-20 год.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 8 161,12 грн. та судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив в та витребувані судом документи не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2007р. Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "МТМ" Орджонікідзевського району (надалі -теплопостачальна організація) та Запорізьке обласне відділення Українського фонду культури (надалі -споживач) уклали договір № 201633 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі -договір).

Згідно умов договору, позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію -на протязі опалювального періоду; підігрів води -за наявної можливості; кондиціювання -по замовленню споживача; інші технологічні потреби -по замовленню споживача.

Відповідно до п. п. 3.2.1., 3.2.6. договору, відповідач зобов'язався виконувати умови договору та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 5.1. договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно п. 6.1. договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).

Згідно п. 6.3. договору, підставою для розрахунків відповідача з позивачем є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно з п. п. 6.7., 6.7.1. договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання вважається: при отриманні нарочним -дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом -дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні).

Пунктом 6.4. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Відповідач має право робити передоплату.

На виконання умов договору, позивач постачав відповідачу теплову енергію, в період з жовтня 2011р. по квітень 2012р., на суму 8 161,12 грн., що підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до 3.2.26. договору, споживач зобов'язався щомісячно, у строки, визначені договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Згідно п. 6.7.2. договору, у разі неотримання акту приймання -передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, відповідач зобов'язаний надати позивачу нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з позивачем всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1. договору строк.

Рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. відправлені відповідачу, про що свідчать реєстри відправлених рахунків та актів позивача. Акти приймання-передачі теплової енергії за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р., відповідач, підписати відмовився, про що свідчить напис на зворотному боці вищезгаданих актів.

Відповідач свої обов'язки по оплаті згідно умов договору не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 8 161,12 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З метою отримання заборгованості позивачем на адресу відповідача були направлені вимоги про погашення заборгованості за відпущену теплову енергію № 05/217 юр від 19.01.12р. та № 05/1141-юр від 07.06.12р. Докази направлення підтверджуються реєстрами відправленої заказаної кореспонденції, доданими до матеріалів справи.

У зв'язку з тим, що Запорізьке обласне відділення Українського фонду культури не виконало свої зобов'язання належним чином в повному обсязі, позивач 21.08.2012р. звернувся до господарського суду із позовом, за яким порушено провадження у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 6, 626, 627 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. №1198 (далі -Правила), які чинні на території України, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та є обов'язковими для виконання ними (п.1, 2 Правил).

Згідно з п. 4. зазначених Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" та п. 40 Правил встановлено, що споживач теплової енергії зобов'язаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. ст. 22, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з п. 6.7.1. договору, отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання вважається: при отриманні нарочним -дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом -дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні).

Відповідач акти виконаних робіт всупереч умовам договору не повернув, від підписання відмовився. В зазначених актах встановлено, що у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим.

Таким чином, зазначені акти можна вважати підписаними, оскільки їх було направлено відповідачу, що підтверджується матеріалами справи, а останній не надав жодних письмових заперечень проти отримання теплової енергії по вказаним актам.

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобов'язань вимога позивача про стягнення 8 161,12 грн. суми основного боргу по договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201633 від 01.03.2007р. обґрунтована і підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 610, 626, 627, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Запорізького обласного відділення Українського фонду культури (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180а, р/р 26009006414001, АБ «Тас -Бізнесбанк»м. Запоріжжя МФО 313537 ЄДРПОУ 19266887) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії -Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України»МФО 313957 код ЄДРПОУ 32121458) 8 161 (вісім тисяч сто шістдесят одну) грн. 12 коп. основного боргу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ .

Суддя Т.Г. Алейникова