ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" вересня 2012 р.Справа № 5017/2102/2012
За позовом: Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1
До відповідача: Приватного підприємства "Париж"
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору : Товариство з обмеженою відповідальністю "Рапс-Ексім"
про стягнення 61654,01 грн.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники сторін:
Від позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (паспорт)
Від відповідача: Батанов В.С., представник на підставі довіреності
Від 3-ї особи: ОСОБА_1, представник на підставі довіреності
В судовому засіданні 26.09.2012р. оголошувалась перерва на 5 хвилин з 09 год. 45 хв. до 09 год. 50 хв. на підставі ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ : Позивач - Фізична особа - підприємць ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Париж" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапс-Ексім", у якій просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовної заяви від 24.09.2012р., стягнути з Приватного підприємства "Париж" суму боргу у розмірі 53250 грн., пеню в сумі 3939,04 грн., інфляційні в сумі 2289,75 грн., 3% річних в сумі 2175,22 грн.
Повноважний представник Приватного підприємства "Париж" проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі з підстав, наведених у письмових запереченнях на позовну заяву.
10.09.2012р. представником позивача було заявлено клопотання в порядку ст.38 ГПК України, яке було задоволено судом з витребуванням ухвалою суду від 14.09.2012р. з Арцизського поштового відділення Одеської області додаткових документів, з уповноваженням на отримання цих документів представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
Як вбачається з пояснень представника позивача та засвідчується залученими до матеріалів справи доказами, 02 серпня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рапс-Ексім" та Приватним підприємством "Париж" було вчинено правочин купівлі-продажу, без його оформлення у письмовій формі, згідно якого Продавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рапс-Ексім" поставив Приватному підприємству "Париж" органічне добриво „Вермистим" кількістю товару 3550 л та вартістю 53250 грн. в т.ч. ПДВ.
Факт передачі товару у власність відповідачу підтверджується копією видаткової накладної №РН-0000046 від 02.08.2010р. (оригінал оглядався судом в судовому засіданні), підписаної представниками обох сторін, підписи завірені печатками відповідних сторін правочину. В підтвердження повноважень представника Приватного підприємства "Париж" на отримання органічного добрива „Вермистим" позивачем залучено до матеріалів справи копію довіреності серії ЯПТ від 02.08.2010р. строком дії до 31.08.2010р., видану на ім'я ОСОБА_3, скріплену печаткою Приватного підприємства "Париж" та підписами директора підприємства та головного бухгалтера. Як вбачається з пояснень представників сторін, наданих у судових засіданнях, накладну №РН-0000046 від 02.08.2010р. імовірно підписав не директор Приватного підприємства "Париж", а головний бухгалтер підприємства.
20.01.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рапс-Ексім" звернулось до Приватного підприємства "Париж" з письмовою претензією, у якій просило погасити суму основного боргу за поставлений товар у сумі 53250 грн. згідно накладної №РН-0000046. При цьому, у тексті претензії не вірно вказано дату поставки товару (1 травня 2010р. та датовано видаткову накладну №РН-0000046 - 02.06.2010р.). Факт надіслання вказаної претензії підтверджується копією фіскального поштового чеку від 21.01.2011р. (а.с. 51) з зазначенням поштового індексу та населеного пункту реєстрації ПП „Париж". Факт отримання вказаної претензії заперечується представником відповідача.
03 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рапс-Ексім" (Цедент) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ОСОБА_1) було укладено Договір відступлення права вимоги, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Рапс-Ексім" переуступило Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 своє право вимоги суми боргу, що існувало на момент переуступки за поставлений Приватному підприємству "Париж" товар за накладною №РН-0000046 від 02.08.2010р. у сумі 53250 грн.
18.04.2012р. та 18.05.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рапс-Ексім" та позивач зверталися до відповідача з листами, у яких повідомляли про факт уступки права вимоги на підставі договору від 03 травня 2012 року та про необхідність здійснення відповідачем наявної на момент звернення заборгованості на рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Факт відправлення вказаних звернень відповідачу підтверджується залученими до матеріалів справи копіями поштових квитанцій. Факт отримання письмової вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапс-Ексім" та позивача представником відповідача заперечується.
У зв'язку з простроченням сплати вартості отриманого товару, позивачем здійснено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних, прийнявши за початкову дату прострочення час імовірного отримання відповідачем (з урахуванням поштового пробігу) претензії від 20.01.2011р. -01.02.2011р.. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується основна заборгованість у розмірі 53250 грн., пеня в сумі 3939,04 грн., інфляційні в сумі 2289,75 грн., 3% річних в сумі 2175,22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 61654,01 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог п. 1ст 692 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. А згідно вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, в разі відсутності попереднього узгодженого сторонами зобов'язання строку оплати товару, суд при оцінці доказів у справі повинен виходити із системного аналізу положень п. 1ст. 692, ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України та наявних у матеріалах справи доказів.
Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, що засвідчують поставку Товариством з обмеженою відповідальністю "Рапс-Ексім" товару Приватному підприємству "Париж" на суму 53250 грн. (накладну №РН-0000046 від 02.08.2010р. з печаткою відповідача та підписом отримувача, довіреність серії ЯПТ від 02.08.2010р., видану відповідачем на отримання товару, вказаного у накладній), а також враховуючи відсутність у матеріалах справи підтверджених в порядку ст. 33 ГПК України відповідними доказами заперечень Приватного підприємства "Париж", суд вважає факт поставки товару вартістю 53250 грн. Приватному підприємству "Париж" підтвердженим, за наявних обставин, належними та допустимими доказами. При цьому, з урахуванням положень п. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України, з урахуванням фактичної поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапс-Ексім" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка полягала у надісланні Приватному підприємству "Париж" претензій на сплату заборгованості в порядку ст. 530 ЦК України, подальше звернення позивача до суду з відповідним позовом, суд вважає, що момент виникнення зобов'язання у ПП "Париж" по оплаті товару, отриманого за накладною №РН-0000046 від 02.08.2010р. є таким, що настав.
Положеннями статті 512 Цивільного Кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 Цивільного Кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у встановленому законом порядку набуто право вимоги до Приватного підприємства "Париж" на підставі договору від 03 травня 2012 року про відступлення права вимоги.
Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення основної заборгованості в розмірі 53250 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані у встановленому порядку відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заявлених вимог про стягнення пені в сумі 3939,04 грн., інфляційних в сумі 2289,75 грн., 3% річних в сумі 2175,22 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .
Оскільки, з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається згоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапс-Ексім" та Приватного підприємства "Париж" щодо розміру пені, в разі прострочення платежу за поставлений товар згідно накладної №РН-0000046 від 02.08.2010р., суд вважає що заявлені позивачем вимоги про стягнення пені є необґрунтованими.
Крім того, на думку суду, наявні у матеріалах справи докази не дають суду можливості перевірити та встановити конкретну дату виникнення у Приватного підприємства "Париж" зобов'язання по сплаті отриманого товару, оскільки претензія від 21.01.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапс-Ексім", адресована відповідачу, була надана до матеріалів справи без доказів вручення. У зв'язку з чим, встановлення позивачем моменту виникнення зобов'язання у відповідача сплатити вартість товару саме з 31.01.2011р., у зв'язку з отриманням письмової вимоги, є лише припущенням позивача, не підтвердженим належними та допустимими доказами. У зв'язку тим, що висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях, суд вважає що проведений позивачем розрахунок пені, інфляційних та 3% річних є таким, що не ґрунтується на наявних у матеріалах справи доказах, у зв'язку з чим вимоги про стягнення пені, інфляційних та 3% річних на підставі такого розрахунку не можуть бути задоволені судом.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 53250 грн. основного боргу, оскільки в решті позовних вимог позов не підлягає задоволенню.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1400,27грн. покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Париж" (68400, Одеська область, Арцизський район, м. Арциз, вул. Дзержинського, буд. 4, кв. 1, код 31125451) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (68600, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1; п/р НОМЕР_2 у ПАТ „Укрсоцбанк", МФО 300023) 53250 (п'ятдесят три тисячі двісті п'ятдесят) грн. основного бору та 1400 (тисяча чотириста) грн. 27 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити
Повний текст рішення складено 27.09.2012 року.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2012 |
Оприлюднено | 28.09.2012 |
Номер документу | 26167798 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Д'яченко Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні