Рішення

від 24.09.2012 по справі 5017/2236/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2012 р.Справа № 5017/2236/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Цушко Я.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Поліграфімпорт" до товариства з обмеженою відповідальністю „Науково -виробничий поліграфічний центр" про стягнення 13 595,51 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Поліграфімпорт" (далі по тексту -ТОВ „Поліграфімпорт") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Науково -виробничий поліграфічний центр" (далі по тексту -ТОВ „Науково -виробничий поліграфічний центр") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 13 595,51 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 10 804,59 грн., трьох відсотків річних в сумі 406,54 грн., збитків від інфляції в сумі 285,07 грн. та пені в сумі 2 099,31 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку відповідача прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором купівлі -продажу № 1-258 від 11.06.2009р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної продукції.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, проте ТОВ „Науково -виробничий поліграфічний центр" не скористалось наданим законом правом на участь свого представника в судовому процесі. Оскільки відзиву на позов відповідачем суду надано не було, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

11.06.2009р. між ТОВ „Поліграфімпорт" (Продавець) та ТОВ „Науково -виробничий поліграфічний центр" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1-258, у відповідності до п. 1.1, 3.5 якого Продавець зобов'язується на умовах товарного кредиту передавати (відвантажувати) у власність Покупця поліграфічні матеріали (надалі -Товар), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах цього договору. Найменування та кількість товару вказується у видаткових накладних Продавця. Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити на умовах цього договору весь замовлений у Продавця товар.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями п.п. 2.1, 2.2, 3.2 договору купівлі-продажу № 1-258 від 11.06.2009р. ціна товару вказується у рахунках-фактурах та видаткових накладних Продавця. Загальна вартість договору складається з сумарної вартості всіх належних до сплати платежів за отриманий Покупцем товар згідно з умовами цього договору. Факт отримання товару підтверджується підписаними Покупцем видатковими накладними.

Виходячи з положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних № ПМ-0000295 від 08.02.2011р., № ПМ-0000864 від 29.03.2011р., № ПМ-0000889 від 30.03.2011р., № 1281 від 28.04.2012р., № 1395 від 14.05.2012р. позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу № 1-258 від 11.06.2009р. було передано у власність ТОВ „Науково -виробничий поліграфічний центр" товар на загальну суму 10 804,59 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується підписами його представника на даних первинних бухгалтерських документах, скріплених відповідними печатками.

Згідно з п.п. 3.1, 3.3 договору купівлі-продажу № 1-258 від 11.06.2009р. оплата товару проводиться Покупцем в безготівковій формі на банківський рахунок Продавця. Покупець здійснює оплату отриманого на умовах товарного кредиту товару протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання товару, зазначеній у видатковій накладній.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Науково -виробничий поліграфічний центр" не було здійснено оплати вартості товару в сумі 10 804,59 грн., придбаного у позивача на виконання умов договору купівлі-продажу № 1-258 від 11.06.2009р., протягом семи календарних днів з моменту його прийняття, чим порушило прийняті на себе грошові зобов'язання за даною угодою, внаслідок чого на момент пред'явлення даного позову у ТОВ „Науково-виробничий поліграфічний центр" наявна заборгованість перед ТОВ „Поліграфімпорт" за договором купівлі-продажу № 1-258 від 11.06.2009р. на суму 10 804,59 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Поліграфімпорт" в частині стягнення з ТОВ „Науково-виробничий поліграфічний центр" заборгованості за придбаний товар в сумі 10 804,59 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В порядку ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 406,54 грн. на суму простроченого грошового зобов'язання. Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань, викладений по тексту позовної заяви /а.с. 5/, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ „Науково -виробничий поліграфічний центр" трьох відсотків річних в сумі 406,54 грн.. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань зі своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної на виконання умов договору купівлі-продажу № 1-258 від 11.06.2009р. продукції, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було здійснено розрахунок збитків від інфляції в сумі 285,07 грн., які є наслідком порушення вказаного грошового зобов'язання. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок суми збитків від інфляції, викладений по тексту позовної заяви /а.с. 4/, господарський суд дійшов висновку про допущення ТОВ „Поліграфімпорт" помилки при його здійсненні.

Так, при здійсненні розрахунку збитків від інфляції у спірних правовідносинах, позивачем було правомірно визначено період, протягом якого розраховуються даного роду витрати кредитора. Однак ТОВ „Поліграфімпорт" не було взято до уваги значення індексу інфляції, меншого ніж 100%, який мав місце за даними офіційно опублікованої статистичної інформації протягом періоду нарахування збитків від інфляції.

За змістом положень листу Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. № 62-97р. для визначення суми боргу з урахуванням індексу інфляції необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, помножити між собою, а отриманий зведений індекс інфляції помножити на суму боргу. Крім того, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, що зроблені в різні періоди, кожний внесок збільшується на розмір індексу інфляції відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок розпочинається с наступного місяця -червня.

Суд зазначає, що пред'явлення вимог про сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Вказану правову позицію висловлено у постанові Вищого господарського суду України від 01.02.2012р. за № 15/065-11.

За таких обставин, з урахуванням наведених рекомендацій Верховного Суду України та висновків суду щодо порядку визначення суми інфляційних витрат, згідно з якими при визначення розміру збитків від інфляції необхідно застосовувати всі індекси інфляції протягом періоду розрахунку даних витрат, незалежно від того, чи мала місце дефляція, розмір даного роду збитків у спірних правовідносинах має становити:

6 955,20 грн.* 1,0270242673 (зведений індекс інфляції за період з березня 2011р. по червень 2012р. включно) -6 955,20 = 187,96 грн.

2 096,10 грн. * 1,0128444451 (зведений індекс інфляції за період з квітня 2011р. по червень 2012р. включно) -2 096,10 грн. = 26,92 грн.

571,51 грн. * 1,0128444451 (зведений індекс інфляції за період з квітня 2011р. по червень 2012р. включно) -571,51 грн. = 7,34 грн.

920,16 грн. * 0,994009 (зведений індекс інфляції за період з травня по червень 2012р.) -920,16 грн. = - 5,51 грн.

261,62 грн. * 0,997 (індекс інфляції за червень 2012р.) -261,62 = 0,79 грн.

Підсумовуючи викладене, господарський суд дійшов висновку щодо правомірності нарахування відповідачу до сплати збитків від інфляції в сумі 215,92 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 3.4 договору купівлі-продажу № 1-258 від 11.06.2009р. передбачено, що у разі несвоєчасної сплати платежів, передбачених в п. 3 цього договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день всього часу прострочення до дати фактичної оплати.

З посиланням на п. 3.4 договору купівлі-продажу № 1-258 від 11.06.2009р. позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 2 099,31 грн. за прострочення виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань. Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ „Науково -виробничий поліграфічний центр" даного виду неустойки, проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок, викладений по тексту позовної заяви /а.с. 4/, господарський суд дійшов висновку про його обґрунтованість, відповідність вимогам чинного законодавства та умовам укладеної між сторонами по справі угоди, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2 099,31 грн.. підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Науково -виробничий поліграфічний центр" перед ТОВ „Поліграфімпорт" за договором купівлі-продажу № 1-258 від 11.06.2009р. в загальному розмірі 13 526,36 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 10 804,59 грн., трьох відсотків річних в сумі 406,54 грн., збитків від інфляції в сумі 215,92 грн. та пені в сумі 2 099,31 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Будь-яких доказів, спростовуючих даний висновок, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, господарському суду вбачаються правові підстави для часткового задоволення позовних вимог шляхом присудження до стягнення з ТОВ „Науково -виробничий поліграфічний центр" на користь ТОВ „Поліграфімпорт" суми основного боргу в розмірі 10 804,59 грн., трьох відсотків річних в сумі 406,54 грн., збитків від інфляції в сумі 215,92 грн. та пені в сумі 2 099,31 грн. згідно зі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 -612, 615, 617, 625, 629, 655, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 -612, 615, 617, 625, 629, 655, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Науково -виробничий поліграфічний центр" /65005, м. Одеса, вул. Бабеля, 53-а, код ЄДРПОУ 32093976/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Поліграфімпорт" /02105, м. Київ, вул. Тампере, 5, код ЄДРПОУ 31987931/ суму основного боргу в розмірі 10 804 грн. 59 коп. /десять тисяч вісімсот чотири грн. 59 коп./, три відсотки річних в сумі 406 грн. 54 коп. /чотириста шість грн. 54 коп./, збитки від інфляції в сумі 215 грн. 92 коп. /двісті п'ятнадцять грн. 92 коп./, пеню в сумі 2 099 грн. 31 коп. /дві тисячі дев'яносто дев'ять грн. 31 коп./, судовий збір в сумі 1 601 грн. 31 коп. /одна тисяча шістсот одна грн. 31 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 24.09.2012р.

Суддя Желєзна С.П.