cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
27.09.12р. Справа № 42/5005/6568/2012
За позовом Військового прокурора Сімферопольського гарнізону (м. Сімферополь) в інтересах держави в особі Військової частини А2320, м. Сімферополь
до Державного підприємства конструкторсько-технологічного бюро "Механомонтаж", м. Дніпропетровськ
про стягнення 72909, 00 грн.
Суддя Колісник І.І.
Представники:
прокурор: не з'явився
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Військовий прокурор Сімферопольського гарнізону у липні 2012 р. звернувся з позовом в інтересах держави в особі Військової частини А2320 до Державного підприємства конструкторсько-технологічне бюро «Механомонтаж»(ОКПО 043386663) про стягнення на користь Військової частини А2320 завищеної вартості робіт у розмірі 72909,00 грн. за договором підряду від 06.06.2005 р. № 18/05-05 та додатковими угодами до нього від 23.08.2005 р. № 1, від 17.10.2005 р. № 28/07-05, від 18.11.2005 р. № 4290 на будівництво складів ракетно-артилерійського озброєння (далі -Договір підряду), укладеним між колишньою Військовою частиною А2809, Військовою частиною А2320 з підрядником -Державним підприємством конструкторсько-технологічним бюро «Механомонтаж»Державної корпорації «Укрмонтажспецстрой».
Позовні вимоги обгрунтовує завищенням підрядником за Договором підряду обсягів витрат на загальну суму 72909,00 грн., посилаючись при цьому на:
- акт ревізії фінансово-господарської діяльності Військової частини А2272 від 29.08.2006 р. № 26-21/87 (а.с. 41 -47, 60 -65);
- Договір підряду (а.с. 14 - 19, 24 -29);
- чотири акти приймання виконаних підрядних робіт за 2005 рік (а.с. 20 -23, 30 -38);
- наказ командира Військової частини А2320 від 13.01.2012 р. № 34 про прийняття на облік суми неприйнятого рішення від Військової частини А2272 щодо дебіторської заборгованості у розмірі 72909,00 грн. (а.с. 11-12).
У якості доказів на підтвердження зазначених обставин до позову додані ксерокопії як указаних документів, так і ксерокопія акту проведеного Військовою частиною А2272 службового розслідування № 42 від 13.10.2008 р. за фактом незаконних витрат коштів загального фонду Державного бюджету на суму 72909,00 грн. (а.с. 47).
Правонаступництво позивача -Військової частини А2320 за зобов'язаннями по Договору підряду підтверджує залученою до позовної заяви ксерокопією наказу командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України № 240 від 25.10.2010 р. (а.с. 10).
Ухвалою господарського суду від 02.08.2012 р. було порушено провадження у справі.
Справа призначалась до розгляду неодноразово: на 23.08.2012 р., 11.09.2012 р., 27.09.2012 р.
Відповідач відзив на позов та витребуваних від нього документів не надав, повноважних представників у судове засідання не направив, про час та місце слухання справи повідомлявся відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві, але поштова кореспонденція повернулась до суду з поміткою про вибуття та відсутністю за вказаною адресою (а.с. 52).
Позивач у судове засідання не з'являвcя. Заявами від 13.08.2012 р., 03.09.2012 р., 25.09.2012 р. просив позов задовольнити, справу розглянути без участі представника у зв'язку з відсутністю коштів на відрядження (а.с. 55 -57, 74-75, 81-82).
Ухвалою суду від 02.08.2012 р., 23.08.2012, 11.09.2012 р. господарський суд зобов'язав Позивача до судового засідання, призначеного відповідно на 23.08.2012 р., 11.09.2012 р. та 27.09.2012 р., подати: якісні та належним чином засвідчені оригінали доданих до позову документів (оригінали для огляду в судовому засіданні); правове та документальне обґрунтування заявлених позовних вимог; засвідчену печаткою суду копію вироку у кримінальній справі за обвинуваченням Лаврикова М.І. за ст. 366 ч. 1 КК України, документи з письмовим поясненням щодо правонаступництва ВЧ А2320 прав і обов'язків ВЧ А0289, належним чином засвідчені копії первинних документів на обґрунтування висновків акта ревізії № 26-21/87 від 29.08.2006 р., Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців щодо відповідача (а.с. 1-2, 70-71,78-79).
Явку представників сторін в судове засідання було визнано обов'язковою.
При цьому суд, керуючись вимогами частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 (із змін. і доп.) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», звертав увагу позивача і попереджав його про те, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів повинні бути засвідчені з додержанням вимог чинного законодавства, в тому числі пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55. Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
За змістом пункту 2 названої постанови пленуму Вищого господарського суду України у разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться до уваги у вирішенні спору.
Необхідність дотримання вимог щодо належності і допустимості доказів передбачена статтею 34 Господарського процесуального кодексу України.
Вимоги суду виконанні не були. Окрім акта ревізії № 26-21/87 від 29.08.2006 р. жодний документ, надісланий позивачем до суду, належним чином не засвідчений. Копії Договору підряду, актів приймання виконаних робіт неякісні, нерозбірливі. Первинні документи на обґрунтування висновків акта ревізії, а також Витяг щодо відповідача на вимогу суду не надані.
У заяві від 25.09.2012 р., що надійшла факсом через канцелярію суду, позивач просить витребувати зазначені документи в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України від Контрольно-ревізійного відділу в м. Феодосії Контрольно-ревізійного управління в АР Крим та від Державного реєстратора м. Дніпропетровська.
Згідно з частинами 1, 2 статті 38 Господарського кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, що перешкоджають його наданню;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;
4) обставини, які може підтвердити цей доказ.
На порушення цієї норми закону позивач не вказав на обставини, що перешкоджають йому самостійно надати витребувані судом докази, а тому заявлене ним клопотання не підлягає задоволенню.
На вимоги суду щодо правонаступництва Військової частини А2320 в частині зобов'язань Військової частини А0289 за Договором підряду позивач у своїх письмових поясненнях (а.с. 55 -57, 74-75) зазначив наступне.
Згідно з Директивою Міністра оборони України від 20.04.2005 р. № Д-322/1/010 (таємна) Військова частина А0289 була розформована з 31.10.2005 р., а її правонаступником було визначено Військову частину А2320.
Колишнім командиром Військової частини А2320 полковником Бондаренком С.В. було видано наказ № 023 від 27 жовтня 2005 р. (таємний), згідно з яким правонаступником Військової частини А0289 визначена Військова частина А2272.
Наказом Командувача ВМС ЗС України від 25.10.2010 р. № 240 наказ командира Військової частини А2320 від 27.10.2005 р. № 023 було скасовано, а отже належним правонаступником розформованої Військової частини А0289 є Військова частина А2320 з усіма правами та обов'язками, які належали Військовій части ні А0289 за укладеними із відповідачами господарськими договорами.
Окрім простої ксерокопії наказу Командувача ВМС ЗС України від 25.10.2010 р. № 240 будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження пояснень позивач не надав.
За вказаних обставин позивач не довів належними та допустимими доказами правонаступництво Військової частини А2320 в частині зобов'язань розформованої Військової частини А0289 за Договором підряду.
Не надав позивач на вимогу суду також і Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на підтвердження відомостей щодо правоздатності відповідача, зазначеного у позові -Державне підприємство конструкторсько-технологічне бюро «Механомонтаж» (ОКПО -043386663).
Тобто, позивач не підтвердив існування відповідача чи його правонаступника на час розгляду справи.
За Спеціальним витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманим за електронним запитом від 26.09.2012 р. за № 14764901, станом на 26.09.2012 р. юридична особа з найменуванням: Державне підприємство проектне та конструкторсько-технологічне бюро «Механомонтаж»корпорації «Укрмонтажспецбуд»(ідентифікаційний код -04386663), місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вулиця Центральна, будинок 2/4, яке збігається із найменуванням, зазначеним у Договорі підряду (а.с. 61 об.), є припиненим (а.с. 83).
Викладені обставини є перешкодою для суду у встановленні дійсних і суттєвих обставин справи для правильного вирішення спору.
Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Доказування та подання доказів є обов'язком кожної сторони в силу частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
Відповідно до пункту 4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 (із змін. і доп.) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»при вирішенні питання щоодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливе лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в судове засідання господарського суду без поважних причин.
Матеріали справи свідчать про систематичне невиконання позивачем вимог суду щодо надання доказів без поважних причин без яких вирішення спору неможливе.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з систематичним неподанням позивачем витребуваних судом документів.
Керуючись ст. ст. 4, 22, 32-33, 43, 49, п. 5 ч. 1 ст. 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Залишити позов без розгляду.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку
Суддя І.І. Колісник
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2012 |
Оприлюднено | 28.09.2012 |
Номер документу | 26167479 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Колісник Іван Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні